ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" грудня 2011 р. Справа № 5016/3601/2011(8/176)
За позовом Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1,
АДРЕСА_2,
до відповідача Фермерського господарства “Михайлівське”,
54000, м. Миколаїв, вул. Сілікатна, 273/7,
про стягнення 135000 грн.
Суддя Гриньова –Новицька Т.В.
Представники:
Від позивача –не з’явився.
Від відповідача –ОСОБА_3, дов. від 01.11.2011р.
Суть спору: Фізична особа –підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з Фермерського господарства “Михайлівське” (далі - відповідач) коштів у сумі 135000 грн. на підставі Договору від 13.06.2008р., а також про стягнення коштів на погашення судових витрат по справі, які складаються з державного мита у сумі 1350 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.
У судових засіданнях 22.11.2011р. та 20.12.2011р. оголошено перерви; 23.12.2011р. судове засідання поновлено.
Позивач у судових засіданнях 22.11.2011р. та 20.12.2011р. позовні вимоги підтримував і наполягав на їх задоволенні.
Відповідач проти позову заперечує, у відзиві на позовну заяву просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі у зв’язку з тим, що позика повернута позивачу за видатковими касовими ордерами; крім того зазначає, що з боку відповідача Договір підписано неповноважною особою: відповідно до положень Статуту ФГ "Михайлівське" право на укладання та підписання договорів від імені господарства, надано лише голові ФГ "Михайлівське" –Мамедовій Наталії Володимирівні, а договір від імені відповідача підписано –ОСОБА_6, що суперечить положенням Статуту ФГ "Михайлівське".
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
встановив:
13.06.2008р. між сторонами був укладений договір безвідсоткової поворотної позики (далі - Договір) згідно з умовами якого, позивач, як позикодавець, зобов’язався надати позичальнику безвідсоткову цільову позику в розмірі 135000 грн. терміном на 1 рік, а відповідач, як позичальник, зобов’язався використати її за цільовим призначенням і повернути до закінчення строку, вказаного в п. 4.1 Договору протягом 1 дня.
Згідно з п. 3.1 Договору сторони визначили, що позика надається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу 135000 грн. на розрахунковий рахунок позичальника.
Строк дії договору - 13.06.2009 р.
На виконання умов Договору позивач у безготівковому порядку перерахував відповідачу 130400 грн., що підтверджено банківськими виписками за період з 13.06.2008р. по 16.04.2009р. (а.с 9-16).
Відповідач дотепер не повернув позивачу суму отриманої позики, чим порушив його право та вимоги Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) щодо положень про позику.
Так, згідно з п. 1 ст. 1046, ст. 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Посилання відповідача на те, що ним було виконано умови Договору безвідсоткової поворотної позики від 13.06.2008р. шляхом повернення грошових коштів позивачу за видатковими касовими ордерами (надалі - ВКО) № 193 від 10.11.10 - на суму 10000 грн.; ВКО № 195 від 11.11.10 - на суму 10000 грн.; ВКО №195-6 від 12.11.10 - на суму 10000 грн.; ВКО №195-в від 15.11.10 - на суму 10000 грн.; ВКО №195-г від 16.11.10 - на суму 10000 грн.; ВКО №197 від 17.11.10 - на суму 10000 грн.; ВКО №197-6 від 18.11.10 - на суму 10000 грн.; ВКО №197-в від 19.11.10 - на суму 10000 грн.; ВКО №197-д від 22.11.10 - на суму 10000 грн.; ВКО №197-е від 23.11.10 - на суму 10000 грн.; ВКО №197-ж від 24.11.10 - на суму 5000 грн.; ВКО №199-а від 29.11.10 - на суму 2000 грн.; ВКО №204 від 01.12.10 - на суму 10000 грн.; ВКО №206 від 02.12.10 - на суму 10000 грн.; ВКО №207 від 03.12.10 - на суму 10000 грн.; ВКО №214 від 07.12.10 - на суму 10000 грн.; ВКО №216 від 09.12.10 - на суму 10000 грн.; ВКО №215 від 08.12.10 - на суму 10000 грн.; ВКО №220 від 11.12.10 - на суму 10000 грн.; ВКО №225 від 16.12.10 - на суму 10000 грн.; ВКО №230 від 20.12.10 - на суму 10000 грн.; ВКО №231 від 21.12.10 - на суму 10000 грн.; ВКО №243 від 31.12.10 - на суму 10000 грн.; ВКО №240 від 30.12.10 - на суму 10000 грн.; ВКО №236 від 27.12.10 - на суму 10000 грн.; ВКО №237 від 28.12.10 - на суму 10000 грн.; ВКО №238 від 29.12.10 - на суму 10000 грн., не можуть розцінюватись як належні докази повернення позивачу поворотної позики з огляду на таке: видаткові касові ордери, на які посилається відповідач, свідчать про те, що вищезазначені суми були повернуті ОСОБА_1 як фізичній особі, а не стороні по даній справі - Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1.
На спростування заперечень відповідача позивач надав договір безвідсоткової поворотної позики від 04.01.2010р., укладений між фізичною особою ОСОБА_1 та Фермерським господарством “Михайлівське” та пояснив, що надані відповідачем видаткові касові ордери свідчать про виконання відповідачем своїх зобов’язань саме за договором від 04.01.2010р.
Відповідно до приписів ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 130400 грн. ґрунтуються на Договорі сторін, чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовані отже, підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 4600 грн., то вони не підтверджені доказами, як того вимагають ст. ст. 32, 33 ГПК України, зокрема будь-якими доказами надання позивачем відповідачу грошових коштів на вказану суму в рамках Договору, тому задоволенню не підлягають. У зв’язку з цим у задоволенні вимог в частині стягнення 4600 грн. позивачу слід відмовити в позові.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, судом відхиляються, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст. ст. 629, 1046, 1047, 1049 ЦК України, керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82, 821, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фермерського господарства “Михайлівське” (54000, м. Миколаїв, вул. Сілікатна, 273, кв. 7; ідентифікаційний код 13871736) на користь Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 130400 (сто тридцять тисяч чотириста) грн. –боргу; 1303 (одна тисяча триста три) грн. 97 коп. витрат на оплату позовної заяви державним митом; 227 (двісті двадцять сім) грн. 95 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В частині позовних вимог про стягнення 4600 грн. –в позові відмовити.
Повне рішення складено “27” грудня 2011 року
Суддя Т.В.Гриньова-Новицька