ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" грудня 2011 р. Справа № 5015/655/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоТатькова В.І.
суддів :Прокопанич Г.К.,
Хрипуна О.О.,
розглянувши у відкритому судовому
засіданні касаційну скаргу ТОВ "Ваги АКСІС Україна"
на постановуЛьвівського апеляційного
господарського суду від 07.06.2011 р.
у справі№ 5015/655/11 господарського суду Львівської області
за позовом ПП "Дельта-Ресурс"
доТОВ "Ваги АКСІС Україна"
простягнення 11 755,22 грн.
за участю представників:
від позивача- не з'явилися
від відповідача- не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2011 року ПП "Дельта-Ресурс" звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ "Ваги АКСІС Україна" про стягнення 10 220 грн. основного боргу, 788,65 грн. пені, 593,69 грн. інфляційних нарахувань, 152,88 грн. 3% річних.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ "Ваги АКСІС Україна" взятих на себе зобов'язань за Договором № 05-07/10 на виконання ремонтних робіт від 05.07.2010 р. в частині оплати за виконані роботи.
Рішенням господарського суду Львівської області від 06.04.2011 р. (суддя Березяк Н.Є.) у задоволенні позову відмовлено повністю з огляду на необґрунтованість позовних вимог.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.2011 р. (головуючий суддя: Краєвська М.В., судді: Галушко Н.А., Орищин Г.В.) рішення господарського суду Львівської області скасовано, прийнято нове рішення про задоволення позову повністю.
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, ТОВ "Ваги АКСІС Україна" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 05.07.2010 р. між ТОВ "Ваги АКСІС Україна" (замовник) та ПП "Дельта-Ресурс" (підрядник) укладено Договір № 05-07/10 на виконання ремонтних робіт (надалі –Договір), відповідно до умов якого підрядник зобов'язався власними силами і засобами в обумовлений строк у відповідності до замовлення і вимог технічного завдання (Додаток 1), будівельних норм та правил виконати роботи на об'єкті: Роботи по ремонту виробничих приміщень по вул. Шевченка в м. Львові, а замовник зобов'язався прийняти і оплатити виконані роботи.
Згідно п. 2.1. Договору договірна ціна (Додаток № 2) на момент укладення Договору є твердою (незмінною) і становить 42 020 грн. Тверда договірна ціна визначається на основі технічного завдання, встановлюється незмінною на весь обсяг будівництва і не уточнюється, крім випадків виникнення додаткових обсягів робіт.
У відповідності з п. 5.2. замовник на початку робіт перераховує на рахунок підрядника аванс на закупівлю матеріалів для виконання робіт в розмірі 40 % від загальної суми Договору. Всі інші розрахунки проводяться за фактично виконані роботи після підписання замовником представлених підрядником актів виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки (Форма КБ-3) протягом 5 календарних днів та тільки в межах суми по даному об’єкту.
Пунктом 5.3. встановлено, що кінцеві розрахунки проводяться протягом 5 днів з моменту підписання Акту приймання об’єкта в експлуатацію.
У п. 5.8. Договору передбачено, що вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначаються зі всіх складових вартості робіт, розрахованих у договірній ціні і визначених в Додатку № 4.
В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору № 1 та Договору № 2 виникли зобов'язальні відносини.
Судами встановлено, що на виконання умов Договору підрядник виконав роботи по ремонту виробничих приміщень на вул. Шевченка у м. Львові.
В свою чергу, ТОВ "Ваги АКСІС Україна" здійснило авансові платежі на загальну суму 31 800 грн., в результаті чого різниця між договірною ціною та оплаченим авансом склала 10 220 грн., стягнення яких і стало підставою для звернення ПП "Дельта-Ресурс" до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Задовольняючи позов, апеляційний господарський суд виходив з того, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов’язання щодо виконання ремонтних робіт, в той час як відповідач відмовився підписати Акт приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 42 020 грн. від 02.08.2010 р. та довідку про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2010 року, не зазначивши конкретних мотивів відмови чи будь-яких зауважень, а тому вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмір 10 220 грн. є обґрунтованими.
Однак такі висновки господарського суду апеляційної інстанції є помилковими та неправомірними, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти і оплатити виконану роботу.
Згідно з розділом 4 Договору підрядник зобов’язався виконувати роботу у відповідності з вимогами технічного завдання, будівельних норм і правил, Графіку виконання робіт (пп.4.4.1.); усувати недоліки в роботах, матеріалах, устаткуванні, виявлені замовником, в строки, визначені актами перевірок, вказівок та приписів (пп. 4.4.4.); після закінчення виконання робіт вивезти з будівельного майданчика за власний рахунок техніку, невикористані матеріали, відходи, сміття, допоміжні споруди (пп. 4.4.7.).
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності з п. 3.2. Договору роботи повинні бути виконані в термін до 03.08.2010 р.
Згідно ч. 1, 2 ст. 538 ЦК України виконання свого обов’язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов’язку, є зустрічним виконанням зобов’язання. При зустрічному виконанні зобов’язання сторони повинні виконувати свої обов’язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту.
Як вбачається з положень Договору, оплата за виконані роботи проводиться після підписання актів виконаних робіт та довідки про їх вартість, а кінцеві розрахунки проводяться протягом 5 днів з моменту підписання Акту приймання в експлуатацію.
Господарським судом Львівської області встановлено, що подані позивачем довідка про вартість виконаних робіт та акт приймання виконаних робіт не підписані відповідачем, а тому не можуть породжувати взаємних правових зобов’язань. Водночас, позивач не надав суду доказів надсилання акту та довідки відповідачу, що також підтверджується наявною в матеріалах справи претензією ТОВ "Ваги АКСІС Україна" від 01.10.2010 р. № 0110/01.
Місцевим господарським судом також встановлено, що об’єкт не введений в експлуатацію у зв’язку з невиконанням позивачем своїх зобов’язань за Договором стосовно прибирання території, що підтверджується протоколом огляду прилеглої території від 25.03.2011 р, складеним та підписаним за участю представника позивача, актом перевірки дотримання санітарного законодавства від 24.03.2011 р., протоколом про порушення санітарних норм та постановою про накладення на відповідача штрафу від 24.03.2011 р.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд необґрунтовано скасував правомірне рішення господарського суду Львівської області від 06.04.2011 р., а тому постанова Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.2011 р. підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду –залишенню без змін.
Згадані висновки господарського суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, є законними та обґрунтованими.
В порушення ст. ст. 43, 99, 101, 104, 105 ГПК України, доводи апеляційного господарського суду, за якими він не погодився з висновками суду першої інстанції, є необґрунтованими. Скасовуючи рішення, апеляційний господарський суд висновків місцевого господарського суду належним чином не спростував та дійшов власних висновків, які суперечать обставинам справи та вимогам законодавства. Здійснена апеляційним господарським судом неналежна юридична оцінка обставин справи призвела до неналежного з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін та неправильного застосування матеріального закону, що регулює спірні правовідносини. Як наслідок, постанова апеляційного господарського суду не відповідає положенням ст. 105 ГПК України.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд першої інстанції в порядку ст. ст. 43, 47, 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин місцевим господарським судом з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, мотивовано задоволено позов.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110,11111 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "Ваги АКСІС Україна" задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.2011 р. скасувати.
Рішення господарського суду Львівської області від 06.04.2011 р. у справі № 5015/655/11 залишити без змін.
Головуючий суддя В. Татьков
С у д д і Г. Прокопанич
О. Хрипун