06.12.2011    

Справа №   2-2320/11  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 "06" грудня 2011 р.                                                             м. Кам'янець-Подільський                                                            

Кам’янець-Подільський міськрайонний  суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Бориславського В.М.,

при секретарі    Слободян О.В.,

з участю сторін по справі,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кам’янці-Подільському  цивільну справу  за позовом  ОСОБА_1 в інтересах  ОСОБА_2  до Кам’янець-Подільського  державного історичного музею-заповідника  про витребування речей  та передачі  їх ОСОБА_2,   відшкодування моральної шкоди,  

                                                  В С Т А Н О В И В :

Представник  ОСОБА_2,  діючи в інтересах останньої згідно нотаріально  посвідченого доручення звернувся   до Кам’янець-Подільського міськрайонного суду   з даними позовом  до  Кам’янець-Подільського державного історичного  музею-заповідника про витребування речей з чужого незаконного володіння та відшкодування моральної шкоди. Позовні вимоги  представником  позивача мотивовані тим, що ОСОБА_3, який помер  14 березня 1982 року був учасником ОСОБА_4 Вітчизняної Війни. За бойові заслуги  був нагороджений  ОСОБА_5  Леніна, ОСОБА_5  Вітчизняної війни  І та ІІ ступеню, ОСОБА_5 зірки та іншими  не менш почесними  нагородами  та відзнаками.  Після смерті ОСОБА_3 також залишилось ряд фотознімків.  ОСОБА_2  згідно акту прийому-передачі передала у тимчасове користування  держані нагороди та інші речі  свого чоловіка –ОСОБА_3 Кам’янець-Подільському  державному  історичному   музею-заповіднику.  У 2005 році ОСОБА_2  звернулася  до музею із вимогою про повернення нагород та інших речей, як законному володарю, але їй  було відмовлено. Представник  вважає, що музей володіє чужим майном безпідставно,  оскільки нагороди  та речі ОСОБА_3 були передані  відповідачу у тимчасове  користування, а від так підлягають поверненню ОСОБА_2

Відповідач своїми діями та бездіяльністю спричинив ОСОБА_2  моральну шкоду, остання  відчувала   душевні переживання, почуття образи, ці обставини негативно вплинули на стан  її  здоров’я, тому просить в рахунок відшкодування  заподіяної моральної шкоди  стягнути із відповідача 10000 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги  підтримав в повному обсязі,  просив суд винести рішення, яким зобов’язати відповідача повернути ОСОБА_2  передані у тимчасове користування  держані нагороди та інші речі ОСОБА_3 та стягнути із відповідача  моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

Представник відповідача позов не визнав,  вказуючи на те, що ОСОБА_2   держані нагороди та інші речі, які залишились після смерті її  чоловіка -  ОСОБА_3 були передані Кам’янець-Подільському  державному  історичному   музею-заповіднику у постійне користування,  в наслідок чого  вони набули  статусу  державної  власності, належать до державної частини Музейного фонду України, а від так  поверненню не підлягають. Разом з тим,  просив суд відмовити у позові в зв’язку із пропущенням  позивачем строку позовної давності.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, всебічно з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні,  приходить до висновку, що  позов слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено,  що Кам’янець-Подільський державний  історичний  музей-заповідник  є установою, що входить до складу майна, що належить територіальній громаді міста  Кам’янець-Подільського Хмельницької області,  що підтверджується Статутом, затвердженим  20 червня 2011 року та зареєстрованим 28 липня 2011 року .   З  даних акту   прийму-здачі від    1983 року вбачається,  що  музей прийняв у постійне користування  муляж  «Золота зірка»,  ОСОБА_5 Леніна,  ОСОБА_5  Вітчизняної війни І-го ступеню, ОСОБА_5 Вітчизняної війни ІІ-го степеню,  ОСОБА_5 червоної зірки, Гвардійський значок,  Медаль за перемогу, ОСОБА_5 трудового  червоного прапору,  Медаль «50 років збройним силам»,  Медаль «100 років від дня народження Леніна»,  Медаль «20 років перемоги», Медаль «60 років збройним силам СССР»,  значок «35 років Перемоги»,  значок «30 років  визволення Кам’янець-Подільського»,  значок дивізії 240,  орденську книжку  та фото із зображенням ОСОБА_3  Майно за актом від  1983 року  передано  ОСОБА_2,  що проживає  ІНФОРМАЦІЯ_1. Указане майно прийнято, описано та оформлено відповідачем, про що свідчать дані протоколу   засідання  фондової комісії історичного музею –заповідника від 18 жовтня 1983 року.  Зазначене  вище майно належало ОСОБА_3, який  помер  14 березня 1983 року,  позивачка  є його дружиною,   що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу, актовий запис 383 від 1 лютого 1946 року.   

Згідно вимогам ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.   

Представник позивача  обґрунтовуючи   позовні  вимоги  посилається на те, що  держані нагороди та інші речі відповідачу були передані у тимчасове користування,  що підтверджується   відсутністю відмітки у  Акті прийому-передачі  речей за 1983 рік про передачу  майна  у  постійне користування.

В заперечення  тверджень представника позивача,  представник відповідача вказує на  відсутність  даних в Акті передачі  відомостей на який час передається майно відповідачу  та з якою метою,      що свідчить про передачу державних нагород та іншого майна  Кам’янець-Подільському  державному історичному   музею-заповіднику в постійне користування.

Згідно  ст. 15-1 Закону України «Про музеї та музейну справу»  до державної частини  Музейного фонду України   належать музейні  предмети, музейні колекції, музейні зібрання,  що є державною власністю,  зберігаються у   держаних музеях, у тому числі музейні  предмети, музейні колекції, музейні зібрання,  що зберігаються в музеях, які належать до сфери управління місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Одним із  способів  формування   державної частини  Музейного фонду  України  є  безоплатна передача предметів музейного значення підприємствами, установами,  організаціями,  об’єднаннями громадян та  громадянами (  стаття  18 Закону України «Про музеї та музейну справу»  

Відповідно до  змісту ст.ст. 15-1, 15-2 Закону України «Про музеї та музейну справу», п. 12 Положення про Музейний фонд України (Постанова КМ України від 20.07.2000 року № 1147) спірні нагороди, належать до державної частини Музейного фонду України  та не підлягають відчуженню, за винятком обміну на інші музейні предмети, музейні колекції, музейні зібрання.

Частина 3 статті 18 Закону України «Про державні нагороди України»передбачає, що передані музеям на постійне зберігання державні нагороди спадкоємцям померлого або нагородженого посмертно не повертаються.

З урахуванням вищезазначених обставин, та приймаючи до уваги  те,  що  відповідач користувався   переданим ОСОБА_2 майном   більше ніж 22 роки,  відсутність  у Акті передачі  предметів та науково-допоміжних матеріалів, якими являються фотознімки із зображенням  ОСОБА_4 Вітчизняної Війни ОСОБА_3  відомостей   на який  термін  і для використання  в якій експозиції або для якої наукової обробки  були передані  держані нагороди та інше майно,   суд приходить до висновку,  що майно відповідачу  було передано  у постійне користування,   а від так не вбачає правових підстав для задоволення вимог ОСОБА_2  стосовно визнання незаконним володіння відповідачем –Кам’янець-Подільським  державним  історичним   музеєм-заповідником держаними   нагородами та іншими речами, що належали ОСОБА_3 та зобов’язання відповідача повернути  майно  ОСОБА_2, а також відшкодування моральної шкоди.

З огляду на зміст статей   257, 276  ЦК України, їх положення про правові наслідки спливу строку позовної давності можуть застосовуватися лише у тих випадках, коли буде доведено існування самого суб’єктивного цивільного права і факт його порушення або оспорювання. Якщо ж при розгляді справи буде встановлено, що у позивача немає суб’єктивного права, про захист якого він просить, або ж воно не порушувалось чи не оспорювалось, суд повинен відмовити в позові не через пропущення строку позовної давності, а за безпідставністю матеріально-правової вимоги.   

Всебічно, повно та об’єктивно і безпосередньо дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість та достовірність, суд приходе до висновку про те, що позовні вимоги позивача не засновані на законі, не обґрунтовані, підстави  передачі майна  у тимчасове користування,  визнання незаконним володіння відповідачем нагородами, що належали  ОСОБА_3  та зобов’язання відповідача повернути нагороди  ОСОБА_2 , стягнення моральної шкоди, відсутні,  а тому у задоволенні позовних вимог  слід відмовити не внаслідок пропущення строку позовної давності, а за безпідставністю його вимог.   

     Керуючись  ст.ст.10, 11, 209, 212, 214, 215, 218  ЦПК України, ст.  18 Закону України «Про державні нагороди України», ст.ст. 15-1, 15-2 Закону України «Про музеї та музейну справу», суд, -   

     В И Р І Ш И В:   

       У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в інтересах  ОСОБА_2  до Кам’янець-Подільського  державного історичного музею-заповідника  про витребування речей та передачі  їх ОСОБА_2,   відшкодування моральної шкоди –відмовити.   

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького Апеляційного суду через  Кам’янець-Подільським міськрайонний суд  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.   

Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду                    В.  М.  Бориславський