АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-1336/11Головуючий у 1-й інстанції Дуда О.О.
Категорія - 19 Доповідач - Ткач З.Є.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 вересня 2011 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Ткача З.Є.
суддів - Бахметової В. Х., Бершадської Г. В.,
при секретарі - Мендрик І.В.
з участю сторін - представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, представника ТОВ “Тернопільбуд” Печеного О.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 23 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тернопільбуд” (далі ТОВ “Тернопільбуд”), третя особа ОСОБА_4, про визнання розірвання договору незаконним, визнання майнових прав на нерухоме майно, -
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ “Тернопільбуд” про визнання розірвання договору незаконним, визнання майнових прав на нерухоме майно.
Позивачка посилалась на те, що 17 рудня 2004 року вона уклала з відповідачем ТОВ “Тернопільбуд” договір №10 на дольову участь у будівництві житла —двокімнатної квартири АДРЕСА_1.
Згідно умов даного договору відповідач зобов'язався здати в експлуатацію будинок в першому кварталі 2007 року, а вона внести грошові кошти за будівництво квартири в сумі 182120 грн.
Вона повністю виконала умови договору, сплативши в установлений договором строк на користь підприємства кошти в сумі 182120 грн.
Однак, з другого кварталу 2007 року, відповідач безпідставно став вимагати доплати в сумі 66413 грн, від чого вона відмовилась.
11 березня 2011 року відповідач її повідомив про розірвання договору в односторонньому порядку та про продаж цієї квартири іншій особі.
Вважає, що розірвання договору було неправомірним, у зв'язку з чим просила визнати розірвання договору незаконним та визнати за нею майнові права на квартиру АДРЕСА_1.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 23 травня 2011 року вирішено: “У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тернопільбуд”, третя особа ОСОБА_4, про визнання розірвання договору незаконним, визнання майнових прав на нерухоме майно —відмовити”.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким її позовні вимоги задовольнити, посилаючись на те, що суд не дав належної оцінки фактичним обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Встановлено, що 17 грудня 2004 року між ОСОБА_1 та ВАТ “Тернопільбуд” був укладений договір №10 на дольову участь у будівництві двокімнатної квартири АДРЕСА_1.
Згідно умов даного договору відповідач зобов'язався здати в експлуатацію будинок в першому кварталі 2007 року.
Планова вартість квартири на дату укладення договору №10 від 17 грудня 2004 року, з урахуванням ПДВ, складала 182119 грн., які ОСОБА_1 зобов'язалась перерахувати відповідачу до 30 січня 2007 року.
У вказаний строк ОСОБА_1 внесла на рахунок відповідача планову вартість квартири, що стверджується копіями касових квитанцій.
ОСОБА_1 відмовилась провести доплату вартості квартири, якої вимагало ТОВ “Тернопільбуд”.
02 березня 2011 року на загальних зборах учасників ТОВ “Тернопільбуд” вирішено розірвати в односторонньому порядку договір №11 від 17.12.2004 року на дольову участь в будівництва житла на 2004-2007 рік, у зв'язку з систематичним невиконанням ОСОБА_1 умов даного договору, а також вирішено повернути їй оплачені нею кошти, що стверджується протоколом №26 загальних зборів учасників ТОВ “Тернопільбуд” від 02 березня 2011 року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що це рішення є законним та відповідає умовам Договору №10 на дольову участь у будівництві житла від 17 грудня 2004 року.
Відповідно до вимог ст. ст. 598, 599 ЦК України зобов'язання сторін припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених законом або договором. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Так п. 4.4 договору №10 від 17 грудня 2004 року, передбачено право ТОВ “Тернопільбуд” в односторонньому порядку розривати договір і припиняти свої зобов'язання за ним у випадку неоплати довірителем ОСОБА_1 дольової участі за квартал до здачі житлового будинку в експлуатацію.
Встановлено, що збудований будинок АДРЕСА_1 був зданий в експлуатацію 22 жовтня 2009 року, що стверджується свідоцтвом №19000149 про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, виданого інспекцією держбудконтролю у Тернопільській області від 03 листопада 2009 року.
Також встановлено, що станом на 01 квітня 2007 року вартість спірної квартири становила 248532 грн, і зростання вартості відбулось у зв'язку із змінами цінової політики будівельної галузі, фактичного підвищення вартості будівельно-монтажних робіт за рахунок збільшення цін на основні види будівельних матеріалів, збільшення цін на паливно-мастильні матеріали, що привело до здорожчання будівельних машин і механізмів та вартості перевезень, збільшення розміру загально-виробничих витрат, зростання рівня заробітної плати тощо.
ТОВ “Тернопільбуд” неодноразово повідомляло ОСОБА_1 про необхідність доплати вартості квартири в розмірі 66413 грн., що стверджується письмовими повідомленнями від 23.04.2007р., 30.05.2008р., 02.04.2010р., 04.01.2011р., 20.01.2011р., 04.03.2011р.
Колегія суддів вважає, що ці вимоги були правомірними, оскільки згідно п. 2.2 договору №10 від 17 грудня 2004 року на день його укладення була визначена лише планова ціна, а не дійсна і остаточна на час звершення будівництва, і можливість зміни вартості квартири була передбачена п. 3.1 договору, відповідно до якого ТОВ “Тернопільбуд” про зміни вартості квартири мало повідомляти довірителя ОСОБА_1 письмово. Цим же пунктом було встановлено, що залишок неоплаченої вартості квартири підлягає уточненню при виході нових нормативних законодавчих актів, зміни вартості матеріально-технічних ресурсів та виникненні обставин непереборної сили.
Дійсна вартість квартири була встановлена станом на 01 квітня 2007 року, тобто в період, який визначений умовами договору для виконання сторонами своїх зобов'язань.
Оскільки ОСОБА_1 відмовилась провести доплату за квартиру, у відповідача, відповідно до закону та умов договору, виникли законні підстави для розірвання з нею договору на дольову участь у будівництві житла та продажі квартири іншій особі.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і спір вирішив відповідно до вимог чинного законодавства.
Рішення суду є законним і обґрунтованим і підстав для його скасування не має.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 23 травня 2011 року залишити без зміни.
Ухвала колегії може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області З.Є. Ткач