Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 квітня 2025 року                                                             Справа№200/1232/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Череповського Є.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

                                                      В С Т А Н О В И В:

20.02.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), щодо не нарахування та виплати в повному обсязі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби встановленої ч. 2 ст. 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”;

зобов`язати військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), одноразову грошову допомогу, яка передбачена ч. 2 ст. 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що 15.11.2024 року його, наказом командира військової частини НОМЕР_2 №324 (по стройовій частині) виключено зі списків особового складу частини, усіх видів забезпечення, однак не проведено повного розрахунку, а саме не проведено виплату виплату одноразової грошової допомоги при звільненні в повному обсязі, яка передбачена абзацом 1 пп. 1 п. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», що підтверджується довідкою про грошове забезпечення Позивача за 2024 рік де зазначено виплату за листопад у розмірі – 16793,82 грн., яка надана на запит Представника позивача. Також в даному запиті Представник звернувся з проханням провести доплату всіх належних виплат. Однак на момент звернення з позовною заявою доплату одноразової грошової допомоги при звільненні не проведено.

Ухвалою суду від 25 лютого 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить відмовити в задоволенні позову та зазначає, що відповідно до наказу №117 від 27.04.2023, позивач вважається таким, що з 27 квітня 2023 року прийнятий на військову службу та призначений на посаду відділення технічного обслуговування взводу матеріально-технічного забезпечення роти забезпечення військової частини НОМЕР_2 , відповідно до Указу Президента України “Про загальну мобілізацію” від 24.02.2022 №69/2022, та вважається таким, що з 27 квітня 2023 року зарахований до списків військової частини. Наказом від 15.11.2024 №324, позивач вважається таким, що з 15 листопада 20244 звільнений з військової служби у відставку за підпунктом “б” пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” (за станом здоров`я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку). Цим же наказом, відповідно до Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460, було виплачено одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби у розмірі 4% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, за 18 місяців. Зазначена виплата підтверджується довідкою про отриманні доходи Позивачем в військовій частині (16 793,82 грн). Отже, матеріалами справи підтверджено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 за мобілізацією з 27.04.2023 до 15.11.2024.

Водночас, абзацом 7 частини другої статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої цим пунктом, здійснюється за період такої служби з дня їх призову на військову службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували, крім тих осіб, які при попередньому звільненні з військової служби не набули права на отримання такої грошової допомоги. Зазначена допомога виплачується на день звільнення таких військовослужбовців. Умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які звільняються з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період є окремим видом військової служби, що вказує на особливий порядок правового регулювання вказаного виду служби.

Із матеріалів справи слідує, що в період з 27.04.2023 до 15.11.2024 позивач проходив військову службу за призовом під час мобілізації.

Таким чином, в контексті спірних правовідносин саме абзац 7 частини другої статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" є спеціальною правовою нормою, що містить особливі умови виплати одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям, які проходили військову службу за призовом по мобілізації, а саме: особливий суб`єкт отримання допомоги - військовослужбовець, який був призваний на військову службу за призовом у зв`язку з мобілізацією; обмежений період виплати одноразової грошової допомоги - виплата здійснюється за період проходження військової служби за призовом у зв`язку з мобілізацією; при виплаті такої допомоги не враховується період попередньої військової служби у мирний час. Відтак, саме положення абзацу 7 частини другої статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", як положення спеціальної правової норми, підлягають застосуванню до спірних правовідносин щодо наявності у позивача, як у військовослужбовця, який проходив військову службу за призовом у зв`язку з мобілізацією, права на одноразову грошову допомогу.

Відповідно статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Розглянувши позовну заяву, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), є громадянином України, що підтверджується паспортом № НОМЕР_4 .

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_5 виданого 16 квітня 2018 року Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій.

Згідно військового квитка серії НОМЕР_6 Позивач в період з 17.03.2017 року по 21.05.2021 року проходив військову службу за контрактом.

27.04.2022 року на підставі Указу Президента України №69/22 «Про загальну мобілізацію» призваний у Збройні Сили України.

10.02.2023 року на підставі п.п. «Г» п.2 ч.4 ст.26 ЗУ «Про ВО і ВС» (за сімейними обставинами) звільнений (демобілізований) у запас.

В розділі VII. Службові відмітки зазначено:

27.04.2023 року призваний у Збройні Сили України по загальній мобілізації на підставі Указу Президента України №65/22.

15.11.2024 року на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 13.11.2024 №32-РС звільнений з військової служби за п.п. «б» п.3, 4.5 ст. 26 ЗУ «Про ВО і ВС» (за станом здоров`я на підставі висновку ВЛК про придатність до військової служби з виключенням з військового обліку).

Відповідно до витягу наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №117 від 27.04.2023, позивач вважається таким, що з 27 квітня 2023 року прийнятий на військову службу та призначений на посаду відділення технічного обслуговування взводу матеріально-технічного забезпечення роти забезпечення військової частини НОМЕР_2 , відповідно до Указу Президента України “Про загальну мобілізацію” від 24.02.2022 №69/2022, та вважається таким, що з 27 квітня 2023 року зарахований до списків військової частини.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 15.11.2024 року №324 Позивача, який наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 13.11.2024 №32-РС звільнений з військової служби у відставку за підпунктом «б» пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (за станом здоров`я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку) з 15 листопада 2024 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, а з продовольчого забезпечення знято з 16 листопада 2024 року.

Вислуга років в Збройних Силах України складає: календарна - 08 років 06 місяців 20 днів, пільгова - 03 роки 06 місяців 04 дні, загальна у пільговому обчисленні - 12 років 00 місяці 24 дні.

Відповідно до Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року №460, виплатити одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби у розмірі 4% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, 18 місяців.

Відповідно до довідки про доходи отримані за період з 01.01.2024 року по 15.11.2024 року у Військовій частині НОМЕР_2 , Позивачу у листопаді 2024 року було нараховано та виплачено грошову допомогу при звільненні у розмірі – 16 793,82 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII Про військовий обов`язок і військову службу військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

За твердженням позивача, йому має бути виплачена одноразова грошова допомога при звільненні на підставі підпункту 1 пункту 2 статті 15 Закону № 2011-ХІІ, відповідно до якого військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, виплачується одноразова грошова допомога в таких розмірах: 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби - які звільняються з військової служби за станом здоров`я.

Разом з тим, на момент звільнення позивача з військової служби стаття 15 Закону № 2011-ХІІ діяла у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту військовослужбовців, поліцейських та деяких інших осіб» №3379-ІХ від 06 вересня 2023 року (набрання чинності 05 жовтня 2023 року).

Так, у відповідності до абзацу двадцять четвертого підпункту 3 пункту 2 статті 15 Закону військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої цим пунктом, здійснюється за період такої служби з дня їх призову на військову службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували, крім тих осіб, які при попередньому звільненні з військової служби не набули права на отримання такої грошової допомоги. Зазначена допомога виплачується на день звільнення таких військовослужбовців. Умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які звільняються з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Питання нарахування та виплати військовослужбовцям які призвані під час мобілізації одноразової грошової допомоги при звільненні врегульовано Порядком та умовами виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 №460 «Про затвердження Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби» (далі - Порядок № 460).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 460 військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (далі - військовослужбовці) та звільняються із служби, виплачується одноразова грошова допомога (далі - допомога) в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення.

Військовослужбовцям виплата допомоги здійснюється за період військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період із дня їх призову на відповідну військову службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні з військової служби не набули права на отримання грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 статті 15 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (пункт 2 Порядку № 460).

Згідно із пунктом 3 Порядку № 460 розмір допомоги обчислюється з урахуванням пунктів 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (ЗП України, 1992 р., № 7, ст. 182).

Допомога виплачується з розрахунку місячного грошового забезпечення (без урахування винагород), на яке має право військовослужбовець на день звільнення (пункт 4 Порядку № 460).

Виплата військовослужбовцям допомоги у разі звільнення з військової служби здійснюється Міноборони, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на їх утримання (пункт 5 Порядку № 460).

Судом установлено, що відповідно до витягу наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №117 від 27.04.2023, позивач вважається таким, що з 27 квітня 2023 року прийнятий на військову службу та призначений на посаду відділення технічного обслуговування взводу матеріально-технічного забезпечення роти забезпечення військової частини НОМЕР_2 , відповідно до Указу Президента України “Про загальну мобілізацію” від 24.02.2022 №69/2022, та вважається таким, що з 27 квітня 2023 року зарахований до списків військової частини.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 15.11.2024 року №324 Позивача, який наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 13.11.2024 №32-РС звільнений з військової служби у відставку за підпунктом «б» пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (за станом здоров`я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку) з 15 листопада 2024 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, а з продовольчого забезпечення знято з 16 листопада 2024 року.

Вислуга років в Збройних Силах України складає: календарна - 08 років 06 місяців 20 днів, пільгова - 03 роки 06 місяців 04 дні, загальна у пільговому обчисленні - 12 років 00 місяці 24 дні.

Відповідно до Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року №460, виплатити одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби у розмірі 4% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, 18 місяців.

Отже, Позивач звільнений з військової служби 15.11.2024, перебував на військовій службі з 27.04.2023 року по 15.11.2024 року 18 повних місяців.

Зазначена обставина не оспорюється сторонами.

Відповідно до довідок про доходи отримані за період з 27.04.2023 року по 15.11.2024 року у Військовій частині НОМЕР_2 , Позивачу, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 460, у листопаді 2024 року було нараховано та виплачено грошову допомогу при звільненні у розмірі – 16 793,82 грн.

Згідно із вказаними довідками за жовтень 2024 року грошове забезпечення позивача станом на день звільнення (без винагород) склало 23 324,93 грн, а саме: оклад за військове звання – 670,00 грн., посадовий оклад – 3000,00 грн., надбавка за вислугу років – 1 284,50 грн., надбавка за особливості проходження служби – 3 220,43 грн., премія – 15 150,00 грн.

Таким чином, виходячи зі статусу Позивача як особи, призваної на військову службу по мобілізації на особливий період, кількості повних календарних місяців служби та розміру місячного грошового забезпечення (без урахування винагород), на яке має право військовослужбовець на день звільнення, суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача при нарахуванні та виплаті Позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні, в розмірі 16 793,82 грн (4 відсотки місячного грошового забезпечення (23 324,93 грн.) * 18 повних календарних місяців служби, що становить не менше 25 відсотків місячного грошового забезпечення на день звільнення, на підставі абзацу двадцять четвертого підпункту 3 пункту 2 статті 15 Закону № 2011-ХІІ, та про неможливість застосування до спірних правовідносин підпункту 1 пункту 2 статті 15 Закону № 2011-ХІІ.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, внаслідок чого позовні вимоги не належать до задоволення.

Крім того, позивачем у позовній заяві зазначено, що згідно вимог ст. 132 КАС України до судових витрат відносяться витрати на професійну правничу допомогу, позивач має право на правову допомогу, оскільки на є фахівцем в галузі права. Сума витрат за адвокатські послуги, згідно договору про надання правової допомоги склала 6000,00 гривень та вона повинна бути стягнута з відповідача. Попередній розрахунок суми судових витрат: - витрати на професійну правничу допомогу - 6 000 грн.

Оскільки позовні вимоги не належать до задоволення, розподіл витрат на правову допомогу не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

                                                   ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.     

Суддя                                                                                   Є.В. Череповський