ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" грудня 2011 р. Справа № 5021/968/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
судді Васищака І.М.,
судді Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
Олександровича
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 11.10.2011р.
у справі господарського суду Сумської області №5021/968/2011
за позовом Прокурора Краснопільського району Сумської області в інтересах
держави в особі Краснопільської районної державної адміністрації
Сумської області та Мезенівської сільської ради Краснопільського району
Сумської області
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 9000,50 грн. та дострокове розірвання договору оренди,
за участю представників сторін:
від Краснопільської РДА: не з'явився,
від Мезенівської сільради: не з'явився,
Генеральної прокуратури України: Рудак О.В. –прокурор,
від відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_3 –довіреність у справі,
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Краснопільського району Сумської області в інтересах держави в особі Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області та Мезенівської сільської ради Краснопільського району Сумської області звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 і просив суд розірвати укладений 27.02.2008р. між Краснопільською райдержадміністрацією та відповідачем договір оренди земельної ділянки з розташованими на ній водними об'єктами загальнодержавного значення та стягнути з відповідача на користь Мезенівської сільради 9000,50 грн. боргу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання за договором оренди від 27.02.2008р. щодо своєчасної та в повному обсязі сплати орендних платежів, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за 2010р. у сумі 4629,46 грн. та за 2011р. –у сумі 4 371,0 грн. Як на підставу для розірвання договору оренди прокурор посилається на ч.2 ст.651 ЦК України та зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем свого зобов'язання позивачі своєчасно не отримують грошових коштів у вигляді орендної плати, що позбавляє останніх можливості у повному обсязі здійснювати свої функції, чим завдається шкода державним інтересам.
До ухвалення рішення по суті заявлених вимог прокурор листом від 23.06.2011р. №05/1-28 просив суд позов задовольнити в частині розірвання договору оренди, а в частині стягнення боргу провадження у справі припинити на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, у зв'язку із погашенням відповідачем заявленої до стягнення суми боргу (а.с.132 т.1).
Рішенням господарського суду Сумської області від 08.07.2011р. (суддя Лугова Н.П.) у задоволенні позову відмовлено з мотивів недодержання Краснопільською РДА вимог ст.188 ГК України в частині надіслання відповідачу пропозиції щодо розірвання договору, а також з посиланням на відсутність у прокурора права звертатися до суду з позовом про розірвання договору оренди, оскільки він не є стороною договору.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.10.2011р. (головуючий, суддя Шепітько І.І., судді Пелипенко Н.М., Терещенко О.І.) рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким розірвано договір оренди земельної ділянки з розташованими на ній водними об'єктами загальнодержавного значення, укладений 27.02.2008р. між Краспопільською РДА та відповідачем. В частині стягнення з відповідача 9000,50 грн. провадження у справі припинено.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд її скасувати, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Судами встановлено, що розпорядженням Краснопільської райдержадміністрації №205 від 01.06.2007р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок під водним об'єктом приватному підприємцю ОСОБА_1 для риборозведення на умовах оренди терміном на 10 років, із земель водного фонду на території Мезенівської сільради за межами населеного пункту, загальною площею 65,8632 га.
27.02.2008р. між Краснопільською райдержадміністрацією та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки з розташуванням на ній водними об'єктами загальнодержавного значенням за умовами якого, райдержадміністрація передала, а відповідач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 65,8632 га з розташованим на ній водним об'єктом, площа водного дзеркала якого складає 39,5357 га, захисної смуги (по угіддях) пасовище 25,2959 га, площа землі під гідроспорудами 1,0316 га, що знаходиться на території Мезенівської сільради.
Відповідно до вказаного договору, земельна ділянка з розташованим на ній водним об'єктом та гідроспорудами передається в оренду на 10 років для товарного риборозведення зі строком дії договору до 27.02.2018р. Орендна плата на земельні ділянки водного фонду сплачується у порядку та строки, визначені Законом України "Про плату за землю" до місцевого бюджету. Річна сума орендної плати складає 16610,72 грн. Орендна плата за водні ресурси зараховується до державного бюджету та становить 1976,78 грн. Орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Пунктом 4.1.4 договору передбачено право орендодавця розірвати договір достроково у випадку невиконання орендарем умов договору.
Згідно пункту 7.1. зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Внесення змін до договору або відмова від виконання його в односторонньому порядку не допускається.
Додатковою угодою від 12.07.2010р. сторонами внесено зміни до договору оренди, відповідно до яких збільшено орендну плату за земельну ділянку водного фонду, яка складає 26 226,28 грн., а пункт 7.1 договору викладено у новій редакції, відповідно до якої, припинення дії договору в односторонньому порядку допускається у разі: несплати орендної плати протягом двох і більше місяців; порушення встановлених меж земельної ділянки; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; порушення природоохоронного, водного та земельного законодавства (а.с.19 т.1)
Звертаючись до суду з даним позовом про розірвання договору оренди на підставі ч.2 ст.651 ЦК України, прокурор посилається на ст.32 Закону України "Про оренду землі", п.4.1.4. договору оренди та стверджує, що систематичне порушення відповідачем свого зобов'язання зі сплати орендних платежів завдає шкоду державним інтересам. Неналежне виконання відповідачем обов’язку щодо сплати орендної плати прокурор вважає істотним порушенням умов договору.
Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Тобто, наслідком істотного порушення договору відповідачем є завдання шкоди Краснопільській райдержадміністрації, наявність якої повинна бути доведена останньою.
Як вбачається з матеріалів справи, єдиним порушенням договору оренди є прострочення та внесення орендної плати не в повному обсязі, заборгованість по орендній платі прокурор вважає шкодою.
Однак, заборгованість по орендній платі не є ні шкодою у розумінні ст.1166 ЦК України, ні збитками у розумінні ст.22 ЦК України та ст.225 ГК України.
Матеріалами справи доведено, що на виконання умов договору оренди відповідачем у 2010-2011 роках сплачено орендну плату на суму 42 758,0 грн. За 2010 рік ним було не доплачено орендної плати 4 629,46 грн., за 2011р. –4371,04 грн., а всього 9000,50 грн.
26.04.2011р. відповідачем сплачено орендні платежі за листопад, грудень 2010р., лютий, березень та квітень 2011р. на загальну суму 13 116,0 грн. (а.с.120-123 т.1).
Отже, у день порушення провадження у даній справі відповідачем було у повному обсязі погашено наявну заборгованість з орендних платежів, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції підставно припинив провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 9000,50 грн. боргу.
Окрім того, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на виконання умов договору оренди відповідачем 18.05.2010р. укладено інвестиційний договір №1.18-5И за умовами якого, інвестори зобов'язалися передати грошові кошти для необхідних робіт по зарибленню ставка та його поточному утриманню, а також виконання інших, узгоджених сторонами робіт, до моменту вилову товарної риби, її реалізації та взаєморозрахунків. Пунктом 2.4. цього договору встановлено, що 10 відсотків від отриманого прибутку після продажу товарної риби спрямовуються на розвиток орендованого відповідачем водного об'єкту у зв'язку з чим відповідачем було розроблено бізнес –план розвитку орендованого об'єкту та вкладені значні кошти.
Також між відповідачем та Мезенівською сільрадою 05.05.2010р. укладено угоду про соціально-економічне співробітництво, відповідно до якої відповідачем проведені роботи по наданню послуг щодо реінвестування соціальної інфраструктури територіальної громади села та надана матеріальна допомога територіальній громаді на суму 7000,0 грн.
З огляду на наведені обставини не можна вважати, що часткова несплата відповідачем орендної плати значною мірою позбавила орендодавця того, на що він розраховував при укладенні договору оренди.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор в якості єдиної підстави для розірвання договору оренди зазначає систематичне порушення орендарем умови договору щодо внесення орендних платежів.
В той же час, невиконання умов договору щодо внесення орендних платежів не може бути підставою його розірвання в судовому порядку.
Відповідно до ч.2 ст.792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Так, згідно з ч.1 ст.32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Допущене відповідачем часткове порушення свого зобов'язання щодо внесення орендних платежів не є в розумінні ч.2 ст.651 ЦК України та ч.1 ст.32 Закону України "Про оренду землі" підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки з розташованими на ній водними об'єктами загальнодержавного значення від 27.02.2008р.
В силу ч.3 ст.651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Додатковою угодою від 12.07.2010р., якою внесено зміни до договору оренди, передбачено право орендодавця припинити дію договору в односторонньому порядку у разі, між іншим, несплати відповідачем орендної плати протягом двох і більше місяців.
За таких обставин, апеляційна інстанція дійшла помилкового висновку про наявність передбачених ч.2 ст.651 ЦК України підстав для розірвання договору оренди.
Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про недотримання орендодавцем вимог ст.188 ГК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору і погоджується з доводами суду апеляційної інстанції про те, що в разі виникнення такої необхідності сторона договору не позбавлена права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову про розірвання договору.
Посилання скаржника на те, що право звертатися до суду із позовом про розірвання договору належить стороні договору, і тому у прокурора відсутні повноваження на звернення до суду за даним позовом, оскільки він не є стороною договору, колегія суддів відхиляє як помилкові з огляду на те, що в силу ст.29 ГПК України, у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Таким чином, позивачами у даній справі є Краснопільська районна державна адміністрація та Мезенівська сільська рада, а прокурор здійснює лише надані йому законом повноваження для представництва їх інтересів у суді.
Враховуючи, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані до спірних правовідносин норми матеріального права, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову про розірвання договору оренди підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.10.2011р. у справі №5021/968/2011 в частині задоволення позову про розірвання укладеного між Краснопільською районною державною адміністрацією та фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки з розташованими на ній водними об'єктами загальнодержавного значення від 27.02.2008р. та в частині розподілу судових витрат скасувати, залишивши в цих частинах позову в силі рішення господарського суду Сумської області від 08.07.2011р. про відмову.
3. В іншій частині постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.10.2011р. залишити в силі.
Головуючий, суддя Кузьменко М.В.
Суддя Васищак І.М.
Суддя Палій В.М.