ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2006 р.                                                            Справа № 37/287-06

вх. № 8779/4-37

Суддя господарського суду Доленчук Д. О. 

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

позивача - Ярмак С.В. за довіреністю б/н від 17.07.2006 р., Лапєто І.М. за довіреністю б/н від 16.10.2006 р.  відповідача - голови Коваленко А.А.

розглянувши справу за позовом Підприємницької фірми "СМіК", с. Старий Салтів  

до  Виконавчого комітету Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області, смт. Старий Салтів  

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Підприємницька фірма "СМіК" (позивач) звернулася до господарського суду з позовом до Виконавчого комітету Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області (відповідач) про визнання права власності на самовільно збудовану нежитлову будівлю майстерні за верандою і навісом, розташовану за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с.Старий Салтів, вул.Молодівський шлях, 10.

Сторони через канцелярію суду надали узгоджене клопотання про розгляд справи без застосування засобів технічної фіксації судового процессу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 16.10.2006 р. за вх. № 30448 надав клопотання про залучення до матеріалів справи довіреності на представника, яке задовольняється та надана довіреність залучається господарським судом до матеріалів справи.

Позивач, через канцелярію господарського суду 16.10.2006 р. за вх. № 30453 надав клопотання про залучення до матеріалів справи документи, яке задовольняється та надані документи залучаються судом до матеріалів справи.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін господарським судом встановлено, що позивач здійснив самочинне будівництво нежитлової будівлі майстерні за верандою і навісом, розташованої за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с.Старий Салтів, вул.Молодівський шлях, 10 загальною площею 320,3 м.кв.

Самочинне будівництво було здійснено на земельній ділянці загальною площею 4524,3 м.кв., наданої позивачу в оренду згідно рішення № 69 Старосалтівської сільської ради від 26.07.1995 р. для виробничої бази  у постійне користування.

12.07.2006 р. між позивачем та  Старосалтівською сільською радою було укладено договір оренди вищезазначеної  земельної ділянки загальною площею 4524,3 м.кв.,  розташованої за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с.Старий Салтів, вул.Молодівський шлях, 10.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як вбачається з вищевикладеного, позивач не довів господарському суду, що відповідач не визнає або оспорює право власності позивача на спірні об"єкти.

Позивач не звертався до відповідача про визнання за ним права власності на зазначену спірну нежитлову будівлю.

У відповідності до ч. 2 ст.  376 Цивільного кодексу України особа,  яка  здійснила  або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Ч. 3 ст.  376 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути  за рішенням суду визнане за особою,  яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети,  за  умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. При цьому, відповідно до ч. 5  ст.  376 Цивільного кодексу України на  вимогу  власника  (користувача)  земельної ділянки суд може визнати  за  ним  право  власності  на  нерухоме  майно,  яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Як вбачається з експертного висновку оцінки протипожежного стану майстерні, для забезпечення відповідності приміщень протипожежним нормам та правилам, позивачу необхідно було виконати приписи, викладені у даному висновку, чого не було зроблено позивачем.

За таких обставин, господарський суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо визнання права власності на зазначений позивачем об"єкт нерухомості є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, сплачене позивачем державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у разі відмови в позові повністю покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову повністю.

Суддя                                                                                            Доленчук Д. О.