Справа № 22-ц-1743/11Головуючий у 1-й інстанції Квятковська Л.Й.
Категорія - 48 Доповідач - Сташків Б.І.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 грудня 2011 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Сташківа Б.І.
суддів - Фащевської Н. Є., Костів О. З.,
при секретарі - Семяоніді В.А.
з участю сторін - позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Чортківського районного суду від 28 вересня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
В С Т А Н О В И Л А :
В серпні 2011 року ОСОБА_1 звернулась в суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі по 1500 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи стягувати з дня розірвання шлюбу і до досягнення дітей повноліття.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що за час подружнього життя в них народилося двоє дітей: донька - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які знаходяться на її утриманні. Після розлучення відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов’язків щодо утримання дітей. Відповідач ОСОБА_2 працює за кордоном, заробітна плата щомісяця становить 800 Євро, має також нерухомість та два автомобіля, всі свої доходи витрачає на власні потреби та має можливість матеріально забезпечити дітей.
Рішенням Чортківського районного суду від 28 вересня 2011 року позов задоволено.
Вирішено стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6, 20 травня 2006 року в твердій грошовій сумі по 1500 гривень щомісячно на кожну дитину починаючи з 31 серпня 2011 року до досягнення ними повноліття.
Вирішено стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.
Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць звернено до негайного виконання
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати, як незаконне та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір стягнення аліментів на утримання дітей в твердій грошовій сумі по 400 грн. щомісячно на кожну дитину. починаючи з 31 серпня 2011 року до досягнення ними повноліття, посилаючись на те, що суд першої інстанції не з’ясував всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Зокрема вказує на те, що суд при визначенні розміру аліментів не врахував, що він не відмовляється від обов’язку утримувати своїх дітей та погоджувався на стягнення аліментів в сумі 400 грн. на кожну дитину. Не з’ясував суд першої інстанції і того факту, що він дійсно перебуває неофіційно за кордоном, постійної роботи у нього не має, а тому не має можливості сплачувати аліменти у розмірі встановленому рішенням суду.
В судове засідання апелянт не з’явився, проте в апеляційній скарзі зазначив, щоб справу слухати у його відсутності.
В апеляційній інстанції позивач ОСОБА_1 заперечила підставність вимог апеляційної скарги, та просить рішення суду залишити без змін.
Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасника апеляційного розгляду справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до вимог ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття.
Як вбачається з матеріалів справи сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано в судовому порядку 12 січня 2009 року, рішення суду набуло чинності 23 січня 2009 року.
Від даного шлюбу в подружжя народились двоє дітей: дочка –ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та син –ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2
Згідно довідки виконкому Давидківської сільської ради від 21 червня 2011 року неповнолітні ОСОБА_4, та ОСОБА_5 проживають в АДРЕСА_1 та перебувають на повному утриманні своєї матері ОСОБА_1
Відповідач не виконує обов’язків по утриманню неповнолітніх дітей.
При ухваленні рішення суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами і прийшов до вірного та обґрунтованого висновку, що відповідач зобов'язаний утримувати дітей до досягнення ними повноліття і підставно стягнув аліменти з відповідача в користь позивачки на утримання неповнолітніх дітей: дочки –ОСОБА_4 та сина –ОСОБА_6
Перевіряючи доводи позивачки щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, суд належним чином врахував положення ч. 1 ст. 184 СК України щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, як у разі наявності нерегулярного, мінливого доходу платника.
Однак, колегія суддів не погоджується із висновком суду щодо розміру стягуваних аліментів у твердій грошовій сумі по 1500 грн. на кожну дитину до досягнення ними повноліття.
В силу вимог ст. 182 СК України та роз’яснень, даних у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” від 15 травня 2006 року №3, при визначенні розміру аліментів суд повинен врахувати стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Визнач?аючи такий розмір аліментів на утримання неповнолітніх дітей, суд, зобов'язаний був врахувавши всі обставини справи.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується поясненнями сторін, відповідач працює за кордоном, проте, як зазначив апелянт в апеляційній скарзі, працює він не офіційно, постійної роботи та доходів у нього не має.
Відповідно до конституційного принципу верховенства права суд має право присудити з нього аліменти у твердій грошовій сумі, зважаючи на реальні витрати, які є доказом його реального доходу.
Проте, позивачем не надано, а судом не здобуто доказів на підтвердження його реального неофіційного чи офіційного доходу та щодо його високих витрат і наявності у нього нерухомого майна, як зазначено в позовній заяві. Інших доказів щодо матеріального становище відповідача судом не здобуто.
У зв’язку з вищенаведеним, судова колегія вважає, що рішення суду в частині розміру стягнення аліментів слід змінити, зменшивши розмір аліментів у твердій грошовій сумі до 600 грн. щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття.
Не ґрунтується на вимогах закону судове рішення в частині стягнення судових витрат.
Стягуючи з ОСОБА_2 в дохід держави 51 грн. судового збору, суд залишив поза увагою вимоги п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року «Про державне мито», чинного на момент подачі позовної заяви, відповідно до якого, відповідач, як громадянин, віднесений до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, звільнений від сплати державного мита та не врахував вимоги ч. 2 ст. 88 ЦПК України, відповідно до якої якщо обидві сторони звільненні від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, з резолютивної частини рішення суду першої інстанції слід виключити вказівку про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави 51 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.3; 309; 313, 314; 316; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Чортківського районного суду від 28 вересня 2011 року частково змінити, зменшивши розмір аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6, 20.05.2006 року в твердій грошовій сумі по 600 гривень щомісячно на кожну дитину починаючи з 31 серпня 2011 року до досягнення ними повноліття.
Виключити з резолютивної частини рішення висновки суду про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави 51 грн. судового збору.
У решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Б.І. Сташків