ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 211

РІШЕННЯ

Іменем України

23.12.2011Справа №5002-8/1333.1-2011

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Остап», смт. Роздольне

до відповідача Фонду майна Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь                                   

про стягнення 58854,00 грн.

 Суддя Чумаченко С.А.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – не з’явився.

Від відповідача - ОСОБА_1, довіреність № 47-д від 11.04.11,  представник.

Суть спору: позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Остап» звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідача - Представництва Фонду майна Автономної Республіки Крим у м. Саки, просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 67554,00 грн., з яких 8700,00 грн. – сума, витрачена на придбання об’єкту, 58854,00 грн. – сума, витрачена на виконання робіт з реконструкції об’єкту.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 12 грудня 2002 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу майна на аукціоні 14/100 часток будівлі магазину, яка розташована за адресою: вул. Леніна, 9, с. Славне, Роздольненський район. На підставі експертної оцінки, ціна об’єкту продажу склала 8700,00 грн., позивачем було сплачено зазначену суму у встановлений договором строк.

12 вересня 2003 року позивач уклав договір генерального підряду з товариством з обмеженою відповідальністю “Ейлєр” для реконструкції зазначеного магазину на загальну суму 58854,00 грн. Після закінчення робіт з реконструкції будівлі, 19 грудня 2006 року представництвом Фонду майна було здійснено перевірку даного об’єкту та погоджено попередню дату запуску магазину.  

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 липня 2007 року у справі № 2-26/4118-2007 було розірвано договір купівлі-продажу від 12 грудня 2002 року. Таким чином, об’єкт було повернуто Фонду майна Автономної Республіки Крим. Позивач звертався до відповідача з проханням відшкодуванням вартість об’єкту та робіт, які було здійснено позивачем, але відповідачем не було відшкодовано витрати позивача (а.с. 9-11, том 1).

Ухвалою господарського суду від 14 грудня 2009 року суд, за заявою позивача, відповідно до частини 1 статті 24 Господарського процесуального кодексу України, замінив первісного відповідача належним відповідачем - Представництвом Фонду майна Автономної Республіки Крим у м. Саки, Євпаторія, Роздольненському та Сакському районах (а.с. 120-121, том 1).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 травня 2010 року у справі № 2-18/3379-2009 у позові товариства з обмеженою відповідальністю «Остап» відмовлено (а.с. 9-13, том 2).

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05 липня 2010 року у справі № 2-18/3379-2009 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Остап» залишено без задоволення, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 травня 2010 року у справі № 2-18/3379-2009 залишено без змін (а.с. 37-45, том 2).

22 грудня 2011 року постановою Вищого господарського суду України у справі № 2-18/3379-2009 касаційну скаргу задоволено частково. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 05 липня 2010 року та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 травня 2010 року у справі № 2-18/3379-2009 в частині відмови у позові щодо стягнення грошових коштів у розмірі 58854,00 грн., витрачених на проведення реконструкції нерухомого об’єкта скасовано. Справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим. В решті постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 05 липня 2010 року у даній справі залишено без змін (а.с. 78-80, том 2).

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 квітня 2011 року справу прийнято до розгляду суддею господарського суду Автономної Республіки Крим Чумаченко С.А з присвоєнням справі № 5002-8/1333.1-2011 (а.с. 82, том 2).

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 травня 2011 року призначено по справі судову будівельно – технічну експертизу, провадження якої доручено товариству з обмеженою відповідальністю «Центр судових експертиз», провадження у справі зупинено (а.с. 95-96, том 2).

08 грудня 2011 року ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим  провадження у справі поновлено (а.с. 122, том 2).

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 грудня 2011 року за заявою позивача, відповідно статті 24 Господарського процесуального кодексу України, суд замінив первісного відповідача - Представництво Фонду майна Автономної Республіки Крим у м. Саки, Євпаторія, Роздольненському та Сакському районах на належного відповідача - Фонд майна Автономної Республіки Крим (а.с. 141-142, том 2).

Представник позивача у судове засідання не з’явився, 23 грудня 2011 року направив на адресу суду письмові пояснення, в яких просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Також надав суду докази відправки копії позовної заяви з додатком на адресу Фонду майна Автономної Республіки Крим.

У своїх письмових поясненнях від 23 грудня 2011 року позивач ґрунтує свої позовні вимоги на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, де зазначає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Однак позовна заява була подана товариством з обмеженою відповідальністю «Остап» щодо стягнення з відповідача 58854,00 грн., витрачених на виконання робіт з реконструкції об’єкту, на підставі статті 319 Цивільного кодексу України.

Обґрунтування позивачем своїх позовних вимоги на підставі іншої статті є фактично зміною підстави позовної заяви в розумінні статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Суд не приймає зазначені доводи позивача, оскільки зміна підстав позову повинна бути вчинена до початку розгляду господарським судом справи по суті (частина 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України). Розгляд справи по суті вже розпочався, тому суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог.

У судовому засіданні 23 грудня 2011 року приймав участь представник відповідача - Фонду майна Автономної Республіки Крим, який надав суду письмовий відзив та додаткові документи для долучення до матеріалів справи. Позовні вимоги не визнав, проти позову заперечував.

Вищезазначені документи оглянуті судом у судовому засіданні та долучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Остап» звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідача - Представництва Фонду майна Автономної Республіки Крим у м. Саки, Євпаторії, РОздольненькому та Сакському районах, третя особа – Фонд майна Фонду майна Автономної Республіки Крим, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 67554,00 грн., з яких 8700,00 грн. – сума, витрачена на придбання об’єкту, 58854,00 грн. – сума, витрачена на виконання робіт з реконструкції об’єкту.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 12 грудня 2002 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу майна на аукціоні 14/100 часток будівлі магазину, яка розташована за адресою: вул. Леніна, 9, с. Славне, Роздольненський р-н. На підставі експертної оцінки, ціна об’єкту продажу склала 8700,00 грн., позивачем було сплачено зазначену суму у встановлений договором строк. 12 вересня 2003 року позивач уклав договір генерального підряду з товариством з обмеженою відповідальністю “Ейлєр” для реконструкції зазначеного магазину.

Після закінчення робіт з реконструкції будівлі, 19 грудня 2006 року представництвом Фонду майна було здійснено перевірку даного об’єкту та погоджено попередню дату запуску магазину.  

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 липня 2007 року у справі № 2-26/4118-2007 було розірвано договір купівлі-продажу від 12 грудня 2002 року за реєстром № 3134, 14/100 часток будівлі універмагу, розташованій в Роздольненському районі, с. Славне, вул. Леніна, 9, укладений між Фондом майна Автономної Крим та товариством з обмеженою відповідальністю "Остап" та зобов’язано відповідача повернути у власність Фонду майна Автономної Республіки Крим 14/100 часток будівлі універмагу, розташованої в Роздольненському районі, с. Славне, вул. Леніна, 9 (а.с. 9-11, том 1).

Дане рішення набрало законної сили.

Підставою для розірвання договору купівлі-продажу від 12 грудня 2002 року стало порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Остап" умов укладеного договору.

Постановою ВДВС Роздольненського РУЮ закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-26/4118-2007.

Стороною договору від 12 грудня 2002 року є Представництво Фонду майна Автономної Республіки Крим в містах Саки, Євпаторії, Роздольненському та Сакському районах, але у зв’язку з тим, що на теперішній час відповідач по справі знаходиться в процедурі ліквідації та передав свої обов’язки щодо проведення приватизації майна, яке належить Верховній раді Крим, на Фонд майна Автономної Республіки Крим, господарський суд Автономної Республіки Крим ухвалою від 20 грудня 2011 року за заявою позивача, відповідно статті 24 Господарського процесуального кодексу України, замінив первісного відповідача - Представництво Фонду майна Автономної Республіки Крим у м. Саки, Євпаторія, Роздольненському та Сакському районах на належного відповідача - Фонд майна Автономної Республіки Крим (а.с. 141-142, том 2).

У зв’язку з розірванням договору та поверненням об’єкту приватизації у власність Автономної Республіки Крим товариство з обмеженою відповідальністю "Остап" просить стягнути з відповідача 58854,00 грн. - сума, витрачена на виконання робіт з реконструкції об'єкту.

Листом від 17 січня 2008 року за № 08-10/13084 Фонд майна Автономної Республіки Крим відмовив товариству з обмеженою відповідальністю "Остап" у поверненні витрат, пов’язаних з проведенням реконструкції об’єкту приватизації (а. с. 13-14, том 1).

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 травня 2011 року призначено по справі судову будівельно – технічну експертизу, провадження якої доручено товариству з обмеженою відповідальністю «Центр судових експертиз», провадження у справі зупинено.

Висновком експертної установи «Центр судових експертиз» 07 грудня 2011 року було скеровано до суду повідомлення про неможливість надання висновку № 88/11 судової будівельно-технічної експертизи у справі № 5002-8/1333.1-2011, оскільки товариством з обмеженою відповідальністю "Остап" не було виконане клопотання експерта щодо надання додаткових матеріалів та не було здійснено забезпечення доступу до об’єкту дослідження.

Дослідивши надані сторонами у підтвердження своїх доводів і заперечень докази, заслухав пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного майна та майна, що належить Автономні Республіці Крим врегульовані Законом України «Про приватизацію державного майна».

Правові наслідки розірвання договору купівлі – продажу об’єкту приватизації встановлені у статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна».

Проте у зазначеній статті та в загалом законодавством про приватизацію не передбачено повернення коштів, що були витрачені на поліпшення об’єкту приватизації у час, коли ним володів покупець, у разі розірвання договору купівлі – продажу об’єкту приватизації у зв’язку з невиконанням його умов, чинним законодавством, що регулює питання відносно приватизації, яке є спеціальним у цих правовідносинах.

Враховуючи те, що договори купівлі – продажу об’єкту приватизації є особливими договорами купівлі – продажу державного майна, які, як правило, укладаються з певними обтяженнями, тому в разі невиконання умов такої угоди, вона розривається, і ризик втрати усіх поліпшень та витрат несе особа, яка порушила зобов’язання і в якості відповідальності повинна повернути об’єкт приватизації продавцю, в наслідок чого усі витрати  понесені винною стороною на використання об’єкту за цільовим призначенням і його збереження залишаються некомпенсованими, і мають характер комерційного ризику.

Крім того, слід зазначити, що умовами договору не передбачено можливості повернення коштів витрачених на ремонт чи реконструкцію будівлі після розірвання договору купівлі – продажу.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Остап" щодо стягнення з Фонду майна Автономної республіки Крим 58854,00 грн., витрачених на виконання робіт з реконструкції об’єкту.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 16 червня 2010 року у справі № 2-30/3435-2009, від 14 жовтня 2010 року у справі № 2-18/3378-2009, від 01 липня 2011 року у справі № 5002-1/5086.1-2010.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справ, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказуванням. Під належністю доказу розуміється наявність об’єктивного зв’язку між змістом судових доказів і фактами, що є об’єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Згідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

23 грудня 2011 року, після виходу з нарадчій кімнати, судом оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення складено і підписано 27 грудня 2011 року.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                 ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Чумаченко С.А.