Судове рішення #19994217

Справа №  22ц-3219/11  

Копія



АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

08 листопада 2011 року                                                                                        м. Хмельницький


Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного  суду  Хмельницької області           в складі:

- головуючого судді:  Леванчука О.М.,

- суддів: Корніюк А.П., Талалай О.І.,

- при секретарі: Джафаровій Т.Б.        

за участю позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4, представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6, розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3, ОСОБА_5, на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 29 липня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, третя особа нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_8 про визнання недійсним договору купівлі-продажу садового будинку від 20.08.2010 року,

 В С Т А Н О В И Л А : 

 

В грудні 2010 року ОСОБА_1 звернувся з вказаним позовом та просив визнати недійсним з моменту вчинення договір купівлі-продажу садового будинку, загальною площею 193,5 кв.м., що знаходиться у м. Хмельницькому, в садівничому товаристві «Мир»який посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_8.

В обґрунтування своїх вимог вказував, що з 1 серпня 1971 року і по даний час перебуває з ОСОБА_3 у шлюбі. Під час шлюбу –рішенням загальних  зборів членів садового товариства «Мир»№1 від 27.03.2007 р. їм була виділена земельна ділянка, площею 0,0562 га. Для ведення господарської діяльності.

На вказаній земельній ділянці ними був побудований будинок площею 193,5 кв.м.

_________________________________________________________________

Головуюча у першій інстанції: Мазурок О.В.                                                                        Справа № 22ц-3219

Доповідач: Леванчук О.М.                                                                                                          Категорія № 19,20


Право власності на вказаний садово-городній будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, оформлено на ОСОБА_3 на підставі заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду від 01.09. 2009 р.

В ході розгляду справи про розподіл майна між позивачем і відповідачкою, як вказує апелянт, він дізнався, що ОСОБА_3 відчужила садовий будинок без його на те згоди, уклавши 20.08.2010 р. договір купівлі –продажу з ОСОБА_5, який був нотаріально посвідчений нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_8 Позивач вважав, що такими діями ОСОБА_3 порушила його право власності на Ѕ частку власності даного будинку, який перебував у спільній сумісній власності подружжя, а тому просив визнати договір купівлі –продажу недійсним з підстав передбачених ст. 228 ЦК України.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 29 липня 2011 року  позов ОСОБА_1  задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі –продажу садового будинку, загальною площею 193,5 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, який посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрований в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 20.08.2010 року та укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5.

Не погоджуючись із рішенням, ОСОБА_3 оскаржила його в апеляційному порядку. Просила рішення суду скасувати і постановити нове рішення, яким в позові відмовити. При цьому вона посилалась на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення і неправильне застосування норм матеріального і процесуального права. На думку апелянта суд дав неправильну оцінку висновку судово –почеркознавчої експертизи щодо фіктивності підпису ОСОБА_1 в оспорюваному правочині і не врахував, що висновок експерта не є обов’язковим для суду і оцінюється поряд з іншими дослідженими доказами.

В свою чергу ОСОБА_5 також, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення  про відмову в позові.

При цьому апелянт посилався на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення і неправильне застосування норм матеріального і процесуального права. Апелянт зазначив, оскільки ОСОБА_3 мала доручення від свого чоловіка ОСОБА_7, письмова угода позивача  на укладення оспорюваного правочину була непотрібна.

В зв’язку з цим, на його думку, немає значення для справи висновок експертизи щодо фіктивності підпису ОСОБА_7 Крім того, на думку ОСОБА_5, експертиза була проведена з порушенням вимог КПК України, оскільки ні він, ні ОСОБА_3 не знали про призначення цієї експертизи.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4, представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6, обговоривши доводи апеляційних скарг та з’ясувавши обставини справи, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_3 і ОСОБА_5 задоволенню не підлягають з наступних підстав.

У відповідності з ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, дана їм правильна оцінка, а його висновки узгоджуються з матеріалами справи і відповідають закону.

Відповідно до ч. 3 ст.10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_3 1 серпня 1971 року уклали шлюб, який  на даний час не розірваний.

Рішенням загальних зборів членів садового товариства „Мир” № 1 від 27.03.2007 р. їм була виділена земельна ділянка площею 0,0562 га для ведення господарської діяльності. На вказаній земельній ділянці ними був побудований будинок площею 193,5 кв.м.

Право власності на вказаний садово-городній будинок, загальною площею 193,5 кв.м., що знаходиться  на земельній ділянці площею 0,0562 га, за адресою: АДРЕСА_1 оформлено на ОСОБА_3 на підставі заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01.09.2009р., яке в даний час вступило в законну силу і ніким не оспорене.

20.08.2010р. ОСОБА_3 уклала договір купівлі-продажу садового будинку з ОСОБА_5, який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрований в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно  20.08.2010р. за № 2534.

З пояснення представника ОСОБА_3 судом першої інстанції встановлено, що при укладенні вказаного договору ОСОБА_3 надала нотаріусу Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_8  довіреність від 20.12.2007р., якою ОСОБА_7 уповноважує ОСОБА_3 бути його представником з усіма необхідними повноваженнями з питань: придбання, відчуження, здачі в найом, а також вчинення для нього чи у його інтересах будь-яких дій щодо належного йому на праві приватної власності рухомого та нерухомого майна та ін.

Постановою слідчого ВР ДТП СВ Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області Дурдас М.В. від 17.05.2011р. порушено кримінальну справу по факту використання підробленої довіреності, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

Відповідно до висновку  експерта  сектору з ТКЗР ОВС м. Хмельницького НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області № 687 від 30.06.2011р. -  рукописний текст та підпис в довіреності від 20.12.2007р. в графі „підпис” даної довіреності виконаний не гр. ОСОБА_7, а іншою особою.

Відповідно до ст.ст. 60,69, 70 СК України майно, набуте подружжям  за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба) самостійного заробітку ( доходу).

Дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

У разі поділу майна, що є обґєктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними, або шлюбним договором.

При розподілі  майна суд враховує його цінність, потребу в ньому кожної із сторін.

Згідно ст. 65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого із подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення  і державної реєстрації,  має бути нотаріально засвідчена.

Ст. 369 ЦК України передбачено, що розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою усіх співвласників.

Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, має бути  висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.

Суд не приймає до уваги твердження апелянтки щодо неправильної оцінки почеркознавчої експертизи, оскільки суд дав оцінку цьому висновку з точки зору його достовірності, а висновок експерта, як письмовий доказ, оцінено судом поряд з іншими доказами з дотриманням вимог ст.ст. 57-59, 60 ЦПК України.

Оскільки закон вимагає нотаріально посвідченої згоди одного з подружжя на укладення іншим з подружжя правочину, щодо майна, яке є  спільною сумісною власністю, суд обґрунтовано відхилив клопотання позивачки щодо допиту свідка ОСОБА_11 Що ж стосується твердження апелянтки про те, що вона мала право підписувати документи на підставі доручення,  то воно не ґрунтується на законі, оскільки підпис на дорученні від імені ОСОБА_1 підроблений, що робить це доручення нікчемним.

Доводи апеляції не спростовують висновки суду. Рішення суду відповідає матеріалам справи нормам матеріального і процесуального права і підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317,319 ЦПК України  колегія суддів,-   

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 29 липня 2011 року за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, третя особа нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_8 про визнання недійсним договору купівлі-продажу садового будинку від 20.08.2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів  з дня набрання ним законної сили.


Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно: суддя апеляційного суду                         О.М. Леванчук





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація