ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" жовтня 2006 р. Справа № 49/142-06
вх. № 11458/3-49
Суддя господарського суду Кононова О.В.
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Кудря В.А., - генеральний директор відповідача - Ершов Р.В., дов. б/н від 04.01.2006 року
розглянувши справу за позовом ВАТ "Полтаваагротранс", м. Полтава
до АТ "Харківстальконструкція", м. Харків
про стягнення 19012,26 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість згідно договору на виконання автопослуг від 06.06.2005 року в сумі 190212,26 грн., з яких 7188 грн. - сума основного боргу та 11824,26 грн. - пеня. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач не належним чином виконує свої зобов’язання по договору внаслідок чого утворилась заборгованість.
03.10.2006 року відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, зазначив, що строк оплати наданих послуг договором не був передбачений, 25.09.2006 року сму основного богу відповідач сплатив, тому нархування штрафних санкцій не повинно здійснюватись.
В судовому засіданні представник позивача зазначив про перерахування суми основного боргу відповідачем, прохав суд стягнути з відповідача суму нарахованої пені.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.
06.06.2005 року між ВАТ "Полтаваагротранс" та АТ "Харківстальконструкція" був укладений договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом. Відповідно умов договору позивач (Перевізник) зобов'язався приймати до перевезення, а відповідач (Замовник) надавати вантажі для виконання перевезення. Відповідно п. 2.1. договору перевезення вантажів виконується позивачем на підставі заявок, що подає відповідач.
Як свідчать матеріали справи, позивач надав відповідачеві послуги по перевезенню на суму 7188,00 грн.
09.09.2005 року позивач направив відповідачеві претензію № 123 на суму 7188 грн. та попередив про те, що у разі неперерахування зазначеної суми, позивач змушений звернутися до господарського суду Харківської області за захистом порушеного права.
Як свідчать матеріали справи, 25.09.2006 року перерахував суму основного боргу у розмірі 7188 грн. Доказом перерахування суми боргу є виписка з особового рахунку позивача за 25.09.2006 року, копія якого додана до матеріалів справи.
За таких підстав суд вважає за необхідне в частині заявленої до стягнення суми боргу у розмірі 7188 грн. провадження по справі припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 11824,26 грн. пені, нарахованої за період з 26.09.2005 року по 21.08.2006 року.
Дослідивши текст спірного договору, судом встановлено, що в тексті договору сторони не визначили строк виконання замовником зобов’язання щодо оплати послуг з перевезення.
Відповідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вже зазначалось, позивач направляв відповідачеві претензію № 123 від 08.09.2005 року на суму 7188 грн., в який позивач прохав відповідача сплатити суму заборгованості в строк до 20.09.2005 року. Зазначена претензія була відправлена 09.09.2005 року, про що свідчить копія опису вкладення в цінний лист, який доданий до матеріалів справи та вручена представникові відповідача 15.09.2005 року, про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення № 157496, яка також додана до матеріалів справи.
Відповідно п. 4.4. договору при несвоєчасній сплаті за автопослуги більше ніж 10 днів, з відповідача стягується пеня в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день понад термін.
Відповідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 р., платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Стаття 3 вказаного закону передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконане. З урахуванням направленої претензії та встановлених чинним законодаством строків оплати нарахування пені за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язаня щодо сплати наданих послуг повинно здійснюватись за період з 21.09.2005 року по 21.03.2006 року.
Відповідач надав розрахунок пені, якій не відповідає зазначеним нормам чинного законодавства, а відповідно норм, що коментуються та з урахуванням вказаного періоду належна до сплати сума пені за прострочення виконання грошового зобов'язання становить 677,25 грн. Отже суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій, а саме пені у розмірі 677,25 грн., в задоволенні решти вимог про стягнення пені у розмірі 11147,01 грн. відмовляє у зв'язку з безпідставністю нарахування.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 78,65 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 48,82 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, п. 1-1 ст. 80, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Харківстальконструкція" (адреса: 61125, м. Харків, вул. Маломясницька, 2, р/р 26010301810196 у ЦВ ПІБ м. Харкова, МФО 3514589, код ЗКПО 01413848) на користь Відкритого акціонерного товариства "Полтаваагротранс" ( адреса: 36000, м. Полтава, Головпоштамт, а/с 85, р/р 26003301221113 в Полтавському ЦВ ПІБ, МФО 331069, код ЗКПО 03080442) - 677,25 грн. пені, 78,65 грн. витрат по сплаті державного мита та 48,82 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.
В частині заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 7188 грн. провадження по справі припинити.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Повний текст рішення підписаний 25.10.2006 року.
Суддя Кононова О.В.