Спр.№2-822\11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2011  року

                                            Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

                                            в складі:

                                            головуючого                       В.М. Братасюка

                                       за участю секретаря                Ю.Ю. Філіпенко

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів , -

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом  до відповідача ОСОБА_2 про стягнення на її користь аліментів на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно у розмір1\4 частин від усіх його доходів, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян щомісяця починаючи з дати подання позовної заяви та до досягнення дитиною повноліття, й про стягнення з ОСОБА_2 на власне утримання в розмірі 1\4 частини усіх видів його заробітку до досягнення дитиною - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років.

В судовому засіданні позивачка змінила позовні вимоги й остаточно просить захистити її цивільне право шляхом стягнення з з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання  дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно в твердій грошовій сумі в розмірі 100% прожиткового мінімуму встановлено законодавством України для прожиткового мінімуму дитини відповідного віку (прожитковий мінімум для дитини до 6 років, згідно ст.. 1 ЗУ "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" з 1 грудня 2010 року становить 799 гривень), до досягнення дитиною трирічного віку, а після цього 50% суми прожиткового мінімуму (400 гривень) до досягнення дитиною повноліття, та стягнення  з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти щомісячно  в розмірі 100 % прожиткового мінімуму для працездатної особи встановленого чинним законодавством України, до досягнення дитиною трирічного віку.

В обгурнутвання позовних вимог позивачка посилаючись на ту обставину, що відповідач ухиляється від батьківського обов’язку по утриманню дитини,  матеріальної допомоги ні на утримання дитини, ні позивачці, котра перебуває у відпустці по догляду за дитиною й не має інших доходів крім державної допомоги, не надає,

У судовому засіданні позивачка позов підтримала повністю  та просить його задовольнити з мотивів, викладених у ньому.

Відповідач ОСОБА_2 проти задоволення позовних вимог заперечив частково, пояснивши, що не відмовляється від виконання обов’язків по утриманню дитини, періодично придбаває для неї речі, в тому числі одяг та харчування, однак вважає, що позов слід задовольнити частково, визначивши розмір аліментів в меншій сумі, оскільки він хворіє, не має постійного місця роботи й проживає з іншою жінкою маючи намір створити нову сім'ю, про котру також слід дбати та матеріально забезпечувати.

Проаналізувавши  матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступні обставини:

          Сторони спору ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 19 лютого  2009 року зареєстрували шлюб в відділ реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції, що стверднуться свідоцтвом про шлюб серії 1-ИД №НОМЕР_1 від 19.02.2009 року, й даний шлюб було розірвано 10 грудня 2010 року.

Від даного шлюбу в сторін спору є спільна дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, котрий, згідно довідки про склад сім’ї від 13 грудня 2010 року проживає з позивачкою у справі за адресою АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивачка пояснила, що після народження дитини  вони з відповідачем перестали вести спільне господарство та проживати однією сім’єю, й останній проживає окремо від неї та дитини з іншою жінкою  не надає допомогу на утримання дитини, хоча працевлаштований водієм таксі "Пілот"  й має змогу допомогу надавати.

Відповідач суду пояснив, що дійсно,  після  народження дитини він перестав проживати однією сім’єю з позивачкою, проживає з іншою жінкою, з якою уже одружився, вважає, що не зобов’язаний надавати кошти на утримання відповідачки у справі, а щодо дитини повідомив, що позивачка не допускає його до дитини, сам він не відмовляється від виконання обов’язків по утриманню сина, періодично придбавав для нього речі, в тому числі одяг та харчування, після жовтня 2010 року до дитини в Козову не навідувався з причини негативного ставлення до себе зі сторони позивачки та її батьків, відтак  вважає, що позов слід задовольнити частково, визначивши розмір аліментів в меншій сумі, оскільки він хворіє, не має постійного місця роботи .

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

У відповідності до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.2 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері (батька) або у твердій грошовій сумі.

В свою чергу, якщо платник аліментів має мінливий дохід, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. (ч.1 ст. 184 Сімейного кодексу України).

Відповідно довідки Тернопільської ОДПІ від 22.02.2011 року відповідачу справі зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності і в 2010 році доходів від не отримував.

Згідно довідки № 24 поліклінічного відділення Тернопільської міської лікарні №2. відповідач знаходився на стаціонарному обстеженні з 11.02.2011 року по 18.02.2011 року з діагнозом гіпертонічна хвороба серця, гіпертонічний криз, й згідно виписки з історії хвороби отримав лікування з рекомендацією, в тому числі,  спостереження в дільничного терапевта.

Відтак суд зауважує, що станом на дату ухвалення рішення жодних доказів неможливості утримання дитини зі сторони відповідача суду не представлено.

Додаткового суд зауважує, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка –батька дитини до досягнення дитиною трьох років. (ч.2 ст. 84 сімейного кодексу України ).

З довідки від 16 серпня 2010 року №277 вбачається, що позивачка працювала в Тернопільській комунальній міській лікарні №2 на посаді сестри відділення з 19.02.2000 року, й з 16.12.2009 року знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Крім того, спільна дитина сторін спору, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно даних ультразвукового заключення Львівського міжобласного медико-генетичного центру Інституту спадкової патології АМН України від 26.10.2010 року,  має хворий сечовий міхур та нирки, а тому потребує допомоги.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, є частково підставними, шляхом стягнення  з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання  дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно в твердій грошовій сумі в розмірі 370 гривень, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягувати з 16 грудня 2010 року, та стягнення  з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти щомісячно  в твердій грошовій сумі 100 гривень, до досягнення дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трирічного віку.

Відповідно до ст.367 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.

           Судові витрати в дохід держави підлягають стягненню з відповідача.

          Керуючись ст.ст.10, 60, 213, 215, 222, 367 ЦПК України, ст.ст.84, 180, 181, 182, 184,191 СК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов  задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання  дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно в твердій грошовій сумі в розмірі 370 гривень, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягувати з 16 грудня 2010 року.

        Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти щомісячно  в твердій грошовій сумі 100 гривень, до досягнення дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трирічного віку.

         В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

         Стягнути з  ОСОБА_2 51  грн. судового збору  в дохід держави та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

         Рішення суду в частині в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.

Головуючий                                                                                               В.М. Братасюк