ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.10.2006 Справа № 31/47
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко О.М. (доповідача)
суддів: Головка В.Г.,Чохи Л.В.
при секретарі судового засідання: Ревковій Г.О.
за участю представників сторін:
від позивача –Шестопалов Р.Л., довіреність б/н від 03.04.06;
від відповідача –Носик Б.М., довіреність № 481 від 10.11.05;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.06р. у справі № 31/47
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Центрбізнесконсалтинг", м. Київ
до відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ
про стягнення 3 % річних та втрат від інфляції
ВСТАНОВИВ:
В судовому засіданні 16.10.06, за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Центрбізнесконсалтинг", м. Київ звернулося з позовом до відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ про стягнення 169465,64 грн. 3 % річних та 512369,94 грн. втрат від інфляції, що нараховані за період з 16 квітня 2003 року по 21.06.06 на суму боргу на підставі договору про відступлення права вимоги № 1 від 25.05.05 у розмірі 1775910,37 грн., який встановлений рішенням господарського суду у справі № 31/291 від 12.10.05.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2006 року по справі № 31/47 (суддя Мороз В.Ф.) позовні вимоги задоволені частково, стягнено: 114693,43 грн. втрат від інфляції та 48898,35 грн. 3% річних. В іншій частині позову –відмовлено.
Рішення суду від 10.07.2006 року обґрунтовано тим, що факти, встановлені рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2005 року під час розгляду справи № 31/291, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" не надано доказів погашення грошового боргу у розмірі 1775910,37 грн., тому згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.
Не погодившись із рішенням, відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ просить змінити рішення: відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Центрбізнесконсалтинг" в частині позовних вимог про стягнення збитків від інфляції, посилаючись на наступні обставини.
Зміна договору допускається лише за згодою сторін, оскільки сторони не досягли згоди щодо форми проведення розрахунків саме у грошовій формі, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України індекс інфляції за час прострочення та три проценти річних від простроченої суми сплачуються у разі прострочення виконання лише грошового зобов”язання, тому суд безпідставно задовольнив позовні вимоги, не вказавши, з яких саме підстав він дійшов висновку про наявність зобов”язання у грошовій формі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Центрбізнесконсалтинг", м. Київ вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити рішення без змін.
Доводи скаржника не можуть бути прийняті до уваги, виходячи з наступного.
31.03.03 товариство з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-консалтінгова компанія” –первісний кредитор та відкрите акціонерне товариство “ЕК “Дніпрообленерго” –новий кредитор уклали договір № У-2-03 про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор прийняв право вимоги первісного за зобов”язаннями, що виникли згідно з договором № У-1-03 від 27.03.03, боржником за яким є державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” відокремлений підрозділ “Запорізька атомна електростанція”.
Відповідно до пункту 1.1 договору від 31.03.03 № У-2-03 на виконання договору новий кредитор прийняв на себе право вимоги первісного кредитора по зобов”язанням, яки виникли відповідно до договору № У-1-03 від 27.03.03.
До набувача вимоги переходять права, що забезпечують виконання зобов”язання.
25.05.05 між товариством з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-консалтінгова компанія” –первісний кредитор та товариством з обмеженою відповідальністю “Центрбізснесконсалтінг” –новий кредитор, укладено договір про відступлення права вимоги № 1 відповідно до якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв на себе право вимоги, що належить первісному кредитору, і став кредитором за договором про відступлення права вимоги № У-2-03 від 31.03.03, укладеним первісним кредитором та відкритим акціонерним товариством “ЕК “Дніпрообленерго” –боржник. Новий кредитор отримав право вимоги замість первісного кредитора сплати боржником –1775910,37 грн. Пунктом 3.2 договору передбачено, що з часу підписання договору та незалежно від виконання зобов”язань боржником новому кредитору, у первісного кредитора виникає право вимоги до нового кредитора в сумі уступленого боргу –1775910,37.
До договору від 25.05.05 № 1 укладено додаткову угоду від 25 травня 2005 року відповідно до пункту 1 якого новий кредитор отримує право вимоги замість Первісного кредитора сплати боржником (ВАТ ЕК “Дніпрообленерго”), окрім суми заборгованості в розмірі, вказаному в пункті 2.1 договору, штрафних санкцій, передбачених невід”ємними частинами договору про відступлення права вимоги № 1 від 25.05.05 та законодавством України (зокрема, стаття 625 Цивільного кодексу України), завданих збитків за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов”язань, нарахованих процентів, тощо.
Згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі № 31/291 від 12.10.05 року, де приймали участь і сторони по даній справі, залишеного без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.12.05 та постановою Вищого господарського суду України від 04.04.06, з відкритого акціонерного товариства “Еегергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Центрбізнесконсалтінг” стягнуто 1775910,37 грн. боргу, право вимоги якого було передано позивачу згідно договору відступлення права вимоги № 1 від 25.05.05, укладеного між позивачем у справі та товариством з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-консалтінгова компанія”.
Як встановлено вказаним рішенням згідно листа від 07.07.05 позивач звернувся з вимогою до відповідача про сплату йому, як новому кредитору згідно договору № 1 від 25.05.05, суми боргу у розмірі 1775910,37 грн. Вказана вимога, яка згідно статті 530 Цивільного кодексу України підлягала виконанню у семиденний строк від дня її пред”явлення, відповідачем не була задоволена. Відповідь на вимогу позивачу не надіслана.
Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
У відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Доводи скаржника про те, що згідно з пунктом 4.1 від 31.03.03 № У-2-03 договору, та відсутністю Додаткової угоди до Договору від 31.03.03 № У-2-03 вимоги про визнання форми проведення розрахунків, не дає підстав для зобов”язання відповідача проводити розрахунки саме в грошовій формі також до уваги не приймаються виходячи з такого.
Відповідно до пункту 4.1 Договору від 31.03.03 № У-2-03 сторони передбачили крім інших і грошову форму розрахунків.
Як вже зазначалось вище, вимога позивача залишена відповідачем без відповіді. Тобто відповідачем не була запропонована інша форма розрахунків ніж грошова (вексель, залік).
Оскільки, відповідачем не надано доказів погашення грошового боргу у розмірі 1775910,37 грн., колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову щодо стягнення втрат від інфляції та 3 % річних за період від спливу семиденного строку від отримання вимоги, який визначається з урахуванням поштового перебігу, по визначений позивачем термін, тобто з 21.07.05 по 21.06.06. Втрати від інфляції, нараховані на зазначену вище суму боргу за вказаний період складають –114693,43 грн.; 3 % - 48898,35 грн. Підстави для скасування рішення, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.
Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на скаржника.
На підставі викладеного та, керуючись статтями 49, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.06 по справі № 31/47 залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя О.М.Лисенко
Суддя В.Г.Головко
Суддя Л.В.Чоха