УКРАЇНА

КОМПАНІЇВСЬКИЙ  РАЙОННИЙ  СУД

КІРОВОГРАДСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 1-2/2008

В И Р О К

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

06 лютого 2008 року                                                      селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області у складі:

                                   головуючого - судді  Брегея Р.І.,

                                   при секретарі Городніцькій Г.І.,

                                   за участі прокурора Мороза В.С.,

                                   захисника - адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Витязівка Бобринецького  району Кіровоградської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, одруженої, утримує двох неповнолітніх дітей, сина та чоловіка інвалідів, займається обробітком земельної ділянки, проживаючої по АДРЕСА_1, раніше несудимої,

у  вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

В С Т А Н О В И В :

        Підсудна вчинила умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, за таких обставин.

         04 жовтня 2006 року о 20:00 годині до ОСОБА_1., котра перебувала на власній земельній ділянці, яка розташована на території Мар'ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, до юрисдикції якої відноситься с.Зелене, та займалася збиранням урожаю соняшника, підійшов син, ОСОБА_3, і повідомив, що батько з невідомою жінкою у їхньому помешканні займаються оральним сексом.

         Перебуваючи у стані психічної напруги, відчуваючи образу та негативний вплив поведінки чоловіка, ОСОБА_4, на виховання дітей, ОСОБА_1. негайно прибула до будинку АДРЕСА_2, де, відчинивши вхідні двері, побачила чоловіка, з оголеним статевим органом, та ОСОБА_5., стан та місце розташування яких свідчили про правдивість пояснень сина.

         Будучи ображеною та не маючи наміру щодо позбавлення життя                ОСОБА_5., ОСОБА_1. взяла з столу скляну пляшку та нанесла нею останній удар в ділянку голови, після чого вибігла з домоволодіння.

         Повернувшись через декілька хвилин, ОСОБА_1. виявила, що вхідні двері зачинені, та перебуваючи у збудженому стані, вибивши вікно, проникла у будинок, де побачила, як ОСОБА_5. та ОСОБА_4. лежать у ліжку.

         ОСОБА_1., будучи вдруге ображеною та усвідомлюючи, що поведінка ОСОБА_5. є  стосовно неї  брутальною, нанесла останній удар в ділянку голови дерев'яним стільцем та намагалась вигнати з будинку. Однак потерпіла, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, не реагувала на це адекватно, внаслідок чого підсудна хаотично знайшла рукою ходунець та вдарила ним потерпілу, що лежала на ліжку, не маючи наміру позбавляти  життя.

         ОСОБА_5. вийшла з домоволодіння родини ОСОБА_1 та направилась в напрямку с. Юр'ївка того ж району.

         05 жовтня 2006 року о 06:00 годині на дорозі, що з'єднує с.Зелене та          с.Юр'ївка, було виявлено труп ОСОБА_5., смерть якої, згідно висновку судово-медичної експертизи №178 від 27 листопада 2006 року, наступила  внаслідок субарахноідального крововиливу, дирчатого перелому правої скроневої кістки, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення, котрі виникли, як результат нанесення ОСОБА_1. тілесних ушкоджень потерпілій.

         Таким чином, ОСОБА_1. вчинила злочин, передбачений                            ч.2 ст.121 КК України.

         В судовому засіданні підсудна визнала вину у вчиненні інкримінуємого злочину та пояснила, що дійсно, за встановлених судом обставин, спричинила тілесні ушкодження потерпілій. Зазначила, що не бажала настання смерті потерпілої, ушкодження наносила хаотично і неосмислено в стані психічної напруги, яка виникла внаслідок тривалої антиморальної поведінки потерпілої, котра не зважала на її зауваження. У вчиненому щиро каялась та прохала не позбавляти волі, так як вкрай потрібна дітям, яких утримує одна.

Вчинення підсудною злочину, окрім визнання вини, доведено показаннями потерпілої, свідків та іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні, котрі в сукупності та логічному поєднанні вказують на те, що мало місце вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, та що цей злочин скоїла ОСОБА_1.

Так, потерпіла ОСОБА_5      показала, що про смерть племінниці, ОСОБА_5., дізналася від працівників міліції. Зазначила, що потерпіла з дитинства страждала захворюванням психіки та перебувала в місцях позбавлення волі.

Допитаний, як свідок, ОСОБА_4. показав, що 04 жовтня 2006 року після обіду приїхав брат ОСОБА_6., з котрим була невідома жінка. Під час вживання алкогольних напоїв ОСОБА_5. поклала руки на його коліна, що побачив син ОСОБА_3, котрий зайшов раптово. Через деякий час заснув та прокинувся від удару, почувши голос дружини, котра кричала.

Свідок ОСОБА_3. показав, що 04 жовтня 2006 року о 21:00 годині зустрів матір, ОСОБА_1., якій повідомив про перебування невідомої жінки у домоволодінні батька, з яким остання займалась сексом. Матір негайно побігла до батька, а він прийшов пізніше. Коли повернувся, то побачив, як ОСОБА_1. розбила скло у вікні та проникла у будинок. Батько висловлював намір жити з невідомою жінкою, а матір ударила її пляшкою по голові, а потім ходунцем, коли остання лежала на ліжку з ОСОБА_4. Через деякий час потерпіла вийшла з будинку та вони їй показали дорогу до с. Юр'ївка.

Даючи показання суду, свідок ОСОБА_6. показав, що визнаний інвалідом та пересувається за допомогою ходунців. 04 жовтня 2006 року вперше зустрівся з потерпілою на автовокзалі м. Кіровоград, де запропонував  поїхати разом у гості до брата, ОСОБА_4. Приблизно, після обіду того ж дня, разом з ОСОБА_5. приїхали до брата, де у будинку проживання останнього вживали алкогольні напої. Знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_4. почав тягнути потерпілу у іншу кімнату. Через деякий час зайшов його син разом з дружиною, однак він їх вигнав та продовжував розвивати інтимні стосунки з ОСОБА_5. Раптово підсудна вибила скло у вікні та, проникнувши у будинок, ударила потерпілу один раз табуреткою по голові. Зазначив, що коли від'їжджав, то один ходунець був зламаний.

05 жовтня 2006 року о 06:30 годині працівники міліції, оглядаючи автодорогу, що з'єднує с.Зелене та с. Юр'ївка, виявили труп невідомої жінки, особу якої ідентифікували лише при перевірці дактилокартотеки.                      (том І а.с.4-10)

При перевірці дактилокартотеки з дактилокартою трупа невідомої жінки встановлено, що відбитки пальців рук належать ОСОБА_5.(том І а.с.39)

Оглядаючи місце вчинення злочину,  05 жовтня 2006 року виявлено та вилучено вирізки з двох наволочок, з  підодіяльника, з поверхні підлоги з слідами речовини бурого кольору та ніжку від ходунця.(том І а.с.16-17)

Проводячи відтворення обстановки та обставин події за участі підсудної, остання розказала про обставини нанесення тілесних ушкоджень потерпілій.(том І а.с.74-78)

Згідно висновку судово-медичної експертизи №178 від 27 листопада 2006 року встановлено, що причиною смерті ОСОБА_5. є такі тілесні ушкодження : субарахноїдальний крововилив, дирчатий перелом правої скроневої кістки, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення.

Після отриманих тілесних ушкоджень потерпіла могла певний час здійснювати активні дії.

В отриманих тілесних ушкодженнях відобразились загальні ознаки дій тупих предметів, а дирчатий перелом правої скроневої кістки міг виникнути внаслідок дії торцевої частини тупого циліндричного предмета подовженої форми.(том І а.с.81-82)

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_7 показав, що смерть потерпілої наступила від вказаного крововиливу, котрий утворився, як наслідок нанесення усієї сукупності ушкоджень голови.

За висновком додаткової згаданої експертизи тілесні ушкодження ОСОБА_5. могли виникнути за обставин, що вказані в протоколі відтворення обстановки та обставин подій за участі підсудної.(том І а.с.86)

Проводячи медико-криміналістичну експертизу №82 від 13 жовтня 2007 року, встановлено, що ушкодження на ділянці шкіри трупа потерпілої у вигляді рани і відповідно їй ушкодження черепа в правій лобно-скроневій ділянці виникли від дії торцевої поверхні гайки-ковпачка кріплення ручки ходунця, яким ОСОБА_1. нанесла удар ОСОБА_5.(том ІІ а.с.170-184)

Протоколом  від 07 листопада 2006 року оглянуто ніжку від ходунця, вилучену на місці вчинення злочину, котра визнана речовим доказом у справі.(том І а.с.57-58)

Згідно висновку комісійної судово-психологічної експертизи №2415 від 23 серпня 2007 року ОСОБА_1. на час вчинення злочину не знаходилась в стані фізіологічного афекту, а перебувала в стані психічної напруги.(том ІІ а.с.154-157)

Суд погоджується з висновком згаданої комісійної експертизи та не ставить під сумнів, оскільки він є науково-обґрунтований, мотивований, містить посилання на матеріали справи та узгоджується з ними.

Так, суд визнає, що спосіб проникнення у будинок є обдуманим, виходячи з ситуації, котра склалася, інтервал нанесення всієї сукупності тілесних ушкоджень є значний, а тому ці признаки не є характерними для стану фізіологічного афекту.

Суд не бере до уваги лише встановлений експертом, при проведенні комісійної експертизи, мотив вчинення злочину, оскільки це є виключною прерогативою суду.

Разом з тим, суд не бере до уваги висновок комплексної психіатрично-психологічної експертизи №548 від 20 жовтня 2006 року в частині дослідження експерта-психолога, згідно якого підсудна в момент вчинення злочину не знаходилась в стані фізіологічного афекту, оскільки, як встановлено в судовому засіданні при допиті експерта ОСОБА_8., останній не досліджував матеріали справи у тому обсязі, в якому були надані експертам, що проводили іншу та комісійну психологічні експертизи.(том І а.с.218-220)

Більш того, висновок експерта ОСОБА_8. не містить жодних посилань на матеріали справи, не містить оцінки поведінки підсудної до, під час та після вчинення злочину, що є обов'язковим.

Також, суд не бере до уваги висновок судово-психологічної експертизи від 16 січня 2007 року, котру вважає, як повторну, оскільки постанова про її призначення винесена необґрунтовано, без достатніх підстав, що передбачено Законом України «Про судову експертизу».(том ІІ а.с.30-40)

П.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 30 травня 1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» передбачено, що повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта. В постанові про призначення повторної експертизи зазначається обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта.

В матеріалах справи відсутні докази, котрі об'єктивно підтверджують кваліфікацію експерта ОСОБА_9, який не належить до жодної експертної установи.

Разом з тим, п.19 зазначеної Постанови Верховного Суду України передбачає, що проведення експертизи за разовими договорами може мати місце лише у випадках коли провести її в іншому порядку неможливо.

При ознайомленні з повторною судово-психологічною експертизою, суд встановив відсутність опису аналізу фаз емоційного стану підсудної.

Суд зазначає, що органи досудового слідства мали незаперечну можливість призначити повторну судово-психологічну експертизу експерту іншої установи.

Вирішуючи питання про зміст умислу ОСОБА_1., суд виходив з сукупності всіх обставин вчиненого злочину, враховуючи засоби і знаряддя останнього, причини припинення злочинних дій, стосунки потерпілої і підсудної та їх поведінку, яка передувала злочину.  

Таким чином, вина ОСОБА_1. у вчинені умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, доведена.

У справі  цивільний позов не заявлено, однак підсудна відшкодувала потерпілій витрати, пов'язанні з перепохованням ОСОБА_5.(том ІІ а.с.190)

При призначені покарання суд враховує характер, ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винної, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, та інші обставини, за яких скоєний злочин.

Підсудна вчинила навмисний злочин, який класифікується, як тяжкий.

За місцем проживання підсудна характеризується виключно позитивно.(том ІІ а.с.222,238-264)

Сім'я ОСОБА_1. складається : діти - ОСОБА_10., 1982 року народження, ОСОБА_11., 1987 року народження, ОСОБА_3., 1990 року народження, ОСОБА_12., 1992 року народження, чоловік - ОСОБА_4., племінниця - ОСОБА_13, 1987 року народження.(том ІІ а.с.202)

На день винесення вироку ОСОБА_12 та ОСОБА_3 не досягли повноліття.(том ІІ а.с.209,211)

Судом встановлено, що ОСОБА_10. визнаний інвалідом ІІІ групи у зв'язку з захворюванням зору та потребує негайного хірургічного втручання.(том ІІ а.с.213-214,217)

ОСОБА_3. навчається на ІІІ курсі професійно-технічного училища №8 м.Кіровоград та є дитиною, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи.(том ІІ а.с.207-208)

Суд встановив, що ОСОБА_12. навчається у 7 класі загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів с.Зелене, є дитиною, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, та страждає вегето-судинною дистонією і захворюванням серцево-судинної системи. (том ІІ а.с.210-212,216,220)

ОСОБА_4. є інвалідом ІІІ групи  та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.(том ІІ а.с.218,229-232)

За місцем проживання ОСОБА_4. характеризується негативно та створив такі умови в сім'ї, внаслідок яких, члени родини, маючи власне житло, змушені тимчасово винаймати інше.(том ІІ а.с.202,223) 

Судом встановлено, що з 2004 року з підсудною проживає племінниця ОСОБА_13, у якої померла мати та від неї відмовився батько.                            (том ІІ а.с.197-199)   

Згідно довідки органу місцевого самоврядування усі члени сім'ї перебувають на утриманні підсудної, котра обробляє присадибні ділянки та власну земельну ділянку.(том ІІ а.с.193-202,221)

Відповідно висновку судово-психіатричної експертизи, ОСОБА_1. виявляє ознаки психічного розладу у формі постравматичного стресового розладу.(том І а.с.218-220)

ОСОБА_1. також страждає астено-невротичним синдромом.(том ІІ а.с.216)

Досліджуючи характеризуючі дані потерпілої, встановлено, що               ОСОБА_5. за день до смерті звільнилась з місць позбавлення волі та є інвалідом ІІІ групи з дитинства, у зв'язку з психічним захворюванням.               (том І а.с.37,40-41, том ІІ а.с.162)

Не зважаючи на те, що підсудна під час досудового та на початку судового слідства вину визнавала частково, суд визнає наявність щирого каяття, з таких підстав.

Під час досудового слідства ОСОБА_1. беззаперечно визнавала факт нанесення тілесних ушкоджень потерпілій.

Разом з тим, вказала на знаряддя вчинення злочину, однак не могла повірити в наявність причинного зв'язку між нанесенням тілесних ушкоджень та смертю потерпілої.

На стадії досудового слідства ОСОБА_1. та її захисник з метою повноти і всебічності слідства заявляли клопотання про проведення ексгумації трупа та призначення медико-криміналістичної експертизи, у чому останнім відмовлено.(том ІІ а.с.14-16)

Факт безпідставної відмови у задоволенні клопотання визнаний судом, так як суд надав доручення про проведення ексгумації та призначив згадану експертизу.(том ІІ а.с.127-128,163)

Безпідставна відмова у задоволенні клопотань підсудної та її захисника не дала можливість їм, з урахуванням  визнання факту нанесення тілесних ушкоджень, впевнитись у наявності причинно-наслідкового зв'язку із смертю потерпілої.

Ознайомившись з висновком медико-криміналістичної експертизи, ОСОБА_1. визнала вину повністю.

Судом встановлено обставини, які, згідно ст. 66 КК України, пом'якшують покарання ОСОБА_1. - щире каяття, вчинення злочину в стані психічної напруги (стан психіки людини, що пограничний з фізіологічним афектом), яка виникла як наслідок тривалої антиморальної поведінки потерпілої, добровільне відшкодування завданого збитку, наявність психічного розладу здоров'я, котрий виник після події злочину та є результатом стресової ситуації, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, дитини та чоловіка інвалідів.

Судом не встановлено обставин, які, згідно ст. 67 КК України, обтяжують покарання підсудної.

 На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості злочину, особу підсудної, сукупність встановлених обставин, які пом'якшують покарання, відсутність обставин, котрі обтяжують покарання, обставини, за яких вчинений злочин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1. не є небезпечною для суспільства, її виправлення можливе без ізоляції та про наявність підстав застосувати положення ст.69 КК України і призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст. 121 КК України, на строк, в межах якого можливо застосувати положення ст.ст. 75, 76 КК України, звільнивши від відбуття покарання з випробуванням на іспитовий строк, достатній для виправлення.

Речові докази - стілець, дерев'яний стільчик, уламки стільчика і віконної рами, сумка, салфетка, ніжка від ходунця, штани, футболка, спортивна кофта, тапочки, штани, футболка, тапочки, кофта, сорочка, джинсові штани, спортивні штани, кофта, черевики, кросівки, кофта, гамаші, колготи, штани, резинка для волосся, жіноча білизна та шкарпетки, відповідно по положень ст.81 КПК України підлягають знищенню. (том І а.с.57-59)

Керуючись ст.ст. 321-324, 333-335 КПК України,  суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, та призначити покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на               5 (п'ять) років.

На підставі ст.75 КК України, звільнити засуджену від відбуття покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

Згідно ст.76 КК України, покласти на засуджену такі обов'язки :

-  повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи;

- періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи;

-  не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід на період апеляційного оскарження вироку залишити попередній - підписка про невиїзд.

Речові докази - стілець, дерев'яний стільчик, уламки стільчика і віконної рами, сумка, салфетка, ніжка від ходунця, штани, футболка, спортивна кофта, тапочки, штани, футболка, тапочки, кофта, сорочка, джинсові штани, спортивні штани, кофта, черевики, кросівки, кофта, гамаші, колготи, штани, резинка для волосся, жіноча білизна та шкарпетки знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської області через Компаніївський районний суд Кіровоградської області  протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя ____________________