ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.10.2006 Справа № А7/175
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Павловський П.П.. –доповідач
суддів: Головко В.Г., Чус О.В
при секретарі судового засідання: Ревкова Г.О.
За участю представників сторін:
від позивача: Чорнобай О.І. представник, довіреність №3 від 04.01.06;
від відповідача: Загляда Л.І. представник, довіреність №3760/09-14 від 09.10.06;
розглянувши матеріали апеляційної скарги Дочірнього підприємства обласного комунального підприємства “Дніпрообленерго” –“Верхньодніпровськтеплоенерго”, м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.06р. у справі № А7/175
за позовом Дочірнього підприємства обласного комунального підприємства “Дніпрообленерго” –“Верхньодніпровськтеплоенерго”, м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області
до Управління Пенсійного фонду у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області, м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області
про зобов’язання вчинити певні дії
В С Т А Н О В И В :
В червні 2006 року Дочірне підприємство обласного комунального підприємства “Дніпрообленерго” –“Верхньодніпровськтеплоенерго”, м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області (далі –позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Управління Пенсійного фонду у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області, м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області (далі –відповідач) про зобов’язання вчинити певні дії.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2006 року у справі № А7/175 (суддя – Коваль Л.А.) в задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з вказаною постановою , позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду Дніпропетровській області від 03.07. 2006 року по справі № А7/175 скасувати повністю. При цьому особа, що подала апеляційну скаргу посилається на те, що постанову винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповним з’ясуванням судом обставин справи.
У своєму запереченні на апеляційну скаргу відповідач вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу не допустивши порушень норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, вислухавши представників сторін, дослідивши апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Як вбачаться з матеріалів справи, в грудні 2005 року та березні 2006 року позивач перерахувало відповідачу 70 220, 00 грн., як поточні страхові внески. Отримані грошові кошти зарахувало не лише в рахунок сплати недоїмки, яка існувала, але і в рахунок погашення пені та фінансових санкцій, з чим не погодився позивач та що спричинило даний спір.
Згідно п.2 ст. 106 Закону України №1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування суми страхових внесків своєчасно не нараховані або не сплачені
страхувальниками у строки, визначені ст.20 цього закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Управлінням Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області не порушено п.5 ст.106 (як стверджує позивач) так як він не регламентує два випадки зарахування коштів, а є його чітке викладення, що за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
В свою чергу календарна черговість виникнення недоїмки передбачена пп.2 п.9 ст.106 Закону України №1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Отже при сплаті позивачем поточних сум страхових внесків з грудня 2005 по березень 2006 року управлінням Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області отримані кошти зараховані у відповідності з діючим законодавством України.
Відповідно до ч. 5 ст. 106 Закону за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Суд першої інстанції правильно дійшов до висновку посилаючись на ч.5 ст. 106 Закону. Не визначає, що зарахування сплачених поточних страхових внесків в рахунок сплати пені та фінансових санкцій може мати місце лише після повного погашення недоїмки.
Колегія суддів погоджується, що відповідач не допустив порушення Закону, зарахувавши кошти, сплачені як поточні страхові внески, в рахунок сплати як недоїмки, так і пені і фінансових санкцій
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає відсутніми підстави передбачені ст.201-202 КАС України для скасування чи зміни постанови місцевого суду.
Керуючись ст.196,198,200 КАС України суд, -
УХВАЛИВ:
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2006 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірнього підприємства обласного комунального підприємства “Дніпрообленерго” –“Верхньодніпровськтеплоенерго”, м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області –без задоволення.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя П.П. Павловський
Суддя В.Г.Головко
Суддя О.В. Чус