Справа № 128/5057/23

Провадження №11-кп/801/593/2025

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2025 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисниці ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 в режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисниці ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 17 квітня 2025 року,

якою задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 16 червня 2025 року включно,

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини

У провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 309 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого, яке мотивоване наступним.

ОСОБА_8 непрацюючий, неодружений, без постійного джерела прибутку, відсутні стійкі соціальні зв`язки, обвинувачується у вчинені тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі до десяти років, що свідчить про антисоціальну поведінку підозрюваного та наміри вчиняти злочини в майбутньому, що підтверджується характером кримінального правопорушення та великою кількістю вилучених наркотичних засобів, раніше судимий за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та на даний час відбуває умовний термін покарання.

Обвинувачений ОСОБА_8 може вчиняти нові кримінальні правопорушення, беручи до уваги відсутність постійного місця роботи, а також наявність незнятої та непогашеної судимості за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, може переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, маючи їх анкетні данні отримані з наданими йому матеріалами кримінального провадження, а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що передбачено ризиками визначеними у п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечувала щодо клопотання прокурора, заявивши в свою чергу клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або на заставу, оскільки обвинувачений вже більше року перебуває під вартою, останній раз строк перебування його під вартою продовжувався ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 20.02.2025; має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , не має на меті переховуватися від суду, не може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки всі докази зібрані та знаходяться в матеріалах кримінального провадження; не має на меті незаконно впливати на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню або вчиняти інші кримінальні провадження.

На думку сторони захисту застосування запобіжного заходу у виді застави у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 грн., буде достатнім для забезпечення подальшого виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав позицію свого захисника.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 17 квітня 2025 року – задоволено клопотання прокурора.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_8  у виді тримання під вартою продовжено на строк 60 діб, тобто, до 16 червня 2025 включно.

Відмовлено у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 – адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або заставу.

Ухвалене рішення мотивовано тим, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі до десяти років, вчинив злочини в період іспитового строку і усвідомлюючи можливу відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення, він може спробувати переховуватись від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності. ОСОБА_8 перебуваючи на волі зможе незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та вчинити нові кримінальні правопорушення.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі захисниця ОСОБА_7 просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту або визначити заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ухвала є незаконною, оскільки стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 обрано найсуворіший запобіжний захід та необрунтовано не визначено розмір застави, у той час, коли ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні нетяжкого та тяжких злочинів.

Судом першої інстанції не взято до уваги доводи сторони захисту щодо можливості застосування більш м?якого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту. ОСОБА_9 має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , має на утриманні неповнолітню дитину — ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Обвинувачений не має на меті переховуватися від суду, не може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки всі докази зібрані та знаходяться в матеріалах кримінального провадження, не має на меті незаконно впливати на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню або вчиняти інші кримінальні провадження. ОСОБА_9 майже півтора року перебуває під вартою.

Позиції учасників судового розгляду

У судовому засіданні захисниця ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_8 підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити з підстав, наведених у ній.

Прокурор ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив залишити ухвалу без змін.

Мотиви і висновки суду

Заслухавши доповідача, пояснення учасників, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

За правилами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Нормами ч.2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Розглядаючи питання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе.

Відповідно до вимог ст.194 КПК України під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним стороною обвинувачення.

За змістом ст.199 КПК України при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суд досліджує матеріали провадження на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу, з`ясовує конкретні причини тривалого строку розгляду справи і тримання особи під вартою, інші обставини, необхідні для вирішення справи, чи не з`явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та обрати інший запобіжний захід, тощо.

Суд першої інстанції, оцінивши у сукупності всі обставини, що враховуються при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою, постановив ухвалу з дотриманням приписів статей 177, 183, 197, 199 та 331 КПК України.

Ухвалюючи рішення, суд, проаналізувавши можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, урахував положення наведених вище норм процесуального закону та дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, обґрунтовано пославшись на те, що ризики, передбачені п.п. 1, 3,4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які були встановлені під час застосування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не перестали існувати.

Суд належним чином урахував наявність ризику переховування ОСОБА_8 від суду, оскільки він не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, немає міцних соціальних зв`язків, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі до десяти років, учинив злочини в період іспитового строку, тому усвідомлюючи можливу відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення, може спробувати переховуватись від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

При цьому, усупереч доводам апеляційної скарги, існує ризик впливу ОСОБА_8 на свідків з метою зміни ними своїх показань, оскільки судовий розгляд наразі не закінчений.

Крім того, ОСОБА_8 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України. Зокрема, ОСОБА_8 , будучи засудженим 05.05.2023 Вінницьким районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, маючи не зняту та не погашену судимість за вказаним вироком, на шлях виправлення не встав та наразі обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 309 КК України, що підтверджує вірогідність вчинення ним інших кримінальних правопорушень.

Жодний інший, більш м`який запобіжній захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, що існували на момент вирішення питання про обрання запобіжного заходу та на даний час не зменшились.

Крім того, відповідно до роз`яснень ВС №1/0/2-22 від 03 березня 2022 року, як відповідний ризик враховано запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.

Отже, твердження апеляційної скарги щодо необґрунтованості ухвали є неспроможними, оскільки судом було належним чином перевірено наявні матеріали, а наведені захисницею та обвинуваченим доводи, не можуть бути безумовними підставами для застосування іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

Доводи захисту про не визначення судом розміру застави обвинуваченому під час продовження строку тримання під вартою, є безпідставними.

Суд звертає увагу сторони захисту на те, що застава визначається ухвалою під час обрання запобіжного заходу тоді, коли під час продовження строку тримання під вартою її повторне визначення кримінальним процесуальним законодавством не передбачено. Відповідно обвинувачений не позбавлений можливості внести заставу, визначену ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 25.10.2023 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Ураховуючи наведене, висновок суду про необхідність продовження ОСОБА_8 строку тримання під вартою ґрунтується на досліджених у судовому засіданні обставинах, а саме рішення прийняте у відповідності до вимог кримінального процесуального закону. Тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає, у зв`язку з чим апеляційна скарга захисниці задоволенню не підлягає.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу районного суду на необхідність дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, де обвинувачений перебуває під вартою.

На підставі викладеного та керуючись ст. 407, 419, 422-1 КПК України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу захисниці ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 17 квітня 2025 року - залишити без змін.

Відповідно до ч.4 ст.532 КПК України ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4