У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

08.04.08                                                                                       Справа №22/461д/07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Хуторной В.М. судді  Хуторной В.М.    , Зубкова Т.П.  , Коробка Н.Д.

при секретарі Акімовій Т.М.

За участю представників сторін: від позивача – Волков О.Ю., довіреність від 14.02.08 р., від відповідача – Романов О.В., довіреність від 18.02.08 р.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа» на рішення господарського суду Запорізької області від 09.01.2008 р. у справі № 22/461д/07

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа», м. Запоріжжя (далі ТОВ «Константа»);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізька зовнішньоторгова фірма «Фєрроекс», м. Запоріжжя (далі ТОВ ЗЗФ «Фєрроекс»);

          про визнання недійсним договору та додаткових угод до нього

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 664 від 07.04.2008 р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя – Хуторной В.М., судді – Коробка Н.Д., Зубкова Т.П., якою справу прийнято до свого провадження.

Рішенням господарського суду Запорізької області (суддя Скиданова Ю.О.) від 09.01.2008 р. у справі № 22/461д/07 в позові відмовлено.

Вказане рішення мотивовано тим, що сторони не мали наміру укладати договір підряду, тому посилання позивача на те, що оспорюваним договір не містить суттєвих умов, передбачених цивільним законодавством для договору будівельного підряду є необґрунтованими, даний договір за своєю правовою природою є іншим договором, який відповідає вимогам чинного законодавства, укладений сторонами по добрій волі та не суперечить вимогам закону. Заява відповідача про застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню у зв’язку з тим, що у даному випадку права та інтереси позивача при укладенні спірного договору порушені не були.

Не погоджуючись з судовим рішенням, ТОВ «Константа», позивач по справі, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що суд не прийняв до уваги ту обставину, що за правовою природою договір від 23.06.04 р. № 106 часткової участі в будівництві жилого будинку є договором будівельного підряду. ТОВ «Константа» наполягає на тому, що договір від 23.06.04 р. № 106, є недійсною угодою у зв’язку з тим, що не містить в собі чисельні суттєві умови, по яким учасники повинні були досягти домовленості при її укладенні, просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду скасувати.

Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просить її задовольнити, судове рішення скасувати.

ТОВ ЗЗФ «Фєрроекс», відповідач по справі, у наданому суду відзиві на апеляційну скаргу в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення законним, прийнятим із з’ясуванням всіх обставин по справі, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

За клопотанням представників сторін судовий процес здійснювався без фіксації технічними засобами, в судовому засіданні 08.04.2008 р. оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Сутність спору:

23.06.2004 р. між ТОВ «Константа» (сторона-1, позивач у справі) та ТОВ ЗЗФ «Фєрроекс» (сторона-2, відповідач у справі) було укладено Договір № 106 часткової участі в будівництві житлового будинку по вул. Гастелло - вул. Немировича-Данченко (будівельна адреса) в м. Запоріжжя.

Відповідно до п. 1.1 (предмет) Договору позивач прийняв на себе зобов'язання своїми силами та в обумовлений Договором строк збудувати та передати відповідачу квартиру № 30 в житловому будинку по вул. Гастелло - вул. Немировича-Данченка (будівельна адреса) в м. Запоріжжя для її використання як місця проживання, а відповідач взяв на себе зобов'язання оплатити та прийняти у власність квартиру № 30 на умовах, передбачених цим Договором. До даного Договору між сторонами були укладені додаткові угоди № 1 від 22.06.2006 р. та № 2 від 31.01.2007 р., відповідно до яких були змінені деякі умови спірного Договору.

Господарським судом Запорізької області у задоволенні позову відмовлено, з чим не погодився позивач та оскаржує рішення суду в апеляційному порядку.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Заявник апеляційної скарги обґрунтовує свої вимоги кваліфікацією оспорюваного правочину в якості договору будівельного підряду, а підставою визнання недійсним договору вважає порушення вимог закону через відсутність досягнення згоди між сторонами договору стосовно істотних умов, необхідних для договору підряду.

Колегія суддів не може погодитись з даними доводами апелянта виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 318 Господарського кодексу України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

Відповідно до ч. 1 ст. 323 ГК України договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.

Пунктом 29 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМ України від 01.08.05 р. № 668 серед обов’язків замовника також визначено, що він зобов’язаний надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну та іншу договірну документацію і ресурси відповідно до договору підряду; передати підряднику завдання на проектування, інші вихідні дані, необхідні для розроблення проектної документації, надати йому допомогу в погодженні проектної документації у разі, коли розроблення та погодження проектної документації за умовами договору підряду покладено на підрядника.

Абзацом 16 розділу 1 Положення «Про підрядні контракти у будівництві України», затвердженого Науково-технічною радою Міністерства України у справах будівництва і архітектури (протокол від 15.12.93 р. № 9), встановлено, що будівельний майданчик - це земельна ділянка, яка відведена у встановленому порядку для забудови і спорудження об'єкта будівництва. Відповідно до абзацу 15 розділу 1 цього ж Положення об'єкт будівництва - це сукупність приміщень і споруд або окремі приміщення і споруди, будівництво яких здійснюється за єдиним проектом шляхом виконання підрядником доручених йому робіт.

Таким чином, для предмету договору будівельного підряду серед іншого характерним є обов’язок замовника надати підряднику будівельний майданчик та передати проектно-кошторисну документацію.

За оспорюваним договором у ТОВ ЗЗФ «Фєрроекс», яке на думку позивача виступало в статусі замовника, відсутній обов’язок надати підряднику будівельний майданчик та передати проектно-кошторисну документацію ТОВ «Константа», як підряднику.

З огляду на викладене, доводи позивача з приводу кваліфікації договору від 23.06.04 р. № 106 часткової участі в будівництві житлового будинку по вул. Гастелло - вул. Немировича-Данченко (будівельна адреса) в м. Запоріжжя як договору підряду є хибними, а ТОВ «Ферроекс» не може вважатися замовником, відповідно ТОВ «Константа» - підрядником, як сторони договору підряду.

За розділом 1 Договору № 16 фінансування будівництва житлового будинку по вул. Гастелло - вул. Немировича-Данченко у м. Запоріжжі від 25.02.04 р., сторона – 2 (ТОВ «Науково-виробниче об’єднання Проміндустрія») на умовах цього договору приймає на себе зобов’язання по проведенню робіт, виготовленню та оформленню необхідної проектно-кошторисної документації на будівництво 16-ти поверхового житлового будинку з вбудованим автопаркінгом на 43 автомобіля по вул. Гастелло - вул. Немировича-Данченко у м. Запоріжжі, орієнтованою загальною площею 8712,86 кв. м., а сторона-1 (ТОВ «Константа») приймає на себе зобов’язання здійснити фінансування будівництва житлового будинку, що є предметом цього договору в сумі згідно п. 2.1 цього договору.

Земельну ділянку площею 0,28 га з цільовим призначенням для розташування шістнадцятиповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземною автостоянкою легкового транспорту надано в оренду ТОВ «Науково-виробниче об’єднання Проміндустрія» виконавчим комітетом Запорізької міської ради до 30 вересня 2051 року згідно договору оренди земельної ділянки від 10.10.02 р.

Таким чином ТОВ «Константа» виступає як фактичний замовник будівництва 16-ти поверхового житлового будинку з вбудованим автопаркінгом на 43 автомобіля по вул. Гастелло - вул. Немировича-Данченко у м. Запоріжжі, а не підрядником, на чому полягає позивач.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Статтею 627 ЦК України встановлено свободу договору, яка полягає в тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частин 2 та 3 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно п. 17 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними» від 12.03.99 р. № 02-5/111, недійсною може бути визнана лише  укладена угода, тобто така, щодо якої сторонами в потрібній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. Якщо у процесі вирішення спору буде встановлено, що угоду між сторонами фактично не було укладено, господарському суду на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК слід припинити провадження у справі, тому застосування ст. 203 та ст. 215 ЦК України на підставі неукладеності договору є неможливим.

Договір від 23.06.04 р. № 106 часткової участі в будівництві житлового будинку за своєю правовою природою є іншим договором, відмінним від договору підряду, відповідає вимогам чинного законодавства, укладений сторонами з досягненням згоди щодо всіх істотних умов: предмету, ціни та строку договору (п. 1.1 та розділ 3 договору).

Разом з тим колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо застосування строку позовної давності по поданій відповідачем заяві про застосування позовної давності від 13.12.07 р. (а. с. 42).

Стаття 256 ЦК визначає позовну давність - як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відхилення заяви відповідача про застосування позовної давності з мотивів відсутності порушення його прав та інтересів господарським судом Запорізької області є помилковим, оскільки право на позов в процесуальному значенні, як можливість особи звернутись до господарського суду за захистом свого права, слід відрізняти від права на позов в матеріальному значенні, як право позивача на задоволення заявленої ним вимоги, тому відмова у застосуванні строків позовної давності через висновок про відсутність порушення прав та інтересів позивача за наявності заяви відповідача про застосування позовної давності є необґрунтованою.

Висновок про відсутність порушень прав та інтересів позивача буде остаточним з моменту набрання рішення законної сили.

До вимоги про визнання недійсним договору в даному випадку слід застосовувати загальний строк позовної давності згідно ст. 257 ЦК України.

Статтею 261 ЦК встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

ТОВ «Константа» повинно було дізнатися про порушення свого права, що полягає на його думку в тому, що укладений договір від 23.06.2004 р. № 106 не містить необхідних істотних умов, вже з моменту укладення зазначеного договору, тобто з 23.06.2004 р.

Відповідно до ч. 3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідно до ч. 4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Строк позовної давності про визнання вищезазначеного договору недійсним з заявлених підстав сплив 23.06.07 р., позов заявлено ТОВ «Константа» - 27.11.07 р., тобто з пропуском строку позовної давності, що є окремою підставою для відмови в позові.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Запорізької області від 09.01.2008 р. у справі № 22/461д/07, оскільки спір по суті вирішено правильно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України , суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 09.01.2008 р. по справі № 22/461д/07 - без змін.

Постанову оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України 10.04.2008 р.

  

Головуючий суддя Хуторной В.М.

 судді  Хуторной В.М.  

 Зубкова Т.П.  Коробка Н.Д.