Справа №  2-1200/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

22 листопада 2011 року                                                                                  м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі :

                                                                      головуючого –судді Завальнюк О.О.                                                                                          при секретарі –Ноздріній Н.О.

розглянувши у попередньому  відкритому  судовому засіданні в залі суду м.Синельникове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , а також в інтересах неповнолітньої доньки –ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Синельниківська районна державна адміністрація про визнання права власності на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду  з позовом про  визнання права власності на земельну ділянку (пай)  в порядку спадкування, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 18 вересня 1993 року до 20 березня 1997 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4. 24 березня 2000 року ОСОБА_4 набув право власності на земельну ділянку (пай) розміром 5,73 умовних кадастрових гектарів за сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ДП №0371387. 20 березня 1997 року ОСОБА_4 помер. На момент його смерті разом з ним проживала позивач, їх донька ОСОБА_2 , а також батьки померлого ОСОБА_3 та ОСОБА_5. Позивач разом з дочкою продовжувала проживати з батьками померлого чоловіка та членами їх родини до жовтня 1999 року. 22 жовтня 1999 року позивач одружилася з ОСОБА_6 та залишила будинок, в якому проживала разом з ОСОБА_4 та членами його родини. При цьому на сімейній нараді всі вирішили, що позивач разом з донькою успадкують земельну частку (пай), а батьки померлого не будуть претендувати на пай. У зв’язку з тим, що сертифікат на земельну частку (пай) був оформлений лише у 2000 році, батьки померлого чоловіка –ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не встигли подати протягом шести місяців з дня смерті сина заяву до нотаріальної контори про відмову від прийняття спадщини на користь позивача. 01.01.2001 року батько ОСОБА_4 ОСОБА_7 помер. 30.12.2008 року позивач звернулася до державного нотаріуса із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом, але нотаріус відмовив вчинити цю нотаріальну дію у зв’язку з наявністю інших спадкоємців. Просить визнати за нею та її неповнолітньою донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право спільної часткової власності в рівних частках на земельну ділянку (пай) площею 5,73 умовних кадастрових гектарів, розташовану на території Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області за сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ДП №0371387, в порядку спадкування за законом .

Позивач ОСОБА_1 в попереднє  судове засідання не з’явилася , але надала заяву про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримала  та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3  в  попереднє судове засідання не з’явилася, але надала заяву про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги  визнає в повному обсязі.

Представник третьої особи –Синельниківської райдержадміністрації ОСОБА_8 в попереднє судове засідання 22.11.2011 року не з’явився, але будучи присутнім у попередньому судовому засіданні 19.10.2011 року проти позову не заперечував.

Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову

Розглянувши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Факт смерті спадкодавця  ОСОБА_4 підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-КИ №104450 , виданим виконкомом Славгородської селищної Ради народних депутатів Синельниківського району Дніпропетровської області 24.03.1997 року.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України 2004 Цивільний   кодекс  України  застосовується  до  цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.      Щодо цивільних відносин,  які виникли  до  набрання  чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків,  що  виникли  або  продовжують  існувати після набрання ним чинності.   

Оскільки спадкодавець помер 20.03.1997 року,  то до цивільних правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосовує положення ЦК УРСР 1963 року, який діяв на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст.. 548 ЦК УРСР 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не  допускається  прийняття  спадщини    під    умовою    або    з застереженнями.     Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з  моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст.. 549 ЦК УРСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він  фактично  вступив  в  управління  або  володіння спадковим майном.

Право позивачів на отримання спадщини після смерті ОСОБА_4 підтверджується наступними матеріалами справи:  копією свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_9; копією свідоцтва про одруження ОСОБА_6 та ОСОБА_10 ; копією свідоцтва про народження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Постановою державного нотаріуса Другої синельниківської державної нотаріальної контори №1573 від 30.12.2008 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в цілій частині майна  померлого 20 березня 1997 року ОСОБА_4 у зв’язку з тим, що є інші спадкоємці.    

Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) та спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

          Частиною 1 статті  1220 ЦК України передбачено відкриття спадщини внаслідок смерті особи та часом відкриття спадщини є день смерті особи. Останнє місце проживання спадкодавця є місцем відкриття спадщини, що передбачено ч.1 ст.1221 ЦК України.

          Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

          Згідно довідки виконкому Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області №131 від 05.08.2009 року померлий ОСОБА_4 був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2 сел..Славгород Синельниківського району Дніпропетровської області по день смерті 20.03.1997 року разом з дружиною ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, дочкою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, матір’ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, сестрою ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_7, сестрою ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_8, братом ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_9, сестрою ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_10.

          З повідомлення нотаріуса Другої синельниківської державної нотаріальної контори №1433/01-16 від 28.09.2011 року вбачається, що після смерті 20 березня 1997 року ОСОБА_4 спадкова справа не заводилася. Таким чином, спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 вважаються його дружина ОСОБА_10, дочка ОСОБА_2 та батьки –ОСОБА_3 та ОСОБА_5 Згідно свідоцтва про смерть серії 1-КИ №315792, виданого 03.01.2001 року виконкомом Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області , ОСОБА_5 помер 01 січня 2001 року .  

Право спадкодавця ОСОБА_4 на отримання земельної ділянки (паю) площею 5,73 умовних кадастрових гектарів , розташованої на території Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області , підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ДП №0371387, виданим 24.03.2000 року Синельниківською районною державною адміністрацією ОСОБА_4 та довідкою Відділу Держкомзему у Синельниківському районі №3122-010/4 від 31.10.2011 року , згідно якої ОСОБА_4 в списках-додатку до державного акту значиться під №491. З листа Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області №94 від 22.03.2010 року та проекту відведення земельної ділянки , погодженої з начальником відділу держ.ком.зему Синельниківського району, вбачається наявність земельної ділянки площею 5,15 га, яка передбачена для відведення в натурі ОСОБА_4 на підставі сертифікату ДП №0371387.

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною четвертою  статті 1268 ЦК передбачено, що малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена , вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою-четвертою статті 1273 ЦК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_15 та неповнолітня ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 , які фактично прийняли спадщину , яка відкрилася після  смерті ОСОБА_4 ОСОБА_13 померлого –ОСОБА_3 від своєї частки у спадщини після  смерті ОСОБА_4 відмовилася на користь позивачів.

Таким чином, зясувавши всі обставини справи, суд вважає  наявність підстав, якими ОСОБА_1 обґрунтовує  свої вимоги , встановленою, позовні вимоги визнані сторонами та підтверджені документально, а тому  підлягають задоволенню в повному обсязі.

          На підставі викладеного, керуючись ст. 1216,1217, 1220, 1268, ч.1 ст.1267, ст.1296 ЦК України, ст..ст.548, 549 ЦК УРСР 1963 року, п.4 Прикінцевих та Перехідних положень до ЦК України 2004 року,ст.10,11,60,212-215 ЦПК України, , суд, -

В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної часткової власності в рівних частках –по ? за кожною на земельну ділянку (пай) площею 5,73 гектарів, розташованої на території Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого 20 березня 1997 року.

На  рішення  суду  протягом десяти днів з дня його проголошення  до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний може бути подана апеляційна скарга . Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

            Суддя:


ОСОБА_16