ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2008 р. | № 5/340-07 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Перепічая В.С. (головуючий), |
Вовка І.В., Гончарука П.А., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля” на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.11.2007р. та на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2007р. у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля” до Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго” про стягнення сум |
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, суд
У С Т А Н О В И В :
У липні 2007р. ВАТ “Павлоградвугілля” пред’явило в господарському суді позов до ВАТ "ЕК Дніпрообленерго" про стягнення заборгованості у сумі 458949,58грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2007р. (суддя Шевченко С.Л.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.11.2007р. (судді Дмитренко А.К. –головуючий, Крутовських В.І., Прокопенко А.Є.), у позові було відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати судові рішення, та постановити нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги позивача, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.76р. №11 "Про судове рішення" (із змінами і доповненнями) мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи , їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог.
Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2007р.,з яким погодився і апеляційний суд, цим вимогам постанови Пленуму не відповідає.
Не можна погодитись і з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.11.2007р.
Як видно з матеріалів справи, позивач посилався як на підставу позову на договір №63-ЦТ від 01.04.2003р. (далі –Договір).
Суд першої інстанції вирішуючи спір, виходив з Договору від 01.04.2002р., тоді як суд другої інстанції в основу постанови поклав Договір за датою вказаною у позові.
В матеріалах справи мається ксерокопія цього Договору в якому дата його підписання нерозбірлива.
В заключних же положеннях згадуваного Договору зазначено, зокрема, що він укладається на період до 31 грудня 2002 року, як і те, що для виконавців, з якими розрахунки за передачу електроенергії здійснювались за договором про поставку електроенергії, що діяв до 01.01.2002р., цей договір набирає чинності з 01.01.2002р.
(а.с. 6-10 т. 1)
Суд другої інстанції посилався на те, що спірний період за який позивач просив стягнути кошти є січень, березень-грудень 2002р., проте як вбачається з позовної заяви, позивачем зазначався період за який склалась на його переконання заборгованість, з січня 2002р. по грудень 2003р. включно.
(а.с. 3 т. 1)
На підтвердження заборгованості за цей період позивач надав акти звіряння взаємних розрахунків, які суд другої інстанції відхилив, у зв’язку з їх неналежним оформленням.
Так, зокрема, суд не прийняв до уваги акт звірки станом на 01.07.2005р., виходячи з того, що підписаний він з боку відповідача Федько Ю.Б. без відповідних повноважень, а також зазначив що у жодному з наданих позивачем актах звірок відсутнє посилання на Договір за яким виникла заборгованість.
(а.с. 59-61 т.1)
Проте як посилався позивач, період за який ним заявлені вимоги, охоплюється Договором, яким регулювались спірні правовідносини, як і на те, що акт звірки станом на 01.07.05р. було підписано начальником служби поставки електроенергії промисловим споживачам Федько Ю.Б., який мав право підписувати акти звірок згідно з наказом відповідача №214а835 від 01.06.07 та п.11 додатку №25 "Про перелік осіб, які мають право підпису договорів та первинних документів".
Суд цих обставин ретельно не перевірив.
Водночас, в разі сумніву в наданих позивачем доказах (акти звірок), суд відповідно до статті 38 ГПК України, не полишений був можливості запропонувати сторонам провести звірку розрахунків, зі складанням відповідного акту.
При цьому суд другої інстанції, дійшовши висновку, що з боку відповідача строк оплати за спірний період не настав, увійшов в обговорення і питання обґрунтованості заявленої суми до стягнення.
Отже, враховуючи наведене, ухвалені судові рішення визнати законними та обґрунтованими не можна.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, ретельно з’ясувати дійсні обставини справи, обґрунтованість вимог позивача і заперечень відповідача, і в залежності від встановленого та вимог закону вирішити спір.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля” задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.11.2007р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2007р. скасувати і справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Головуючий В.Перепічай
С у д д і
І.Вовк
П.Гончарук