КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 08.04.2008                                                                                           № 15/41

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Шипка  В.В.

 суддів:            Борисенко  І.В.

             

 За участю представників:

 від позивача - Демишевський В. Ф.,

 від відповідача - не з’явились,

від Головного управління юстиції уЧернігівській області – не з’явились,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Чернігівській області

 на ухвалу Господарського суду м.Києва від 10.01.2008

за скаргою Дочірнього підприємства “Чернігівське комерційно-виробниче управління” Закритого акціонерного товариства “Чернігівоблбуд"

 у справі № 15/41  

 за позовом                               Дочірнього підприємства "Чернігівське комерційно-виробниче управління" Закритого акціонерного товариства "Чернігівоблбуд"

 до                                                   Відділу Державної виконавчої служби Новозаводського районного управління юстиції у м. Чернігові

             

                       

 про                                                  скарга на дії Державної виконавчої служби

 

ВСТАНОВИВ:

 Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.01.2008р. у справі № 15/41 скаргу задоволено частково: визнано постанову підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про закінчення виконавчого провадження від 25.10.2007р. недійсною; в іншій частині в задоволенні скарги відмовлено.

Головне управління юстиції у Чернігівській області, не погоджуючись з ухвалою суду, звернулось з апеляційною скаргою на вказану ухвалу, в якій просило її скасувати, зазначивши, що судом неповно з’ясовані обставини справи та порушено норми матеріального та процесуального права; відповідача у справі № 15/41 було ліквідовано на виконання наказу Міністерства юстиції України від 19.08.2005р. № 1482/к; разом із тим, новостворені органи ДВС не є правонаступниками ліквідованих у 2005р. відділів ДВС обласного та райміськуправлінь юстиції; в зв’язку з ліквідацією боржника державним виконавцем на підставі п. 3 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження” обґрунтовано було закінчено виконавче провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу скаржник зазначив, що факт ліквідації боржника у виконавчому провадженні не може бути прийнятий до уваги, оскільки постановою Господарського суду Чернігівської області від 22.02.2007р. у справі № 8/337/46 визнано недійсним наказ № 145/1 від 25.08.2005р. Чернігівського обласного управління юстиції “Про ліквідацію відділів державної виконавчої служби”.

Апеляційним господарським судом встановлено, що рішенням Господарського суду Чернігівської області від 17.03.2003р. у справі № 15/41, яке набрало законної сили, стягнуто з відділу Державної виконавчої служби Новозаводського районного управління юстиції у місті Чернігові на користь Дочірнього підприємства “Чернігівське комерційно-виробниче управління” Закритого акціонерного товариства “Чернігівоблбуд” 10 972 грн. 00 коп. збитків та судові витрати.

12.06.2003р. на виконання вказаного рішення було видано наказ.

11.05.2007р. постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області було відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання наказу № 15/41, виданого Господарським судом Чернігівської області 12.06.2003р.

25.10.2007р. постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області виконавче провадження з примусового виконання наказу № 15/41 виданого Господарським судом Чернігівської області 12.06.2003р. закінчено.

13.11.2007р. позивач звернувся до Господарського суду Чернігівської області зі скаргою на дії Головного управління юстиції у Чернігівській області, в якій просив скасувати постанову державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області від 25.10.2007р. про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 15/41, виданого Господарським судом Чернігівської області 12.06.2003р., з мотиві неправильного застосування органом ДВС п. 3 ст. 37 ЗУ “Про виконавче провадження”.

У відзиві на скаргу Головне управління юстиції у Чернігівській області, не погоджуючись з вимогами скарги, зазначило, що підставою закінчення виконавчого провадження є ліквідація боржника, яка не передбачає правонаступництво.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.01.2008р. у справі № 15/41 скаргу задоволено частково: визнано постанову підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про закінчення виконавчого провадження від 25.10.2007р. недійсною; в іншій частині в задоволенні скарги відмовлено.

Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЗУ “Про виконавче провадження” примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України; відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції (далі - державні виконавці).

Мотивуючи свою постанову про закінчення виконавчого провадження від 25.10.2007р., державний виконавець виходив з того, що боржник – відділ державної виконавчої служби Новозаводського районного управління юстиції м. Чернігова ліквідовано і виконання обов’язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

Однак мотиви, з яких державний виконавець дійшов такого висновку, не можна визнати переконливими.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 37 ЗУ “Про виконавче провадження” виконавче провадження підлягає закінченню у випадках смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

Колегією суддів встановлено, що 25.08.2005р. Чернігівським обласним управлінням юстиції на виконання наказу Міністерства юстиції України від 19.08.2005р. № 1482/к “Про ліквідацію відділів державної виконавчої служби територіальних управлінь юстиції” був виданий наказ № 145/1 “Про ліквідацію відділів державної виконавчої служби”, згідно з яким ліквідовані відділи державної виконавчої служби територіальних управлінь юстиції області, створена ліквідаційна комісія в кількості 6 чоловік, а також затверджені організаційні заходи з приводу ліквідації відділів державної виконавчої служби територіальних управлінь юстиції Чернігівської області.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 22.02.2007р. у справі № 8/337/46 за позовом ДП “Чернігівське комерційно-виробниче управління” ЗАТ “Чернігівоблбуд” до Чернігівського обласного управління юстиції, яка набрала законної сили, визнано недійсним наказ Чернігівського обласного управління юстиції від 25.08.2005р. № 145/1 “Про ліквідацію відділів державної виконавчої служби”, як такий, що не відповідає вимогам закону.

Таким чином, висновок державного виконавця про ліквідацію юридичної особи боржника не відповідає обставинам справи.

Із змісту п. 3 ч. 1 ст. 37 ЗУ “Про виконавче провадження” вбачається, що при ліквідації юридичної особи виконавче провадження підлягає закінченню лише у випадку, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

Згідно із п. 4 наказу Міністерства юстиції України від 25.01.2007р. № 21/5 “Про реформування органів юстиції” відділи державної виконавчої служби районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції є правонаступниками відповідних державних виконавчих служб у районах, містах (містах обласного значення), районах у містах.

За таких підстав, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий господарський суд правомірно постановив ухвалу про задоволення скарги в частині визнання недійсним постанови про закриття виконавчого провадження.

Суд апеляційної інстанції також не знаходить підстав для скасування ухвали господарського суду першої інстанції і в іншій частині заявлених у скарзі вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.  96, 99, 101, 103–106, 1212 ГПК України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

 Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 10.01.2008р. у справі № 15/41 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.    

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          Борисенко  І.В.

 16.04.08 (відправлено)