КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.04.2008 № 05-5-31/1554
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Хімчак Т.В.(довіреність № 07-ню від 08.01.2008 р.)
від відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 14.02.2008
у справі № 05-5-31/1554
за позовом Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця"
до Головного управління комунальної власності м.Києва
про визнання права власності на будівлі-приміщення
ВСТАНОВИВ:
Державне територіально-галузеве об’єднання «Південно-Західна залізниця» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління комунальної власності м. Києва про визнання права власності на будівлі-приміщення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2008 р. у справі № 05-5-31/1554 вищезазначений позов повернуто без розгляду позивачу на підставі п. 2, 4, 5 ст. 63 ГПК України.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, позивач подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить вказану ухвалу скасувати та направити позовну заяву на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2008 р. апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» прийнято до провадження.
Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзиву на апеляційну скаргу не надав, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Першою підставою для повернення позовної заяви суд першої інстанції визначив відсутність в останній найменування і номерів рахунків сторін у банківських установах.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по-батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб’єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб – платників податків). Недотримання вимог ст. 54 ГПК України щодо форми і змісту позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені ст. 63 ГПК України.
Як вбачається зі змісту позовної заяви Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця», позивачем виконано вимоги п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України.
Отже, твердження суду про необхідність повернення позовної заяви на підставі відсутності в поданій позовній заяві найменувань і номерів рахунків сторін у банківських установах є неправомірним, оскільки вимоги щодо обов’язкової наявності таких реквізитів в позовній заяві норми ГПК України не містять.
Наступною підставою для повернення позовної заяви є порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, сумісний розгляд яких перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення господарського спору.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об’єднано кілька вимог, зв’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Пункт 4.3. Статуту залізниці визначає, що джерелами формування майна залізниці є майно, в т. ч. нерухоме, передане залізниці.
Згідно п. 4.1. Статуту залізниці майно останнього складається з необоротних та оборотних активів, а також інших цінностей, вартість яких відображається в самостійному балансі Залізниці.
Згідно преамбули Статуту залізниці до складу Залізниці входять дирекції залізничних перевезень, галузеві служби, інші відособлені структурні підрозділи.
Згідно з інвентарними картками обліку основних засобів та технічними паспортами (копії наявні в матеріалах справи), спірні 33 об'єкта знаходяться на балансі структурного підрозділу позивача - Київської дистанції електропостачання.
Частиною 5 статті 22 Господарського кодексу України передбачено, що держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, які належать до цього сектору і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.
Право господарського відання та право оперативного управління становлять основу правового режиму майна державних юридичних осіб.
Право господарського відання згідно із частиною першою статті 136 Господарського кодексу України є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Таким чином підставою об'єднання позовних вимог для визнання права власності на нерухомі об'єкти є право повного господарського відання на майно, яке було передано на баланс одного структурного підрозділу залізниці, що підтверджується одними доказами та відповідає вимогам ч. 1 ст. 58 ГПК України.
Отже, об’єднання позивачем в позовній заяві позовних вимог щодо визнання права власності на будівлі-приміщення, які знаходяться на балансі структурного підрозділу позивача - Київської дистанції електропостачання є правомірним та таким, що відповідає нормам ГПК України.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем не подано доказів сплати державного мита у встановленому розмірі.
Згідно п. 14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.2007 р. “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” державне мито, що сплачується з позовних заяв про визнання права власності на майно (зокрема, самовільно збудоване, за відсутності або втрати правовстановлювального документа тощо) визначається за ставкою, передбаченою Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.93 N 7-93 для позовних заяв немайнового характеру.
Відповідно до п.п. “б” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із позовних заяв немайнового характеру сплачується державне мито у розмірі 5-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 85 грн.
Відповідно до платіжного доручення № 409 від 05.02.2008 р. позивачем було сплачено державне мито в розмірі 85 грн.
Відтак, висновок господарського суду м. Києва щодо несплати позивачем державного мита в установленому розмірі є помилковим (аналогічна позиція міститься в Постанові Вищого господарського суду України від 13.03.2008 р. № 05-5-3/14173).
З огляду на викладене, повернення оскаржуваною ухвалою позову Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» без розгляду на підставі п. п. 2, 4, 5 ст.63 ГПК України є неправомірним.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду - скасуванню.
Відповідно до ч.4 ст.106 Господарського процесуального кодексу України, у випадку скасування апеляційною інстанцією ухвали про повернення позовної заяви, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Керуючись ст.ст.99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» задовольнити.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 14.02.2008 р. у справі № 05-5-31/1554 скасувати.
Справу № 05-5-31/1554 передати на розгляд Господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді