ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ

58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 52-47-40, inbox@cv.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

28 квітня 2025 року                            Справа № 926/2456/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Буковинські будівельні матеріали”

до відповідача Вижницької міської ради

про визнання укладеними додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок

Суддя                                          Проскурняк О.Г.

Секретар судового засідання    Гончар А.Ю.

представники:

від позивача – адвокат Попович В.М.

від відповідача – не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Буковинські будівельні матеріали” звернулось до Господарського суду Чернівецької області із позовом до відповідача Вижницької міської ради про визнання укладеними додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що для видобування корисних копалин Майдан-Іспаського родовища валунно-гравійно піщаних порід на підставі укладених договорів оренди (Договір оренди земельної ділянки від 08 вересня 2009 року та Договір оренди земельної ділянки від 24 квітня 2009 року), ТОВ “Буковинські будівельні матеріали” надано в орендне користування ряд земельних ділянок, які розташовані на території с. Іспас Вижницького району Чернівецької області, а саме: земельну ділянку площею 108,6821 га (кадастровий номер 7320582500:01:004:0246) та земельну ділянку площею 18,50га (кадастровий номер 7320582500:01:004:0221).

Далі позивач стверджував, що після укладання договорів оренди земельних ділянок відбулися зміни в законодавстві України, яке регулює право власності на орендовані земельні ділянки, а також порядок справляння плати за їх користування. Так, згідно розпорядження КМУ від 12 червня 2020 р. № 729-р “Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернівецької області” Іспаська сільська рада Вижницького району Чернівецької області увійшла до складу Вижницької міської громади, адміністративним центром якої стало м. Вижниця Чернівецької області, а органом місцевого самоврядування в її адміністративно-територіальних межах стала Вижницька міська рада (надалі – Відповідач). Окрім цього, з 01 січня 2018 року положеннями п.284.4 ст. 284 Податкового кодексу України було впроваджено особливий порядок справляння плати за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а саме встановлено, що “Плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу” (редакції п.284.4 ст. 284 Податкового кодексу України на червень 2023 р).

Відтак, на переконання позивача, виникла необхідність приведення положень укладених договорів оренди у відповідність до зміненого чинного законодавства, а тому ТОВ “Буковинські будівельні матеріали” розробило та направило Відповідачу для підписання відповідні додаткові угоди до договорів оренди, а саме: Додаткову угоду від 22 грудня 2023 року до Договору оренди земельної ділянки від 08 вересня 2009 року та Додаткову угоду від 22 грудня 2023 року до Договору оренди земельної ділянки від 24 квітня 2009 року.

Далі позивач стверджував, що відповідачем надані Додаткові угоди не підписано, жодної відповіді щодо результатів їх розгляду не надано, що і стало підставою для звернення до суду.

Так, звертаючись із позовом до суду, позивач просив суд визнати укладеними Додаткову угоду від 22 грудня 2023 року до Договору оренди земельної ділянки від 08 вересня 2009 року та Додаткову угоду від 22 грудня 2023 року до Договору оренди земельної ділянки від 24 квітня 2009 року в редакціях позивача.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 вересня 2024 року, судову справу № 926/2456/24 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 02 грудня 2024 року у задоволенні позову – відмовлено.

18 квітня 2025 року до суду від відповідача надійшла письмова заява про роз`яснення судового рішення.

Так, обґрунтовуючи свою заяву, відповідач з метою урегулювання певних розбіжностей між сторонами договірних відносин по факту оренди та використання земельних ділянок, для видобування корисних копалин з Майдан-Іспаського родовища, загальною площею 108,6821 га (кадастровий номер 7320582500:01:004:0246 та земельної ділянки площею 18,50 га (кадастровий номер 7320582500:01:004:02212), з метою врегулювання певних розбіжностей та трактувань сторонами справи, судового рішення як такого та використання й посилання на нього в процесі виробничо-господарської діяльності, просить суд роз`яснити судове рішення в розумінні його мотивувальної частини, а саме:

- чи можуть сторони договору укладати додаткові угоди до діючого договору, в яких змінювати істотні умови договору (розмір орендної плати) в сторону її зменшення за попередні роки дії укладеного правочину?

- чи зобов`язані сторони договору укладати додаткові угоди до діючого договору, із зміною істотних умов договору (розмір орендної плати) з урахуванням п. 284.4 ст. 284 Податкового кодексу України та її пріоритет над положеннями договорів оренди земельних ділянок?

- чи зобов`язані сторони договору укладеного, до 01 січня 2018 року, виконувати діючі істотні умови договірних відносин, якщо ні одна із договірних сторін документально не звернулася з пропозицією про укладення додаткових угод з урахуванням п. 284.4 ст. 284 Податкового кодексу України в сторону зменшення розміру орендної плати?

- чи зобов`язані сторони договору укладеного, до 01 січня 2018 року, у зв`язку із змінами до ПК України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 р. та ст. 284 ПК України яку доповнено п. 284.4, яким встановлено, що плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу, укладати додаткові угоди про внесення цих змін, якщо попередньо в договорі визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі, що становить 3 (три) проценти від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік?

- чи не укладання додаткової угоди, до вже діючих договорів, зобов`язує сторони виконувати в повному обсязі щодо розміру сплати орендної плати на користь орендодавця, яка була визначена (погоджена) між сторонами договору раніше?

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 22 квітня 2025 року прийнято до розгляду заяву від 11 квітня 2025 року № 02-18/543 (вх. № 1313 від 18 квітня 2025 року) про роз`яснення судового рішення по справі № 926/2456/24; призначено розгляд заяви у судовому засіданні на 28 квітня 2025 року.

В судовому засіданні 28 квітня 2025 року адвокат позивача заперечив проти задоволення заяви про роз`яснення рішення суду з означених питань.

Відповідач явку належного представника в судове засідання 28 квітня 2025 року не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про місце, час та дату судового засідання, шляхом направлення ухвали до його електронного кабінету.

Згідно частини 7 статті 6 ГПК України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до положень частини 3 статті 245 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення.

Відтак, з огляду на викладене, суд вважає за можливим розглянути подану заяву за відсутності відповідача.

Розглянувши заяву Вижницької міської ради про роз`яснення судового рішення, вживши всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, на яких ґрунтується заява, заслухавши думку адвоката позивача, суд

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до положень статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частиною 1 статті 233 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Положеннями статті 238 ГПК України встановлено, що рішення суду складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.

У резолютивній частині рішення зазначаються: 1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; 2) розподіл судових витрат; 3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; 4) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.

Частиною 1 статті 245 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Виходячи зі змісту наведеної норми, роз`яснення судового рішення – це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш чіткій і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення виникає через неоднозначне розуміння рішення суду з метою його виконання.

Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, то господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

Відповідно до статей 74, 76, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, суд звертає увагу відповідача, що у заяві про роз`яснення рішення заявником в даному випадку не зазначено, в чому саме зміст рішення Господарського суду Чернівецької області від 02 грудня 2024 року та його частин є незрозумілим, тобто які труднощі викликає їх розуміння, та як це впливає на реалізацію судового рішення.

Звертаючись до суду із заявою про роз`яснення вищевказаного рішення заявник не навів, яким чином неясність йому даного судового акту, може перешкодити його виконанню, адже правова природа інституту роз`яснення рішення направлена саме на усунення неможливості його реалізації, а не надання відповідей.

При цьому, посилання відповідача на необхідність роз`яснення судового рішення, з метою врегулювання певних розбіжностей та трактувань сторонами оцінюється судом критично з огляду на вищевикладене.

Приписи статті 245 Господарського процесуального кодексу не передбачають можливості надання судом юридичної консультації щодо причини прийняття судового рішення чи роз`яснення його правових наслідків, в тому числі в межах договірних відносин, що склались між сторонами.

Отже, із змісту та аналізу вищевказаної заяви відповідача про роз`яснення рішення Господарського суду Чернівецької області від 02 грудня 2024 року у даній справі вбачається, що заявник не ставить питання про роз`яснення (тлумачення) незрозумілого тексту рішення.

Крім того, згідно положень частини 2 статті 245 ГПК України, подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Із зазначеної норми вбачається, що роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України “Про виконавче провадження”.

Такі висновки про застосування норм процесуального права викладено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 09.07.2018 у справі № 911/2050/16, від 10.07.2018 у справі № 461/1930/16-ц, від 03.09.2018 у справі № 638/11634/17 (К/9901/4439/17), від 14.05.2019 у справі № 904/2530/18, від 14.05.2019 у справі №904/2526/18, від 18.06.2019 у справі №903/922/17, від 06.10.2020 у справі №233/3676/19, від 24.11.2021 у справі №910/18647/19.

Як вже зазначалось вище, рішенням Господарського суду Чернівецької області від 02 грудня 2024 року у задоволенні позову – відмовлено, відтак, на переконання суду, останнє не є тим судовим рішенням, яке підлягає примусовому виконанню у силу вимог статті 3 Закону України “Про виконавче провадження”.

Враховуючи вищевикладене, та те, що поставлене заявником питання виходить за межі вказаного судового акту, і надання такого роз`яснення не відповідає вимогам статті 245 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що у роз`ясненні рішення Господарського суду Чернівецької області по справі № 926/2456/24 від 02 грудня 2024 року з означених питань слід відмовити.

Частиною 4 статті 245 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Керуючись статтями 234, 235, 245 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Вижницької міської ради про роз`яснення рішення суду у справі № 926/2456/24 - відмовити.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Повний текст ухвали складено та підписано – 29 квітня 2025 року.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 254-257 ГПК України.

Суддя                                                                                                О.Г. Проскурняк