Справа №11-770/11 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Очиргораєва

Код категорії   115 (93, 94) Доповідач - Олійник

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2011 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Олійника В. Б.,

суддів -  Забари  І. К.,  Сахнюка  В. Г.,

з участю прокурора -    Кравцової Л.М.,   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області, від 25 жовтня 2011 року, про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування по обвинуваченню    

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за ст. 187 ч. 3 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народженнця, мешканця АДРЕСА_2, раніше судимого:

1)          за вироком Роменського міськрайонного суду Сумської області, від 11 липня 2008 року, за ст. ст. 122 ч. 1; 186 ч. 2; 70 КК України до 4 – х місяців арешту,

 за ст. 187 ч. 3; 119 ч. 1; 115 ч. 1 КК України,  

ВСТАНОВИЛА:

 Органом досудового слідства ОСОБА_2 пред’явлено обвинувачення за ст. 115 ч. 1 КК України у зв’язку з тим, що він 16.06.2009 р., о 5 годині 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в лісопосадці на території кладовища в м. Невинномиську, Ставропольського Краю, Російської Федерації, маючи на меті позбавити життя ОСОБА_3, наніс йому близько 15 ударів ножем в область шиї, грудей та живота, в результаті чого настала смерть ОСОБА_3

Органом досудового слідства ОСОБА_2 та ОСОБА_1 пред’явлено обвинувачення за ст. 187 ч. 3 КК України у зв’язку з тим, що вони в ніч з 9.02.2010 року на 10.02.2010 року, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, попередньо домовившись між собою, проникли до будинку АДРЕСА_3, де з метою заволодіння майном, напали на ОСОБА_4 та заволоділи належними їй грошима та ювелірними виробами із золота, всього на загальну суму 6740 грн.

Крім того, 13 лютого 2010 року, близько 0 годин 30 хвилин, ОСОБА_2 та ОСОБА_1, попередньо домовившись між собою, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, проникли до буд. АДРЕСА_4, де з метою заволодіння майном, напали на ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та заволоділи належними їм грошима в сумі 5900 грн.

Крім того, 16.02.2010 року, ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_7, відносно якого постановою Роменського міськрайонного суду Сумської обл., від 1.09.2010 р., застосовані примусові заходи медичного характеру, попередньо домовившись між собою, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, проникли до буд. АДРЕСА_5, де з метою заволодіння майном, напали на ОСОБА_8 та заволоділи належними їй пневматичною гвинтівкою, машинкою для підстригання, ювілейними медалями, двома мотками ізолюючої стрічки, грошима в сумі 20 грн., мобільним телефоном, а всього на суму 1439 грн.

Крім того, органом досудового слідства ОСОБА_2 пред’явлено обвинувачення за ст. 119 ч. 1 КК України у зв’язку з тим, що він 16.02.2010 року під час вчинення розбійного нападу разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_7 на ОСОБА_8, передбачаючи настання суспільно – небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілої ОСОБА_8, але легковажно розраховуючи на відвернення таких наслідків, схопив за шию руками потерпілу ОСОБА_8 та став стискати пальці навколо шиї, заподіявши їй тим самим тілесні ушкодження у вигляді переломів під’язикової кістки та щитовидного хряща, які кваліфікуються як середньої тяжкості тілесні ушкодження, при цьому від вказаних дій ОСОБА_8 померла.

Суд, піддавши аналізу досліджені в судовому засіданні докази, дійшов до висновку про допущення органом досудового слідства неповноти та неправильності досудового слідства по справі і постановою, від 25 жовтня 2011 року, повернув кримінальну справу на додаткове розслідування.

Суд вважав, що неправильність та неповнота досудового слідства по справі полягає в неправильності кваліфікації дій ОСОБА_2 за ст. 119 ч. 1 КК України за фактом заподіяння тілесних ушкоджень та настання смерті потерпілої ОСОБА_8, при вчиненні ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_7 розбійного нападу на ОСОБА_8 з метою заволодіння її майном, оскільки дії ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_7 можуть кваліфікуватись за ст. 115 ч. 2 п. 6 КК України.

До даного висновку суд дійшов, піддавши сумніву правильність висновку експерта Роменського міжрайонного відділення судово – медичної експертизи про настання смерті потерпілої ОСОБА_8 в результаті наявності у неї захворювання серця, який, на думку суду, був спростований висновком комісії експертів Сумського обласного бюро судово – медичної експертизи з якого судом було встановлено, що смерть ОСОБА_8 настала в результаті механічної асфіксії від здавлювання пальцями рук органів шиї.

Прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, на постанову суду подав апеляцію в якій ставить питання про скасування постанови суду з поверненням справи на новий судовий розгляд.

Прокурор мотивує свої висновки тим, що суд незаконно спрямував справу на додаткове розслідування з мотивів неправильності та неповноти досудового слідства по справі, так як сам мав можливість усунути недоліки слідства по справі.

Прокурор вказує, що суд, встановивши протиріччя в висновках судово – медичних експертиз, щодо вказівки причини настання смерті потерпілої ОСОБА_8, призначив по справі повторну комісійну судово – медичну експертизу, проведення якої доручив експертам Головного бюро судово – медичної експертизи МОЗ України.  

Так як з вказаної експертної установи надійшло повідомлення про довготривалість проведення експертизи, то суд відізвав свою постанову про призначення повторної комісійної експертизи з цієї експертної установи і, піддавши аналізу досліджені ним висновки експерта Роменського міжрайонного відділення судово – медичної експертизи та комісії експертів Сумського обласного бюро судово – медичної експертизи, дійшов до висновку про неправильність кваліфікації дій ОСОБА_2 за ст. 119 ч. 1 КК України за фактом настання смерті потерпілої ОСОБА_8

Вказані дії суду прокурор знаходить незаконними, так як вважає, що суд повинен був в ході судового розгляду справи усунути протиріччя в висновках судово – медичних експертиз стосовно причини настання смерті потерпілої ОСОБА_8, шляхом призначення повторної комісійної судово – медичної експертизи, а не шляхом надання переваги одному із висновків експертиз та здійснення висновку про неправильність кваліфікації дій обвинувачених осіб.

Заслухавши доповідь судді щодо суті постанови суду та поданої апеляції, думку прокурора про підтримку апеляції, дослідивши матеріали справи та, піддавши аналізу доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Колегією суддів було встановлено, що суд, піддавши аналізу зібрані по справі докази в частині обвинувачення ОСОБА_2 за ст. ст. 115 ч. 1; 187 ч. 3; 119 ч. 1 КК України та ОСОБА_1 за ст. 187 ч. 3 КК України, обгрунтовано дійшов до висновку щодо наявності сумнівів в законності постанови органу досудового слідства, від 25.02.2010 р., про перекваліфікацію дій ОСОБА_2 з п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 119 КК України, а саме з умисного вбивства потерпілої ОСОБА_8 при розбійному нападі на необережне її вбивство при розбійному нападі( а. с. 6 Т. 3 ).

При цьому колегія суддів вважає, що суд обгрунтовано піддав сумніву правильність висновку експерта Роменського міжрайонного відділення судово – медичної експертизи про настання смерті потерпілої ОСОБА_8 в результаті наявності у неї захворювання серця, оскільки з висновку цього експерта судом було встановлено наявність ознак, що можуть вказувати на настання її смерті в результаті механічної асфіксії від здавлювання органів шиї пальцями рук, зокрема наявність повного непрямого перелому між тілом і лівим великим ріжком під’язикової кістки, наявність непрямого перелому – вивиху між тілом і правим великим ріжком під’язикової кістки, наявність перелому пластинок щитовидного хряща по серединній лінії, наявність повного перелому правого ріжка у основи з обширними крововиливами в оточуючі м’які тканини темно – коричневого кольору, наявність в легенях крапкових крововиливів ( а. с. 17 – 21 Т. 4 ).

Вказані сумніви суду знайшли своє підтвердження і при дослідженні судом висновку комісії експертів Сумського обласного бюро судово – медичної експертизи, з якого судом було встановлено, що смерть ОСОБА_8 настала в результаті механічної асфіксії від здавлювання пальцями рук органів шиї ( а. с. 151 – 158 Т. 5 ).

За вказаних обставин колегія суддів вважає, що суд на законних підставах дійшов до висновку про можливість кваліфікації дій ОСОБА_2 за ст. 115 ч. 2 п. 6 КК України.

Колегія суддів вважає, що такий недолік досудового слідства не може бути усунутий в ході судового розгляду справи, так як ОСОБА_2 може бути пред’явлено обвинувачення у вчиненні більш тяжкого злочину, яке до цього йому не пред’являлось і за яким досудове слідство не велось, що може бути здійснено тільки в ході досудового слідства по справі, а не в суді.

За наведених обставин колегія суддів не може погодитись з мотивами апеляції прокурора про те, що суд, не усунувши протиріччя в висновках судово – медичних експертиз, шляхом призначення додаткової експертизи, незаконно дійшов до висновку про неправильність та неповноту досудового слідства по справі.

Так суд, піддавши аналізу висновки експертиз, міг покласти в основу свого рішення один із них, спростувавши інший, без проведення по справі ще однієї додаткової комісійної експертизи.

На підставі викладеного, знаходячи постанову суду законною, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 366; 377 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

 Постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області, від 25 жовтня 2011 року, про направлення кримінальної справи, по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст. ст. 115 ч. 1; 187 ч. 3; 119 ч. 1 КК України, ОСОБА_1 за ст. 187 ч. 3 КК України, на додаткове розслідування, залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, без задоволення.   

СУДДІ:

Олійник В. Б.        Забара І. К.         Сахнюк В. Г.