ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.10.2006 Справа № 13/66
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Головка В.Г. (доповідач),
суддів Лисенко О.М., Чохи Л.В.
при секретарі: Стуковенковій Н.В.
за участю представників сторін:
від позивача –не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений
від відповідача –Вітюк В.А., довіреність від 9.02.2006
від третьої особи - не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Новоінгулецьке ХПП” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2006р. у справі №13/66
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Поле-порт”, м. Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство “Новоігулецьке ХПП”, с.Карпівка Широківського району Дніпропетровської області
третя особа, приватне підприємство “Атланта-Арго”, м. Дніпропетровськ
про стягнення 11452,16 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2006 року у справі №13/66 (суддя Рудь І.А.) позов товариства з обмеженою відповідальністю “Поле- порт” до товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство “Новоігулецьке ХПП ” про стягнення 11452,16 грн. задоволено.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати як необґрунтоване, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на наступне:
- в порушення вимог п.2 ч.3 ст.104 ГПК України справу розглянуто господарським судом за відсутністю відповідача, не повідомленого неодноразово належним чином про час та місце розгляду справи судом, через це не було можливості надати документи раніше для подальшого дослідження;
- судом не досліджений причинний зв’язок між діяннями (виконання договору) та спричиненими наслідками (понесені позивачем збитки), а також вина відповідача, як того вимагає ч.1 ст.906 Цивільного кодексу України.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Представник позивача та третьої особи в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим розглянути скаргу у їх відсутність за наявними в матеріалах справи документами.
Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги і відзиву на неї, суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Із матеріалів справи вбачається, що суд не повідомив належним чином скаржника про час та місце судового засідання і розглянув справу у відсутність його представника, чим порушив права сторони, передбачені ст.22 ГПК України.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.
У зв’язку з чим рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13 квітня 2006р. у справі №13/66 підлягає скасуванню.
Згідно п.2 ст.103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.
Встановлено, що 30.11.2005р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Поле-Порт” та товариством з обмеженою відповідальністю „Сільськогосподарське підприємство Новоінгулецьке ХПП” укладено договір № 60/С-05 про надання послуг із складського зберігання та доробки зерна (а.с.8-10).
Відповідно до умов Договору відповідач прийняв від позивача на зберігання 282 970 кг зерна пшениці 3 класу врожаю 2005р.
На підтвердження прийняття зазначеної кількості зерна товариство з обмеженою відповідальністю „Сільськогосподарське підприємство Новоінгулецьке ХПП” 01.12.2005р. видав Позивачу складську квитанцію на зерно №285. Під час приймання зазначеного зерна на зберігання лабораторією Відповідача було підтверджено відповідність зданого зерна 3 класу.
За організацію зберігання та відвантаження зерна позивач сплатив відповідачу 5736грн. 16коп., що підтверджується відповідними документами (а.с.20, 42) та не заперечується сторонами.
На замовлення позивача 07.12.2005р. приватним підприємством „Атланта-Агро”, тобто 3-ю особою у справі, було надано залізничні вагони №95680336, №95616884, №95666889, №95793733 під навантаження зерна, яке знаходилось на зберіганні у відповідача.
Після навантаження зерна до вагонів №95666889 та №95793733, інспектором Дніпропетровської обласної Держхлібінспекції було взяті проби зерна, аналіз яких показав, що навантажено зерно 4 класу, тобто нижчої якості, ніж здане на зберігання.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства...
За ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п.6.1 договору Виконавець несе перед Замовником повну матеріальну відповідальність за кількість зерна, що зберігається та його якісні показники.
Вищезазначена кількість зерна була навантажена для продажу однією партією, але через те, що відповідач навантажив зерно нижчої якості, то постачання було скасовано, а зерно вивантажено на елеватор.
У зв'язку з підготовкою вагонів до навантаження та їх простоєм по вині відповідача приватне підприємство „Атланта-Агро” понесло витрати в сумі 5716грн. (а.с.16).
Зазначені витрати відшкодовані третій особі позивачем у грудні 2005р., що підтверджується карткою рахунку: 685 (а.с.40-41).
Відповідно до ч.1 ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Реальні збитки, які зазнав позивач складають 5716грн., тому позовні вимоги щодо їх відшкодування підлягають задоволенню.
Разом з тим, вимоги щодо повернення 5736,16грн., сплачених відповідачеві за організацію зберігання та відвантаження зерна, є безпідставними.
Відповідно до ч.1 ст.949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.
Пшениця 3 класу в кількості 282,970тн, яка була передана відповідачеві на зберігання відповідно до умов договору №60/С-05, за вказівкою позивача видана ЧП СП “Агропромінвест”. Це підтверджується належно оформленими документами (а.с.76- 79,100) та не заперечується сторонами.
Отже в задоволенні вимог щодо стягнення 5736,16грн., які позивач помилково вважає збитками, слід відмовити.
На підставі викладеного, рішення господарського суду слід скасувати, а наказ про стягнення 11452,16грн. заборгованості, 114,53грн. витрат по сплаті державного мита та 118грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – вважати таким, що не підлягає виконанню.
Судові витрати слід покласти на обидві сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Новоінгулецьке ХПП” задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2006р. у справі №13/66 скасувати.
Визнати таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду від 15.05.2006р. у справі №13/66 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Новоінгулецьке ХПП” на користь ТОВ “Поле- Порт” 11452,16грн. основного боргу та 232,53грн. судових витрат.
Позов задовольнити частково. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Новоінгулецьке ХПП” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Поле-Порт” збитки в сумі 5716грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 57,15грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 58,89грн.
В решті позову відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Поле-Порт” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Новоінгулецьке ХПП” витрати по сплаті мита за перегляд справи в апеляційному порядку в сумі 28,69грн.
Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий В.Г.Головко
Судді О.М.Лисенко
Л.В.Чоха