Справа № 2-13/2011

БАЛАКЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

Іменем України

16.12.2011 р.                                                                                             м. Севастополь  

     Балаклавський  районний суд м. Севастополя у складі: головуючого    - судді Сафонова В.В., при секретарі   - Сазонові Ю.В., розглянувши  у відкритому  судовому засіданні  в  м. Севастополі цивільну справу  за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до садового товариства «Успех»про  визнання протоколу загальних зборів недійсним,-

встановив:

     Позивачі звернулися в суд з  позовом і просять на підставі ст.ст. 15, 20 ЦК України визнати    протокол загальних зборів №3 СТ «Успех»від 19.05.2002 року недійсним.

     Вимоги  мотивовані  тим, що  вони є членами СТ «Успех»і  за весь час вони добросовісно обробляли свої садові ділянки. У  листопаді 2006 року їм стало  відомо про те, що вони виключені з членів садового товариства. Однак, їм не було відомо про день, час та  місто проведення зборів  товариства, тому вважають свої права порушеними.  Збори були  проведені з  порушенням п.2 Статуту.  До того ж, списки членів товариства затверджуються Балаклавською РДА і є частиною Статуту. Всі зміни до списків затверджуються  розпорядженням Балаклавської РДА, але до наступного часу таких змін до списків не було. Крім того, відповідно до  вимог  п.17 Статуту для виключення зі списків товариства встановлені відповідні  підстави, однак ніяких правил  садового товариства вони не  порушували. При голосуванні, відповідно з п.30 Статуту дозволено голосування  1 члена за трьох за довіреністю, а фактично голосування було за п’ять чоловік. На наступний час земельні ділянки, які були в їх  користуванні, знаходяться у інших осіб в користуванні.

        У судовому засіданні позивачі  підтримали свої позовні вимоги в повному обсязі і просили задовольнити  позови у повному обсязі.

        Позивач Куліков суду пояснив, що його було виключено з членів  садового товариства за несплату членських внеськів, однак,  він не згоден з цим, тому як платив внески з 1990 року по 21.12.2002 року, про  що є запис в членський книзі, але касир не видавав  йому квитанцій. З 2003 року він не оплачував членські внески, тому як з території  садової ділянки в нього вкрали майно, про що він повідомив голову  товариства і заявив  йому, що  поки останні не  знайде  його майно він не буде оплачувати членські  внескі. Земельну ділянку він не  обробляв, а лише приходив  і дивився на неї.

         Позивача Щербакова суду пояснила, що у 1997 році її батько переоформив на неї земельну ділянку в СТ «Успех»,  але членської книжки в неї немає.  Ділянку  обробляла її мати ОСОБА_3, тому як вона проживала у РФ. На момент виключення її з членів товариства у 2002  році вона знаходилась у м. Севастополі, але її ніхто не повідомив про  це. Вона не може підтвердити оплату членських внеськів, тому як  в  неї  немає квитанцій про оплату.

         Представник відповідача позов не  визнав і суду пояснив, що   трирічний строк позовної давності позивачами був пропущений, доказів про поважність причин пропуску строку позивачі суду не надали. По друге, позивачка ОСОБА_2 проживала до 2006 року в м. Северодвінськ у РФ і не оплачувала членські внески, а також не обробляла земельну ділянку, ніяких доказів  в обґрунтування позову суду не надала. Позивач ОСОБА_1 також  був виключений з членів товариства за несплату членських внеськів та за не оброблення земельної ділянки. Його  посилання на запис у членський книжці про  оплату внеськів, а саме 21.12.2002 року не  відповідає дійсності і не підтверджується   приходними  касовими ордерами, інших доказів позивач  суду  не надав.  Перед зборами 14.04.2002 року проводилося правління членів садового товариства.

   Про  проведення зборів було розміщено оголошення на дошці оголошень на території садового товариства, а також  у газеті «Слава Севастополя». Що стосується позовних  вимог, то відповідно до  ст.16 ЦК України неможливо  визнати протокол недійсним, а можливо  визнати  протокол  лише незаконним, тому вимоги позивачів не відповідають закону у зв’язку з чим  не підлягають задоволенню.

   Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи й оцінивши зібрані в справі докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити у повному обсязі, виходячи з наступного.

      Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 1990 року був  прийнятий в члени СТ «Успех», однак рішень правління СТ «Успех», а також рішення Загальних зборів про затвердження рішення правління позивач суду не надав. На підтвердження факту сплати членських внеськів позивач надав суду  оригінал членської книжки на  його ім’я, в якої датою вступу в СТ «Успех»вказана  дата - 09.03.1990 року. В книжці є записи про грошові внески з 1990 року по 21.12.2002 року, але, вказані записи не підтверджені а ні відбиткою  печатки СТ «Успех», а ні приходними  касовими ордерами, встановити особу по підпису у графі «касир»за 1999-2002 р.р. не  виявляється можливим, тому як прізвище касира відсутнє.

      Що стосується позивача ОСОБА_2, то остання не надала суду  ніяких доказів в підтвердження своїх  позовних вимог, а саме  рішень правління СТ «Успех»про прийняття її в члени  товариства «Успех», а також рішення Загальних зборів про затвердження рішення правління, членської книжки про  сплату членських  внеськів,  приходних касових ордерів  та інших доказів в обґрунтування позову, тому суд позбавлений можливості оцінити  надані докази та  вирішити питання спору по суті.

       Разом з тим, на думку суду заслуговують на увагу доводи представника відповідача про сплив строків позовної давності, встановлений законом по даній категорії справ і, доказів, в  підтвердження поважності пропуску строків позивачі суду не надали.

        Так, згідно зі ст. 257  ЦК України, загальна позовна давність встановлюється  строком  в  3 роки.

         Як слідує з матеріалів  цивільної справи протокол Загальних зборів був складений 19.05.2002 року (а.с.7).  Позивачі звернулися до суду з  позовом 22.08.2007 року, тобто  понад 3 років. Доводи позивачів про те, що  останні дізналися про порушення свого права лише у 2006 році, судом не можуть бути прийняті  до уваги, тому як з  їх пояснень слідує, що останні навідувалися на свої земельні ділянки постійно, в одному випадку позивач ОСОБА_1 –особисто, в другому випадку  замість  позивачки ОСОБА_2  навідувалася її мати. Таким  чином, останні мали можливість прийняти участь в життєдіяльності садового товариства, шляхом  спілкування з керівництвом товариства, з сусідами по земельним ділянкам,  ознайомлення з  інформацією на дошках оголошень та  у газеті  «Слава Севастополя», однак цього не  робили, в зв’язку з чим суд  приходить до  висновку, що  строк позовної давності був пропущений позивачами без  поважних  причин, тому в позові повинно бути відмовлено у повному обсязі.

         Разом з тим, заслуговують на увагу доводи представника відповідача про те, що позовні вимоги, пов’язані з визнанням недійсним протоколу загальних зборів, не відповідають вимогам ст. 16 ЦК України як способу  захисту цивільних прав та інтересів, тому як недійсним  може  бути визнаний  лише правочин, а не протокол Загальних зборів садового товариства.

          Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи  інтересів.

         Однак, звертаючись до  суду з позовом, кожна сторона, згідно зі ст. 60 ЦПК України, зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь  у справі.

        Доказів, в обґрунтування своїх позовних  вимог  позивачі суду  не надали, тому в задоволенні позову повинно бути  відмовлено за недоказаністю позовних  вимог.

        На підставі  викладеного, керуючись вимогами   ст.ст. 60, 88,  212-215, 217, 218, 222, 294-296 ЦПК України. суд, -

  ВИРІШИВ:

     В задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до  садового товариства «Успех»про  визнання протоколу загальних зборів недійсним - відмовити у повному обсязі.

       Рішення суду набуває законної сили  протягом  10 (десяти) днів з дня проголошення рішення.

       Апеляційна скарга  на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

       Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення  судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий  суддя:                                                       В.В. Сафонов