ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У  Х  В  А  Л  А

30 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 204/11434/24

 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

 головуючого - судді  Семененка Я.В. (доповідач),

 суддів:  Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,  

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі  заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №204/11434/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1  про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:

- скасувати постанову №12950 від 18.11.2024 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1  про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3    ст.210-1 КУпАП    у виді штрафу в розмірі 17000 грн. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17.02.2025 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволені позову.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.03.2025 вказану апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

В подальшому позивач подав повторну апеляційну скаргу на рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17.05.2024 року.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.04.2025 року заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2025 року по справі № 204/11434/24 задоволено та поновлено цей строк.    Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою      ОСОБА_1 .

Також позивачем було подано до Третього апеляційного адміністративного суду заяву про забезпечення позову, в якій останній просив зупинити стягнення у виконавчому провадженні №77744896 на підставі виконавчого документа – постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення №12950 від 18.11.2024 року за ч.3 ст.210-1 КУпАП, згідно з яким боржником є ОСОБА_1 .

В обґрунтування вимог заяви позивач зазначає, що постановою №12950 від 18.11.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000,00грн. Позивачу стало відомо, що на підставі вказаної постанови Другим

Правобережним відділом державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокадацькому районах м. Дніпра Південного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було відкрито виконавче провадження щодо стягнення з позивача 34000,00грн. штрафу в дохід держави. Також в рамках такого виконавчого провадження накладено арешт на кошти позивача, що знаходяться на його рахунках. На думку заявника подальше примусове виконання постанови №12950 від 18.11.2024 року до моменту розгляду справи по суті, що оскарження такої постанови, може істотно ускладнити порушенні права позивача, зокрема, щодо тривалої процедури повернення коштів, які будуть стягнути з позивача в рамках виконавчого провадження та покладе на позивача додатковий фінансовий та адміністративний тягар.

Перевіривши доводи заявника, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд доходить висновку, що вказана заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

За правилами ч.1, 2 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку (п.5 ч.1 ст.151 КАС України).

За змістом приписів ч.4, 5, 6 ст.154 КАС України залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 у справі №826/14722/17 вказав, що забезпечення позову є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

В межах цієї справи спір виник з приводу правомірності винесення відповідачем постанови №12950 від 18.11.2024 року про застосування штрафу в розмірі 17000 грн.

В даному випадку вказана постанова є виконавчим документом.

Як встановлено судом, 14.04.2025 року постановою старшого державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокадацькому районах м. Дніпра Південного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження №77744896 з виконання постанови №12950 від 18.11.2024 року про стягнення з ОСОБА_1   34000,00грн. штрафу в дохід держави.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що зазначені скаржником обставини можуть призвести до стягнення з позивача суми штрафу, застосовного оскарженою у цій справі постановою №12950 від 18.11.2024 року, та відповідно істотно ускладнити виконання судового рішення.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення судом апеляційної інстанції у цій справі, що може негативно вплинути на фінансове та правове становище позивача, оскільки  оспорювана у цій справі постанова про застосування штрафу є виконавчим документом, на підставі якого відповідачем звернуто стягнення у безспірному порядку, а виконавчою службою відкрито виконавче провадження.

В той же час відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Таким чином, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів жодним чином не вказує на протиправність спірної постанови про застосування штрафу та не свідчить про фактичне вирішення справи судом апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 243, 248, 256 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1  про забезпечення позову - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №77744896 на підставі виконавчого документа – постанови   ІНФОРМАЦІЯ_1 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення №12950 від 18.11.2024 року за ч.3 ст.210-1 КУпАП, згідно з яким боржником є ОСОБА_1 .

Ухвала суду набирає законної сили з дати її підписання суддями, може бути оскаржена в касаційному порядку у строки, передбачені ст.329 КАС України.

         Повний текст ухвали складено 30.04.2025

Головуючий - суддя                                                                      Я.В. Семененко

                               суддя                                                                      Н.А. Бишевська

                               суддя                                                                      І.Ю. Добродняк