Справа №  2-а-6206/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

08 листопада 2011 року  Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді -                                                                                                   Кривов»яза А.П.

при секретарі -                                                                                                       Рудик Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної  у м. Києві державної адміністрації, Київського міського  центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат  про визнання дій неправомірними та зобов»язання  здійснити перерахунок  та виплату  щорічної допомоги на оздоровлення, суд -

В с т а н о в и в:

Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідачів, про визнання дій неправомірними та зобов»язання  здійснити перерахунок  та виплату  щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5  мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за 2010- 2011 р.р.  в розмірі 9360 грн.

У своєму позові ОСОБА_1, посилається на те, що вона  є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії,  однак відповідач відмовляє їй у перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала та просила його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представники відповідачів в судове засідання не з»явились, про час та день судового розгляду повідомлені належним чином, направили до суду  письмові заперечення.

Дослідивши письмові докази по справі, заслухавши пояснення позивачки, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачка є особою постраждалою внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», її віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. (а.с.8).

Згідно із ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону від 06.06.96 р., щорічна допомога на оздоровлення виплачується в розмірі п*яти  мінімальних заробітних плат.

Пунктом 28 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік...»від 28.12.2007р. до цієї статті було внесено зміни: щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.  Однак, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. ці положення визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), тому з 22.05.2008 р. чинною є редакція ст. 48 Закону від 06.06.96р.

Відповідно до ч. 7 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції закону від 06.06.96р., розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Як встановлено судом, позивачці щорічна допомога на оздоровлення виплачувалася в значно нижчому розмірі ніж це передбачено Законом, тобто по 120 грн. щорічно.

Позивачка звернулась до відповідача із заявою про проведення перерахунку сум щорічної допомоги на оздоровлення  . Однак, відповідач перерахунку не зробив, надав відповідь , що з 2010 –2011 рр. щорічна допомога на оздоровлення виплачувалася позивачці відповідно до постанови КМУ № 562 від 27.12.2005 р. «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. (а.с.10-11).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 4 ст. 19 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Згідно зі ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність.

Отже,  при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення  позивачеві застосуванню підлягають ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції Закону від 06.06.96р., а не постанова КМУ № 562 від 27.12.2005 р. «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та неконституційні положення ст.48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції закону від 28.12.2007 р., якими керувались  відповідачі.

          Згідно п. 2 Висновків Довідки про вивчення та узагальнення практики застосування судами законодавства про соціальний захист дітей війни, ветеранів війни, жертв нацистських переслідувань Вищого Адміністративного Суду України від 01.05.2009р., установивши, що відповідачі порушили норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії незаконними та зобов’язати відповідачів здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.

Відповідно до частин 1 і 2 ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється строк 6 місяців, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З даним позовом ОСОБА_1 звернулась до суду 05.09.2011 року, в зв*язку з чим в частині позовних вимог,щодо виплати допомоги за 2010 рік їй слід відмовити в зв*язку з пропуском строку для звернення до суду з даною вимогою.

Керуючись ст. 58, ч. 2 ст. 152 Конституції України, ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ”, ст.ст. 2,9, 10, 11, 69-71, 94, 97, 99, 100,  102, 105,158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов  задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації по перерахунку ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення  у розмірі п»яти мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за  2011 рік.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації  провести перерахунок ОСОБА_1  щорічної допомоги на оздоровлення  у розмірі п»яти мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за 2011 рік.

Зобов»язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатити ОСОБА_1  щорічної допомоги на оздоровлення  у розмірі п»яти мінімальних заробітних плат відповідно до ч. 4 ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за 2011 рік за виключенням проведеної виплати за 2011 рік.

В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя: