Справа № 2-4310/2007р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2007 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судці - Костюкевича O.K.
при секретарі - Олексюк Т.В.,
з участю позивача - ОСОБА_1, відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника відповідача Луцької міської ради - Манахіної О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за ОСОБА_1 до Луцької міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення часток у спільному майні та визнання права власності на спадкове майно, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Луцької міської ради про визнання права власності на спадкове майно, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Луцької міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення часток у спільному майні та визнання права власності на спадкове майно.
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, який був чоловіком його баби ОСОБА_5. Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з частки у приватизованій квартирі АДРЕСА_1, яка була прийнята ОСОБА_5 та його сином - відповідачем по справі ОСОБА_2 Вищезазначена квартира належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ОСОБА_5, та ОСОБА_2прийнявши спадщину після смерті ОСОБА_4 не оформили у встановленому законодавством порядку своїх спадкових прав.
Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його баба ОСОБА_5. Після своєї смерті вона заповіла йому все належне їй майно в тому числі належну їй 1/2 частку квартири АДРЕСА_1. Тобто після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з приналежної їй частки у приватизованій квартирі АДРЕСА_1, а також частки успадкованої після смерті ОСОБА_4
Покликається на те, що не може отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки необхідно визначити частку померлої ОСОБА_5 у спільній сумісній власності.
Просить суд визначити частки співвласників квартири АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності на спадкове майно, а саме: на 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_5.
Відповідач ОСОБА_2в зустрічному позові зазначав, що після смерті свого батька ОСОБА_4 він як і дружина померлого ОСОБА_5. звернулись до Першої Луцької державної нотаріальної контори для прийняття спадщини, проте
відповідачу ОСОБА_2 було відмовлено з посиланням на те, що не визначено частки померлого у спільній сумісній власності. Його сестра ОСОБА_3 співвідповідач по справі 5.06.2006 року подала до вищезазначеної установи заяву про відмову від спадщини на його користь. Щодо вимог позивача ОСОБА_1 по первісному позову, то вважає, що останній неправильно визначив розмір часток, які б мали належати останньому після смерті ОСОБА_5 , оскільки після смерті ОСОБА_4 частка ділилася між трьома спадкоємцями за законом порівну, тобто по 1/6 квартири ОСОБА_5 , ОСОБА_2, ОСОБА_3 Остання внаслідок відмови від спадщини збільшила частку ОСОБА_2 до 2/6 тобто 1/3. А частка ОСОБА_5 , яку вона заповіла позивачу ОСОБА_1 становить 4/6 тобто 2/3 квартири.
Просить суд визнати за ним право власності на спадкове майно, а саме: на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовну заяву підтримав з підстав в ній зазначених. Просив суд її задовольнити. Зустрічний позов ОСОБА_2 не визнав. Просив суд в задоволенні позову відмовити.
Відповідач ОСОБА_2в судовому засіданні зустрічну позовну заяву підтримав з підстав в ній зазначених. Просив суд її задовольнити. Позов ОСОБА_1 визнав частково, в частині що не суперечить зустрічному позову.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 визнала частково, а зустрічний позов ОСОБА_2 визнала в повному об'ємі.
Представник відповідача Луцької міської ради Манахіна О.О. в судовому засіданні позов ОСОБА_1 визнала частково, а зустрічний позов ОСОБА_2 визнала в повному об'ємі.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази в справі, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 підставний та підлягає до часткового задоволення, а зустрічний позов ОСОБА_2 підлягає до задоволення в повному об'ємі.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 10.04.2006 року. Після його смерті відкрились спадщина на належну йому на праві власності згідно свідоцтва про право власності на житло від 28.08.1995 року (а.с. 8) частку квартири АДРЕСА_1, яка була прийнята ОСОБА_5 та його сином - відповідачем по справі ОСОБА_2 Факт звернення з заявами до нотконтори ОСОБА_2 та ОСОБА_5 за прийняттям спадщини підтверджується матеріалами спадкової справи за № 217/06 заведеної після смерті ОСОБА_4 Відповідач по справі ОСОБА_3 відмовилась від належної їй частки квартири на користь відповідача ОСОБА_2, що зафіксовано у зазначеній спадковій справі. Частка останнього в спадковому майні внаслідок відмови ОСОБА_3 від своєї частки, збільшилась і склала 2/6 вищезазначеної квартири, а ОСОБА_5 4/6 частки.
З досліджених в судовому засіданні матеріалів справи суд встановив, що між співвласниками вищезазначеної квартири було досягнуто домовленості щодо рівності часток, а тому кожному на праві спільної сумісної власності належить по 1А частки квартири.
Відповідно до ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
На підставі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Вищезазначене спростовує твердження позивача ОСОБА_1 про те, що відповідач ОСОБА_3 по справі не зверталась за прийняттям спадщини. Крім того,
суд встановив, що відповідач по справі ОСОБА_2прийняв спадщину шляхом подачі заяви в нот контору та постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому вважається таким, що прийняв спадщину. Про відмову від прийняття спадщини не заявляв, в цих підстав суд вважає за правильне зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити в повному об'ємі.
Судом також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 25.12.2006 року (а.с. 7). Після її смерті відкрилась спадщина на належну їй на праві власності згідно свідоцтва про право власності на житло від 28.08.1995 року (а.с. 8) та успадкованої після смерті ОСОБА_4 частки квартири АДРЕСА_1. Остання, як вбачається із заповіту від 21.06.2000 року (а.с. 6) заповіла позивачу ОСОБА_1 все належне їй майно.
4.1 ст. 1223 ЦК України зазначає, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
На підставі досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, суд встановив, що позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому вважається таким, що прийняв спадщину в порядку ст. 1268 ЦК України. Про відмову від прийняття спадщини не заявляв.
З вищенаведеного судом встановлено, що частка яка підлягає спадкуванню позивачем ОСОБА_1складає 4/6 або 2/3 квартири АДРЕСА_1, тобто позов ОСОБА_1 суд вважає за правильне задовольнити частково.
Керуючись ст. ст. 6, 10, 11, 58, 60, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 370, 1222, 1223, 1226-1270, 1273-1275 ЦК України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визначити, що померлим ОСОБА_4 та ОСОБА_5, як співвласникам квартири АДРЕСА_1, кожному належало по 1/2 ідеальної частки даної квартири.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме: на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 після /смерті ОСОБА_5.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно, а саме: на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.