СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
03 квітня 2008 року | Справа № 2-27/9094-2007А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Щепанської О.А.,
Черткової І.В.,
секретар судового засідання Рєвєнко М.Ю.
за участю представників сторін:
позивача: Резнік Галина Василівна, довіреність № б/н від 03.12.07;
Карпинська Ірина Юріївна, довіреність № б/н від 03.12.07;
відповідача: Рибалко Юрій Леонідович, довіреність №6515/9/10 від 05.04.06;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 15.01.2008 року у справі № 2-27/9094-2007А
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Екотех" (вул. Воровського, 65-28,Сімферополь,95042)
до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,95053)
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Екотех" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим від 16.03.2007 року №0003212301/0 та від 21.05.2007 року №0003212301/1 про донарахування податкового зобов’язання в сумі 48464,00 грн.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 15.01.2008 року у справі №2-27/9094-2007А позов задоволено. Постанова суду мотивована тим, що податковим органом неправомірно було визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток.
Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час вирішення спору були порушені вимоги норм матеріального та процесуального права.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Латиніна О.А. від 01.04.2008 року у зв’язку з зайнятістю в іншому судовому процесі у складі колегії було замінено суддю Гонтаря В.І. на суддю Щепанську О.А.
У судовому засіданні 01.04.2008 року представник податкової інспекції підтримав вимоги апеляційної скарги, представники позивача проти вимог апеляційної скарги заперечували з підстав, викладених у запереченнях на апеляційну скаргу, та просили залишити без змін постанову суду першої інстанції.
У судовому засіданні оголошувалась перерва до 03.04.2008 року.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, що у період з 29.01.2007 року до 22.02.2007 року посадовими особами Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим було проведено документальну перевірку дотримання вимог податкового і валютного законодавства товариством з обмеженою відповідальністю „Науково - виробниче об'єднання „Екотех” за період з 20.05.2004 року по 30.09.2006 року. По результатах перевірки було складено акт №1401/23-7/32992167 від 12.03.2007 року.
В ході проведення перевірки відповідачем було встановлено порушення вимог підпункту 5.3.9 пункту 5.3, пункту 5.9 статті 5, підпункту 7.3.3. пункту 7.3 статті 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, в наслідок чого було донараховано зобов’язання з податку на прибуток за 2005 рік в сумі 31164,00 грн.
На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення №0003212301/0 від 15.03.2007 року про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 48464,00 грн., з якого 31164 грн. за основним платежем і 17300,00 грн. штрафних санкцій.
Не погодившись з вказаним повідомленням-рішенням, позивач звернувся із скаргою від 22.03.2007 року №59/7 до Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим в порядку статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”.
По результатах розгляду скарги відповідачем було винесено рішення вих.. №30749/0/254 від 19.05.2007 року, відповідно до якого у задоволенні скарги було відмовлено. Також було прийнято податкове повідомлення - рішення №0003212301/1 від 21.05.2007 року.
Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся з повторною скаргою вих.. №50/2/СВ від 31.05.2007 року до Державної податкової адміністрації Автономної Республіки Крим, яка рішенням №1444/10/25-021 від 20.06.2007 року залишила повторну скаргу без розгляду.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв’язку з наступним.
Як вбачається з акту перевірки відповідач дійшов висновку, що позивач до інших витрат не включив курсову різницю перерахунку заборгованості в іноземній валюті (позичка від нерезидента), у тому числі за 2 квартал 2005 року - в сумі 136722,00 грн., за 3 квартал 2005 року - 3028,00 грн. Також відповідач вважає, що позивачем було допущено заниження об'єкту оподаткування за 2005 рік в сумі - 124657,00 грн., та податку на прибуток за 2005 року в сумі - 31164,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем у справі 17.02.2005 року було укладено договір №03/05 про надання позики з компанією „Technopolis Investments SA” (Швейцарія).
Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору кредитор надав позичальнику безвідсоткову позику у вигляді поворотної фінансової допомоги в сумі 605500 доларів США для розрахункам за зобов’язаннями позичальника (позивача у справі) перед банком-резидентом України –акціонерний комерційний банк „Форум”, строком до 20.12.2005 року.
Відповідно до Додаткової угоди від 13.10.2005 року строк дії договору було продовжено до 20.07.2006 року.
Поворотна фінансова допомога була отримана на рахунок позивача в іноземної валюті 24.02.2005 року в сумі 605500 доларів США, що по курсу Національного банку України 5,2991 еквівалентно 3208605,05 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.
Відповідно до частини 4.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.
Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валовий доход включає, зокрема, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді, сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненок) на кінець такого звітного періоду від осіб, що не с платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі. яка її надала, такий платник податку збільшує суму вагових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При ньому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (падання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, ні призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів.
Таким чином, відповідно до вищевказаної норми, платник податку, що отримав поворотну фінансову допомогу (безвідсоткову) від особи, яка не є платником вказаного податку ( в тому числі від нерезидента ), включає до складу валових доходи звітного періоду суму поворотної фінансової допомогу, яка залишається неповернутою на кінець такого звітного періоду.
Особами, які не є платниками податку на прибуток або мають пільги по сплаті цього податку є, зокрема, нерезиденти.
В подальшому, у разі повернення платником податку на прибуток поворотної фінансової допомоги ( її частини ) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму поворотної фінансової допомоги (її частини ) в податковому періоді, в якому відбулося таке повернення.
У виконання вищевказаних норм Закону, позивач при оподаткуванні вищевказаної операції включив до складу валових доходів всю суму отриманої позики, відобразивши суму валового доходу у рядку 01.6 в сумі 4302,9 тис. грн., (в тому числі неповерненої фінансової допомоги - 3197524,40 грн.) шляхом подачі уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 16.12.2005 року, що відповідачем не заперечується.
Розрахунок курсових різниць становить на 31.03.2005 року за курсом Національного Банку України 5,2808. Таким чином, 605500 х 5,2808 = 3 197524,40 грн.
Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей такого ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідай до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Таким чином, якщо для кредиту обов’язковим є нарахування відсотків, то для договору позики законодавство лише надає право позикодавцю на отримання відсотків. Наявність або відсутність відсотків повинно обумовлюватися сторонами в договорі позики. Проте, договором між позивачем та нерезидентом сплата відсотків за користування коштами не передбачена.
Враховуючи те, що Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств” не врегульований порядок визначення валових доходів та витрат в частині розрахунку курсових різниць за договорами надання поворотної фінансової допомоги, тому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог.
Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.01.2008 року у справі № 2-27/9094-2007А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді О.А. Щепанська
І.В. Черткова