ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"23" грудня 2011 р. Справа № 12/138-11
Господарський суд Київської області
у складі:
головуючого: судді Дьоміної С.Ю.
секретар: Кулакова С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Крона плюс»
до комунального підприємства Демидівської сільської ради
Вишгородського району Київської області «ДЕМИДІВКОМУНГОСП»
про стягнення заборгованості у розмірі 11 999,60 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з’явився;
від відповідача: ОСОБА_1 –директор підприємства
(паспорт СМ НОМЕР_1, виданий 13.12.2000 року);
ВСТАНОВИВ:
27 липня 2011 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Крона плюс»(далі –позивач) до комунального підприємства Демидівської сільської ради Вишгородського району Київської області «ДЕМИДІВКОМУНГОСП» (далі –відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 11 999,60 грн.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору №173 від 13.03.2009 року (далі –договір), згідно з якими позивач зобов’язувався виконати гідродинамічне очищення свердловини №3 по вул. Київській, в с. Демидів, Київської області (далі –роботи), а відповідач зобов’язувався прийняти виконані роботи та оплатити їх вчасно і в повному обсязі.
Позивач роботи виконав, проте відповідач оплатив їх частково.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 11 999,60 грн. боргу.
Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 26.07.2011 року, справу призначено до розгляду 11 серпня 2011 року.
11 серпня 2011 року в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 20 вересня 2011 року.
20 вересня 2011 року в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача проти позову заперечував. Крім цього, заявив клопотання про продовження строку розгляду спору, яке підлягало задоволенню судом, на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 04 жовтня 2011 року.
04 жовтня 2011 року в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Крім цього, заявив клопотання про продовження строку розгляду спору, яке підлягало задоволенню судом, на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.
У зв’язку з необхідністю призначення судової експертизи, представникам сторін запропоновано надати перелік питань, які мають бути роз’яснені експертом. Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено на 11 жовтня 2011 року.
11 жовтня 2011 року представник позивача у судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
П редставник відповідача долучив до матеріалів справи документи.
11 жовтня 2011 року ухвалою суду в справі було призначено судову будівельно –технічну експертизу. Провадження в справі зупинено, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.
15 грудня 2011 року на адресу суду були повернуті матеріали справи, у зв’язку з чим провадження в справі підлягало поновленню, справу призначено до розгляду на 23 грудня 2011 року.
23 грудня 2011 року представник позивача у судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд у його задоволенні відмовити.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку:
13 березня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Крона плюс»(далі –позивач) та комунальним підприємством Демидівської сільської ради Вишгородського району Київської області «ДЕМИДІВКОМУНГОСП»(далі –відповідач) був укладений договір №173 (далі –договір), згідно з умовами якого позивач зобов’язувався виконати гідродинамічне очищення свердловини №3 по вул. Київській, в с. Демидів, Київської області (далі –роботи), а відповідач зобов’язувався виконані роботи прийняти та оплатити їх вчасно і в повному обсязі.
Відповідно до п. 2.1 договору, ціна договору складає 25 000,00 грн.
Згідно з п. 3.1 договору, оплата по даному договору проводиться по факту виконаних робіт по затверджених актах форми №КБ-2в, КБ-3.
У судових засіданнях представник позивача послався на те, що роботи на виконання умов договору були виконані позивачем у повному обсязі, про що сторонами підписаний акт приймання виконаних підрядних робіт.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 317 Господарського кодексу України, будівництво об’єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб’єктами господарювання на замовлення для інших суб’єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.
Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ч. 2 ст. 317 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 318 Господарського кодексу України, за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов’язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об’єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов’язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об’єкти і оплатити їх.
Згідно з ч. 2 цієї статті, договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об’єктів; будівництво об’єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов’язаних з будівництвом об’єктів.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 7 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов’язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив суд у його задоволенні відмовити. В судових засіданнях пояснив, що роботи, визначені умовами договору №173, позивачем не були виконані належним чином.
На підтвердження зазначених обставин надав акт-висновок технічного обстеження свердловини №3, по вул. Київській, від 02.04.2010 року, з якого вбачається, що у 2009 році роботи по проведенню гідродинамічного очищення свердловини №3 проведені неякісно, а також претензію №09 від 02.04.2010 року, направлену відповідачем позивачу.
З метою встановлення факту виконання робіт з гідродинамічного очищення свердловини №3 по вул. Київській, в с. Демидів, Київської області, згідно з умовами договору №173, дотримання встановлених законодавством вимог, обсягу виконаних робіт, а також їх вартості, судом було призначено будівельно-технічну експертизу.
15 грудня 2011 року Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз на адресу суду були повернуті матеріали справи, у зв’язку з тим, що на сьогоднішній день фактичні обсяги всіх виконаних у 2009 році робіт по гідродинамічному очищенню свердловини не вбачається можливим.
Відповідно до ч. 5 ст. 321 Господарського кодексу України, якщо договором не передбачено попередньої оплати виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підряднику зумовлену договором ціну після остаточної здачі об’єкта будівництва, за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, –достроково.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Обов’язок доказування обставин, на які посилається та чи інша сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, закріплений ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача боргу в сумі 11 999,60 грн., у зв’язку з порушенням останнім обов’язку оплатити виконані позивачем роботи, є недоведеною, необґрунтованою та безпідставною, а відтак задоволенню не підлягає.
Частиною 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при відмові в позові господарські витрати покладаються на позивача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 173, ч. ч. 1, 7 ст. 193, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. ч. 1, 2 ст. 317, ч. ч. 1, 2 ст. 318, ч. 1 ст. 202, ч. 5 ст. 321 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 32, ч. 1 ст. 33, ч. 5 ст. 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Крона плюс»до комунального підприємства Демидівської сільської ради Вишгородського району Київської області «ДЕМИДІВКОМУНГОСП»про стягнення заборгованості в сумі 11 999,60 грн. відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя С. Дьоміна
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 26.12.2011 року