У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.03.08                                                                                               Справа №10/113

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В. судді  Мойсеєнко Т. В.    , Кричмаржевський В.А.  , Хуторной В.М.

при секретарі Пересада О.В.

за участю представників:

позивача – Анісімов В.В., довіреність № 07/1317-07 від 08.10.2007р., заступник начальника юридичної служби;

відповідача – Кумейко М.А., довіреність № 30-19/68 від 14.01.2008р., інженер 2 категорії відділу повірки та метрологічної атестації засобів; Чернецька Г.М., довіреність № 30-19/69 від 14.01.2008р. заступник начальника юридичної служби;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 10/113 та апеляційну скаргу Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт», м.Херсон  

на рішення господарського суду Херсонської області від 29.08.2007р. у справі № 10/113

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго», м.Херсон

до Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт», м.Херсон  

про стягнення суми

Встановив:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 29.08.2007р. у справі № 10/113 (суддя Александрова Л.І.) позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт», м.Херсон на користь Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго», м.Херсон 42080грн.68коп. основного боргу. Судові витрати покладено на відповідача.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідачем були підроблені відтиски тавра державного повірника на електролічильниках № 511054, № 667564, а також на електролічильнику № 444823 встановлені пломби держповірника з підробним відтиском 1 кварталу 1998р. Разом з цим суд зазначив, що на підтвердження наведених обставин позивачем надані акти експертизи № 69/12 від 21.12.2003р., № 68/12 від 26.12.2003р.,                   № 82/12 від 25.12.2003р., які були проведені державним повірником в присутності представників споживача, метрологічної служби позивача та Херсонських міських електричних мереж. Також, суд зазначив, що висновок судово-трасологічної експертизи             № 682 свідчить про те, що відтиски на досліджених пломбах, знятих з електролічильників №№ 511054, 667564, 444823 і відтиск нанесений на пломбу, представлений у якості порівняльного зразку ДП «Херсонстандартметрологія», виконанні за допомогою різних плашок пломбіратора. Пунктом 4.10 Правил користування електричною енергією передбачено, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб покладається на їх власника або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені, тобто в даному випадку на відповідача. За порушення зазначене у актах про порушення ПКЕЕ відповідно до п.7.30 Правил користування електричною енергією енергопостачальною організацією здійснюється перерахунок за користування електричною енергією. Зокрема, згідно п.2.1 Методики обчислення обсягу електричної енергії, недорахованої в наслідок порушення споживачем – юридичною особою  ПКЕЕ. При цьому суд вважає, що згідно з чинним на час порушення законодавством достатньо було встановлення факту фальсифікації пломби і більше не передбачалось встановлення ще будь-яких фактів.      

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом відповідачем подано апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій останній просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 29.08.2007р. у справі № 10/113 та прийняте нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову, у зв’язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Свої доводи заявник апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не досліджено дату проведення повірки спірних розрахункових засобів обліку, дату встановлення спірних електролічильників та чи проведено повірку розрахункових засобів в передбачені законодавством терміни. Крім того, заявник стверджує, що ним не складалися акт про пломбування спірних електролічильників, акти приймання – передачі їх на зберігання, що є порушенням п.4.5, п.4.12 Правил користування електричною енергією та акт про порушення названих Правил може стати підтвердженням виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем вказаних Правил, зокрема, щодо зриву або пошкодження пломби, тільки тоді, коли буде складений лише після технічної перевірки та на місці виявлення порушення, а не після проведення експертизи (огляду), як це було зроблено позивачем. Заявник наголошує на тому, що перевірка щодо дотримання ПКЕЕ відповідачем здійснювалась 09.12.2003р., а акти про порушення ПКЕЕ та експертизи були складені 18.12.2003р., тобто через 9 днів після проведення перевірки. Зі змісту складених актів позивачем про порушення ПКЕЕ вбачається, що споживач навіть не був запрошений для участі у засіданні по розгляду актів про порушення ПКЕЕ, в односторонньому порядку, позивач здійснив донарахування по складеним актам та в лютому місяці 2004р. видає відповідачу рахунки зі здійсненими донарахуваннями та попереджає повідомленням № 348 від 25.02.2004р. споживача про наслідки несвоєчасної оплати даних рахунків. Також, заявник апеляційної скарги вказує на те, що посилання суду на п.2.1 Методики обчислення обсягу електричної енергії, недорахованої внаслідок порушення споживачем – юридичною особою ПКЕЕ, як на підставу здійснення донарахувань є безпідставним, оскільки застосування даної Методики є неможливим при такому порушення, як «підробний відтиск клейма», а застосування останньою можливе тільки у випадках пошкодження або зриву пломб Держстандарту. Відповідальність споживача за порушення ПКЕЕ настає виключно за умов, передбачених в Правилах, а невідповідність пломб встановленим вимогам без акту приймання – передачі на схоронність не є підставою для донарахування додаткових коштів. Відповідно до статті 64 ЦК УРСР, яка діяла на момент спірних правовідносин, довіреністю визнається письмове уповноваження, яке видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. З названого слідує, що право підпису акту про порушення ПКЕЕ має власник підприємства, особа (орган), уповноважена ним, чи особа, відповідальна за електрогосподарство. Наказом по Херсонському морському порту № 91/А від 12.05.1995р. призначено відповідальних осіб за електрогосподарство: головного енергетика порту Ноздреватих А.М. та інженера СГЕ Морозова А.Г. (у випадку відсутності головного інженера). Акти про порушення ПКЕЕ складалися неуповноваженими особами                 Колесник А.В. (акти №№ 019525, 019526), а також Кожущенко І.А. (акт № 018659), тобто зазначені акти є непогодженими споживачем (відповідачем у справі) та не можуть бути належними доказами порушення відповідачем ПКЕЕ. Також відповідач наголошує на тому, що дані, які вказану розрахунках донарахованих сум є необґрунтованими. Неправомірність  дій позивача щодо донарахувань саме за даними фактами була встановлена постановою Вищого господарського суду України у справі № 8/75-О-05. Збереження ХМТП номерних пломб енергопостачальника вказує на те, що втручання відповідача в роботу розрахункового механізму з метою заниження його показань, не пошкодивши пломб енергопостачальника, було не можливо. Позивачем не доведено факту порушення саме відповідачем умов договору та ПКЕЕ, тому здійснення позивачем донарахувань та стягнення цих сум є безпідставним. Крім того, відповідач стверджує, що судом порушено вимоги статей 4-2, 4-3 ГПК України, яке полягає в тому, що при розгляді даної справи суд «створив» необхідні умови для встановлення «фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства» лише на користь позивача. Представники відповідача у судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, вказали, що при прийняті рішення, судом не враховано всіх фактичних обставин, що є підставою для скасування рішення господарського суду.  

          Відкрите акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія “Херсонобленерго” надало відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення враховано всі обставини по справі. Зазначає, що оскаржуване рішення прийняте без порушень матеріального та процесуального права, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні. Разом з цим, позивач вказує на те, що посилання заявника апеляційної скарги на неможливість встановити відповідність пломб Держстандарту по причині відсутності даних, які саме пломби встановлювались на лічильники відповідача не відповідає дійсності, оскільки ДСТУ 3968 – 2000 встановлені основні характеристики повірених тавр, а саме шифри, рисунки. Не відповідність пломб Держстандарту встановлених на лічильниках ДП «Херсонський морський торговельний порт» вимогам ДСТУ встановлено експертизою Херсонського відділення ОНДІСЕ Міністерства юстиції України та представником Держстандарту Радченко Е.І. При цьому, позивач вказує на те, що ПКЕЕ не встановлено процедуру щодо складання акту порушення ПКЕЕ. Відповідно до п.п.9.1 п.9 ПКЕЕ постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на доступ до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об’єктах споживачів для проведення технічної перевірки, зняття показів, виконання інших робіт відповідно до договору. Жодним із пунктів ПКЕЕ, діючих на час складання актів порушення ПКЕЕ, не передбачено проведення комісії з розгляду актів, складання протоколів. Згідно п.2.1 Методики обчислення обсягу електричної енергії, недорахованої внаслідок порушення споживачем – юридичною особою ПКЕЕ методика застосовується у випадку виявлення пошкодження або зриву пломб Держстандарту на розрахункових приладах обліку. Таким чином, нормативними документами, які діяли на час порушення відповідачем ПКЕЕ не передбачалось встановлення будь-яких інших фактів для нарахування по акту порушення ПКЕЕ, окрім, фальсифікації пломби. Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

          Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 30.10.2007р. у справі             № 10/113 апеляційна скарга відповідача прийнята та призначена до розгляду на 06.12.2007р.

          У судовому засіданні, яке відбулося 06.12.2007р. колегією суддів було оголошено перерву на 18.01.2008р.

          Ухвалою суду апеляційної інстанції від 18.01.2008р. розгляд даної справи у порядку статті 77 ГПК України було відкладено на 13.02.2008р. з метою витребуванням від сторін певних доказів для всебічного, повного та об’єктивного розгляду справи.

          13.02.2008р. судовою колегією оголошувалась перерва на 18.03.2008р. у зв’язку з надходженням від представника відповідача клопотання про надсилання копії пояснень щодо лічильників на адресу ДП «Херсонський морський торговельний порт», а також для виклику у судове засідання спеціаліста ДП «Херсонстандартметрологія»для надання пояснень.

             Склад колегії суддів змінювався. Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 493 від 18.03.2008р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів Мойсеєнко Т.В., Кричмаржевський В.А., Хуторной В.М.

За клопотанням представників сторін судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксування судового процессу та за їх згодою у судовому засіданні 18.03.2008р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

 Відповідно до статті 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний                    господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання електроенергії можливо тільки на підставі договору з енергопостачальником.

            17.04.2003р. між ВАТ «Енергопостачальною компанією «Херсонобленерго» та ДП «Херсонським морським торговельним портом» було укладено договір № 676 про постачання електричної енергії.

У договорі сторонами визначено, що з усіх питань, які не оговорені даним договором, сторони зобов’язуються керуватись Правилами користування електричною енергією.

           Пунктом 1.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. № 28, встановлено, що ці Правила визначають взаємовідносини споживачів електричної енергії, постачальників електричної енергії та електропередавальних організацій. Правила є обов’язковими для споживачів, замовників, а також підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, які здійснюють виробництво, передачу та постачання електричної енергії.

          18.12.2003р. представниками ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» було здійснено перевірку на Херсонському морському торговельному порту, що розташований за адресою: м.Херсон, пр.Ушакова, 4 та в присутності відповідача було складно акти про порушення Правил користування електричною енергією підприємствами та організаціями № 019525 (а.с. 17 т.1), № 019526 (а.с. 25, т.1), № 018659 (а.с. 34 т.1) в яких зафіксовані наступні порушення:

          - підроблений відтиск клейма Держповірника на електролічильнику САЧУ Н 672 М            № 511054;

          - підроблений відтиск клейма Держповірника на електролічильнику САЧУ Н 672 М            № 667564;

          - підроблений відтиск І кварталу 1998р. на електролічильнику САЧУ Н 672 М                  № 444823;

          18.12.2003р. представником відповідача в присутності державного повірника, представників позивача, метрологічної служби ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» проведено експертизу трьохфазних електролічильників № 511054, № 667564, № 444823 та складено відповідні акти № 69/12, № 68/12, № 82/12. За результатами проведеної експертизи встановлено, що виявлені зауваження доводять умисне втручання в роботу лічильників. Дані акти були підписані з боку відповідача в особі інженера Колесника А.В. та електромонтера Кожущенко І.А.  

          На підставі актів порушення та актів експертизи, згідно п.7.30 Правил користування електричною енергією позивач зробив розрахунок недорахованої електричної енергії та виставив відповідачу додаткові рахунки № 676 за лютий 2004р. на суми 5090грн.78коп., 21431грн.57коп., 8544грн.91коп. (а.с. 15, 23, 32 т.1)

           Пунктом 7.30. ПКЕЕ встановлено, що у випадках виявлення у споживача змін у схемі ввімкнення розрахункового засобу обліку та електричного керуючого годинника в схемах багатотарифного розрахункового обліку або зміни керуючої програми, пошкоджень, зриву пломб, штучного гальмування диска, зупинки електрогодинника та інших порушень, спричинених діями споживача, які призводять або можуть призвести до зниження показів споживання електричної енергії, покази розрахункового засобу обліку не враховуються, а постачальник електричної енергії здійснює перерахунок за користування електричною енергією за період від дня останнього контрольного зняття представником постачальника електричної енергії показів розрахункового засобу обліку чи фактично проведеної і підтвердженої актом технічної перевірки роботи схеми комерційного обліку, що мала передувати виявленню порушень, але цей період має не перебільшувати шести місяців.

          Зі змісту пункту 7.30 ПКЕЕ слідує, що цей пункт застосовується не до будь-якого порушення, а у випадку коли виявлене порушення, спричинене діями споживача, що призводять або можуть призвести до заниження показів споживання електричної енергії.

          Позивачем не доведене, що фальсифікація пломб держповірителя відбулася в наслідок дій відповідача і це порушення призвело або може призвести до заниження показів споживання електричної енергії.

          У позивача, як пояснив його представник у судовому засіданні, відсутні наряди на встановлення електролічильників № 511054, № 667564, № 444823 та акти пломбування цих лічильників, а також взагалі будь-які інші документи на встановлення вказаних лічильників і з якими пломбами на них.

           Як вбачається з нарядів на зняття електролічильників (а.с. 19, 27, 36 т.1) рік повірки лічильника № 511054 – 1 квартал 1998року, лічильника №667564 -1 квартал 1986року, лічильника № 444823- 1 квартал 1998року, згідно актів експертизи (а.с.20, 28, 39 т.1) рік повірки лічильника № 511054 – 1 квартал 1998року, лічильника №667564 - 1 квартал 1998року, лічильника № 444823 - 1 квартал 1998року.     

          Проте, у позивача і відповідача відсутнє письмове підтвердження про результати проведеної повірки у вигляді свідоцтва про повірку або запису із відбитком клейма у відповідному розділі експлуатаційної документації, як це передбачено п.3.7 ДСТУ 2708-99 «Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація і порядок проведення».  

          ВАТ «ЕК «Херсонобленерго», виконуючи експертизу лічильників, керувався у своїй діяльності, як зазначено у позовній заяві, Тимчасовим положенням про порядок проведення експертизи засобів обліку електричної енергії, затвердженим головою правління ВАТ від 25.04.2003р.

          Пунктом 1.1 Положення визначено порядок проведення експертизи розрахункових одно - та трифазних індукційних і електронних лічильників електричної енергії. Згідно з п.1.3.2 цього Положення однією з підстав для проведення експертизи лічильника є наявність ознак порушення пломб чи підробка відтиску тавра територіального органу Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики або енергопостачальника. Тобто, порушення пломб чи підробка відтиску тавра є підставою для проведення експертизи лічильника на предмет правильності його роботи, а не безпосередньо відтиску тавра чи пломби.

          Вказані акти про порушення ПКЕЕ та акти експертизи лічильників відповідача не містять висновків щодо того, у який спосіб або якими пристосуваннями здійснювалось заниження показів приладу обліку.

          Не встановлено даних обставин і у висновку судово - трасологічної експертизи призначеної судом у справі. Судовою експертизою не встановлено підробку відповідачем пломб держаного повірителя, а лише констатовано, що відтиски на лицевій стороні пломб знятих з лічильників електричної енергії Херсонського морського торговельного порту             №№ 511054, 667564, 44823 та відтиск нанесений на лицеву сторону пломби, наданої у якості порівняльного зразку ДП «Херсонстандартметрологія», виконані за допомогою різних пляшок пломбіратора.    

          Відповідно до п. 4.1 Правил, електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за  спожиту  електричну  енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням   електричної енергії та потужності, що встановлюються відповідно до вимог ПУЕ та проектних рішень.

          Пунктом 4.10. Правил визначено, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб покладається на їх власника або  організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені, згідно з відповідним договором.

         Розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований (в передбаченому для цього місці) пломбою з тавром Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, пломбою з тавром електропередавальної організації згідно з вимогами відповідної нормативно-технічної документації (п. 4.11 Правил).

         Пункт 4.12 Правил, визначає, що місця пломбування у вузлах розрахункового обліку, електричних колах розрахункових засобів обліку електричної енергії, лініях зв’язку автоматизованих систем обліку тощо узгоджуються сторонами у відповідності до вимог нормативних актів з обов’язковим оформленням акта про пломбування, в якому має бути зазначене місце встановлення кожної пломби та сторона, яка її встановила, із передачею на зберігання пломб тій стороні, на чій території встановлено розрахунковий засіб обліку. Акт про пломбування обліку підписується керівниками або уповноваженими особами сторін, які брали участь у пломбуванні обліку та завіряється печатками.

        Приймаючи рішення про стягування суми заявленої в позові суд першої інстанції виходив з того, що факт виявлення на електролічильниках підроблених пломб є доведеним порушенням ПКЕЕ і підставою для задоволення позовних вимог.  

        Проте, з таким висновком суду колегія суддів не може погодитися, так як в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт фальсифікації відповідачем пломб держповірителя та, що це порушення призвело або могло призвести до заниження показів споживання електричної енергії. Відсутні докази, які б свідчили про пломбування позивачем спірних електролічильників та прийняття або передачу їх на зберігання у розумінні п.4.5 та п.4.12 ПКЕЕ.

        Разом з тим, у актах №69/12, 68/12, 82/12 вказано, що стан лічильників задовільний, кріплення лічильного механізму нормальне, постійний магніт закріплений жестко, барабанчики лічильного механізму нормальні, сторонніх предметів немає, самохід відсутній.

Також з матеріалів справи слідує, що непошкоджені були і пломби встановлені позивачем.

        Цілісність номерних пломб позивача також вказує на неможливість втручання відповідача в роботу лічильного механізму.

         Слід відмітити, що покази лічильника до виявлення порушення і після не свідчать про збільшення обсягу споживання відповідачем електроенергії та втручання останнього у роботу приборів обліку.

         Крім того, акти про порушення Правил користування електричною енергією не можна визнати узгодженими, оскільки вони підписані не уповноваженими на те відповідачем особами.

       Наказом по Херсонському морському порту № 91/А від 12.05.1995р. призначено відповідальних осіб за електрогосподарство: головного енергетика порту Ноздреватих А.М. та інженера СГЕ Морозова А.Г. (у випадку відсутності головного інженера).

       З матеріалів справи вбачається, що акти про порушення Правил користування електричною енергією підприємствами та організаціями № 019525 (а.с. 17 т.1), № 019526 (а.с. 25, т.1), № 018659 (а.с. 34 т.1) були підписані неуповноваженими особами                 інженером Колесником А.В. та електромонтером  Кожущенко І.А. (акт № 018659), а сам відповідач з зазначеними актами про порушення не згоден та заперечує підроблення відтиску пломби державного повірника, тобто зазначені акти є непогодженими споживачем (відповідачем у справі) та не можуть бути належними доказами порушення відповідачем ПКЕЕ.

        Згідно п.2.2.8 договору про постачання електричної енергії №676 від 17.04.2003р. відповідач повинен був надати письмовий перелік своїх уповноважених працівників із зазначенням наданих ним прав по виконанню умов договору та завірені зразки їх підписів.

        Однак, як пояснив представник позивача, відповідальні особи відповідача відповідно до умов договору не були погоджені.  

        Порядок оформлення виявленого порушення та підстави для виписування споживачу додаткових розрахункових документів для сплати визначено п. п. 7.31, 7.32. Правил, відповідно до яких у разі виявлення уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці оформляється двосторонній акт порушень за встановленою формою.

          Акт складається у присутності представника споживача в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача підписати акт робиться запис про відмову.

           На підставі акта порушень, погодженого споживачем, уповноваженими представниками постачальника електричної енергії за регульованим тарифом визначаються обсяг недоврахованої електроенергії та/або сума завданих споживачем збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України.

         Акти порушень не містять необхідних вихідних даних для визначення обсягу  недорахованої енергії.

         При цьому у акті про порушення № 019525 від 18.12.2003р. зазначено режим роботи споживача 8 год. (а.с18,т1) у розрахунку по акту (а.с.16, т.1) використано режим роботи 9 годин, кількість днів роботи 22 дня при середньодобовому споживанні 119,70кВт, але вказаний лічильник є резервним та використовується у разі відсутності напруги за основним живленням. Вказані розбіжності представник позивача пояснив як помилку оператора.

         Колегія також зазначає, що як підтверджено матеріалами справи і не заперечується позивачем, ним не було забезпечено своєчасного проведення повірки вищезазначених розрахункових засобів обліку у встановлені законодавством терміни. У разі прострочення терміну повірки  приладів обліку, визначеного Держстандартом, прилад обліку вважається  непридатним  для застосування з вини постачальника електричної енергії за регульованим тарифом і відповідно до вимог п. 4.5 ПКЕЕ електропередавальна організація не має права на виставлення додаткових рахунків, виставлення яких пов’язано з неправильною роботою засобів обліку електричної енергії.

         При цьому колегія суддів вважає, що втручання у роботу лічильника з метою заниження показників призводить до неправильної роботи засобу обліку, наслідком чого завжди є неправильний облік спожитої електроенергії.

         Враховуючи наведене, позивачем не доведено, як того вимагає ст.33 ГПК України, обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог. Підстави для задоволення позову відсутні.  

         Місцевий господарський суд вищенаведених обставин не дослідив та не надав їм належної правової оцінки.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976р. за № 11 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

За таких обставин, неправильне застосуванням норм матеріального права та неповне з’ясування всіх обставин справи, які мають значення для справи, дає підстави для скасування рішення суду першої інстанції у даній справі з мотивів, викладених у даній постанові, та прийняття нового рішення, яким в позові слід відмовити.          

        Твердження заявника апеляційної скарги проте, що судом першої інстанції порушено вимоги статей 4-2, 4-3 ГПК України не приймаються до уваги колегією суддів, так як відповідач не довів того, яким саме чином господарський суд Херсонської області створив необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства лише на користь позивача.            

           За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає  скасування.

          Згідно зі ст.49 ГПК України судові витрати за розгляд справи у господарському суді Херсонської області та Запорізькому апеляційному господарському суді слід покласти на позивача.

Керуючись ст.49, ст.101-105 ГПК України, Запорізький апеляційний господарський суд

Постановив:

          Апеляційну скаргу Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт», м.Херсон задовольнити.   

Рішення господарського суду Херсонської області від 29.08.2007року у справі                    № 10/113 скасувати.

          В задоволенні позовних вимог відмовити.

           Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго», м.Херсон на користь Державного підприємства “Херсонський морський торговельний порт”, м.Херсон 210 грн.40коп. витрат по сплаті державного мита за розгляд даної справи у Запорізькому апеляційному господарському суді.

          Видачу наказу доручити господарському суду Херсонської області.

Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В.

 судді  Мойсеєнко Т. В.  

 Кричмаржевський В.А.  Хуторной В.М.