копія
Справа 11-132/2011, 2011 року Головуючий в 1-й інстанції Коваль Ф.І.
Категорія: ст.ст. 309 ч.1, 307 ч.2, 315 ч.2 КК України Доповідач Суслов М.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28.12.2011 Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницького області в складі :
головуючого - судді Суслова М.І.,
суддів Ващенка С.Є., Курдзіля В.Й.,
при секретарях Купельській Н.П., Коростелкіній Ю.І.,
з участю прокурорів Войтюка М.П., Гаврилюк І.О., захисника ОСОБА_1,
засудженого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь в розгляді справи, на вирок Деражнянського районного суду від 10 грудня 2010 року, -
в с т а н о в и л а:
Вироком Деражнянського районного суду від 10 грудня 2010 року
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, із середньою освітою, інваліда третьої групи, раніше не судимого, -
засуджено за:
- ст. 309 ч.1 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі;
- ст. 315 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі;
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_2 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75, 76 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 рік і 6 місяців та зобов’язавши його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.
Стягнуто з ОСОБА_2 в загальному обсязі на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області 205 грн. 94 коп. судових витрат за проведення хімічної експертизи.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишено попередню –підписку про невиїзд.
Долю речових доказів вирішено згідно вимог ст.81 КПК України.
За вироком суду, протягом весняно-літнього сезону 2009 року засуджений на присадибній земельній ділянці за місцем його проживання по АДРЕСА_1 незаконно виростив три кущі коноплі, які зберігав у висушеному та подрібненому стані у своєму будинку для особистого вживання без мети збуту.
20 березня 2010 року в проміжок часу від 22 до 23 год. під час огляду, проведеного працівниками міліції в будинку за місцем проживання засудженого було виявлено пакет з речовиною рослинного походження, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом –канабісом (марихуаною), вагою 8, 74 г.
Крім того, засуджений схилив до вживання наркотичних засобів ОСОБА_3
Так, 10 січня 2010 року біля 19 год. засуджений в будинку за місцем його проживання запропонував ОСОБА_3 вжити канабіс шляхом куріння його із спеціального пристрою, виготовленого з двох поліетиленових пляшок, частково заповнених водою, на що той погодився.
Аналогічні дії щодо схиляння ОСОБА_3 до вживання канабісу засуджений вчинив там же 6 березня 2010 року біля 21 год. та 20 березня 2010 року біля 22 год.
В своїй апеляції прокурор, не оспорюючи доведеності вини засудженого вважає, що вирок підлягає скасуванню в зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону і як наслідок неповною кваліфікацією дій засудженого. Стверджує, що судом не взято до уваги вимоги постанови Пленуму Верхового Суду України „Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів”, від 26.04.2002 року №4 та безпідставно виключено з обвинувачення дії ОСОБА_2 по збуту наркотичної сировини за ч. 2 ст.307 КК України. Просить постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_2 за ст.ст.309 ч.1, 315 ч.2, 307 ч.2 КК України і призначити йому покарання за:
- ст.309 ч.1 КК України у виді 2 років позбавлення волі;
- ст.315 ч.2 КК України у виді 5 років позбавлення волі;
- ст.307 ч.2 КК України у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити йому покарання у виді 5 років і 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
Засуджений ОСОБА_2 вирок суду не оскаржив.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора на підтримку апеляції з посиланням на зазначені в ній доводи, засудженого та його захисника на їх заперечення, провівши судове слідство в частині допиту засудженого та характеризуючих даних винної особи, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів
з н а х о д и т ь
апеляцію прокурора як таку, що задоволенню не підлягає.
Вина засудженого ОСОБА_2 у вчинених злочинах при викладених у вироку обставинах доведена зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, в судовому засіданні засуджений ОСОБА_2 свою вину визнав частково та показав, що протягом декількох років вживає наркотичні засоби. У 2009 році на присадибній ділянці виростив три кущі коноплі, які висушив і, подрібнивши зберігав у своєму будинку без мети збуту. Для куріння коноплі виготовляв саморобний пристрій з двох поліетиленових пляшок, продукти згорання якої вдихав через водяний фільтр, отримуючи наркотичне сп’яніння. В 2010 році в будинку за місцем його проживання знаходився ОСОБА_3, який погодився курити канабіс при допомозі вказаного пристрою і якого двічі засуджений схиляв до куріння. Вину у збуті наркотичного засобу не визнає.
Факт незаконного виготовлення та зберігання наркотичного засобу, а також схиляння певної особи до вживання наркотичних засобів, вчинене повторно підтвердили як сам засуджений ОСОБА_2, так і свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3
Кваліфікація злочинних дій засудженого ОСОБА_4 за ст.ст.309 ч.1, 315 ч.2 КК України є вірною.
Міра покарання засудженому призначена у відповідності до вимог ст.65 КК України з врахуванням ступені тяжкості вчиненого ними злочину та обставин, що пом’якшують покарання. Обставин, які б обтяжували покарання, судом не встановлено.
Доводи прокурора про необхідність засудження ОСОБА_4 за ч.2 ст.307 КК України не заслуговують на увагу, оскільки місцевим судом цілком обґрунтовано з посиланням на діюче законодавство виключено з обвинувачення збут наркотичних засобів, оскільки останнім такі дії не вчинялися.
Його твердження про м’якість обраного засудженому покарання та з необхідністю обрання більш суворого не узгоджується з сукупністю наведених у вироку обставин, які істотно пом’якшують його, дають підстави визнати їх такими, що суттєво знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і не ґрунтуються на вимогах кримінального закону про загальні засади призначення такого.
Вимоги державного обвинувача про необхідність більш прискіпливо мотивувати злочинні дії засудженого ОСОБА_2 при схилянні до вживання наркотичних засобів неповнолітнього ОСОБА_3 не можуть бути задоволенні з підстав повної мотивації вказаного злочинного посягання винним в судовому рішенні місцевого суду.
Підстав до скасування вироку, постановлення нового з обранням засудженому реальної міри покарання, колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст.362, 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -
у х в а л и л а:
Вирок Деражнянського районного суду від 10 грудня 2010 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію прокурора – без задоволення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
З оригіналом згідно:
суддя апеляційного суду
Хмельницької області М.І. Суслов