ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.04.2008 Справа № 25/190-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді -Тищик І.В. - доповідач,
суддів -Сизько І.А., Чоха Л.В.
при секретарі - Врона С.В.
за участю представників
позивача -ОСОБА_1
відповідача -Зуєва Н.В.
3-ої особи - Зуєв В.А.
розглянувши апеляційну скаргу Академії митної служби України на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2007р. у справі № 25/190-07
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Академія митної служби України, м. Дніпропетровськ
про зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
В серпні 2007 року позивач звернувся до суду з позовом до регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про продовження дії договору від 01.11.2004р. № 12/1298-ОД оренди не житлового приміщення терміном на три роки шляхом укладення додаткової угоди до договору.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2007 року № 25/190-07 (суддя Чередко А.Є.) провадження у справі було припинено на підставі ч. 1 п. 1-1 ст. 80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Вмотивовуючи винесену ухвалу, господарський суд дійшов висновку, що договір №12/1298-ОД від 01.11.2004р., укладений між позивачем та відповідачем вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, оскільки відповідач та третя особа не зверталися до позивача з заявою про припинення договору оренди протягом одного місяця після закінчення дії договору, як то передбачено ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду, третя особа -Академія митної служби України, звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оспорювану ухвалу та прийняти нове рішення у справі з урахуванням фактичних обставин.
В апеляційній скарзі скаржник послався на те, що судом не було з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи щодо статусу оспорюваного майна, неправильно застосовано норми матеріального права в частині визнання договору продовженим.
Позивач та відповідач у відзиві на апеляційну скаргу послалися на безпідставність вимог скаржника та просили залишити ухвалу господарського суду без змін.
У судовому засіданні оголошувалася перерва до 16.04.08р.
У судовому засіданні 16.04.08р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як убачається з матеріалів справи, 01.11.2004р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та приватним підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір оренди №12/1298-ОД не житлового приміщення, загальною площею 28,0 м2, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 8-а на цокольному поверсі, балансоутримувачем якого є Академія митної служби України у м. Дніпропетровську.
Строк дії договору встановлений сторонами з 01.11.2004р. по 01.10.2005р.
В подальшому сторони узгоджували пролонгацію вказаного договору до 01.08.2007р.
За результатами розгляду позову господарський суд дійшов висновку про те, що спірний договір являється продовженим на той самий термін і на тих умовах, які були передбачені договором, тобто, до 01.08.2008р., однак, з даним висновком погодитись не можна.
Правові основи управління об'єктами державної власності регулюються Законами України „Про управління об'єктами державної власності”, „Про оренду державного та комунального майна” та ін.
Повноваження щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням останніми, здійснюються Кабінетом Міністрів України, уповноваженими ним органами та іншими суб'єктами, визначеними Законом України „Про управління об'єктами державної власності”.
Відповідно до.п.2 ч.1 ст. 7 цього Закону орендодавцем щодо нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного державного майна виступає Фонд державного майна України.
З зазначеною нормою кореспондуються приписи ст. 287 Господарського кодексу України, якою регламентуються питання оренди державного та комунального майна.
В силу абз. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України „Про приватизацію державного майна” не можуть бути об'єктами оренди.
При винесенні оспорюваної ухвали господарським судом не було надано оцінки статусу спірного майна та не визначено чи може останній взагалі являтися об'єктом оренди.
Відповідно до ст. 9 цього Закону України не надання згоди органом уповноваженим управляти майном на укладення договору оренди чи на продовження діючого договору є підставою для відмови в укладенні чи продовженні договору.
Матеріалами справи посвідчується, що згоди на продовження терміну дії договору оренди за №12/1298-ОД від 01.11.04р. Державна митна служба України, як особа, що уповноважена управляти спірним майном, не надавала.
Орендодавець - регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, з урахуванням роз'яснення Міністерства юстиції України щодо заборони передачі в оренду майна правоохоронних та митних органів, повідомив орендаря про неможливість пролонгації договору та припинення його дії з 01.08.2007р.
Частиною 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторонам в договорі надане право відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Так, узгодження з балансоутримувачем питання продовження дії договору оренди передбачено п. 10.1 даного договору.
При прийнятті спірної ухвали господарським судом не надано оцінки вказаним обставинам.
У зв'язку із вищевикладеним колегія суддів вважає, що приймаючи ухвалу, судом надано неповну юридичну оцінку обставинам справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, внаслідок чого ухвала підлягає скасуванню, а справа -передачі на новий розгляд місцевому господарському суду.
При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати фактичні обставини справи та надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст. 106 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Академії митної служби України задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2007 року у справі № 25/190-07 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Головуючий І.В.Тищик
Судді: І.А.Сизько
Л.В.Чоха