КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.12.2011 № 16/5026/2063/2011
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кошіля В.В.
суддів:
при секретарі Браславській А.В.,
за участю представників:
від позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,
від відповідача не з’явились,
від ОСОБА_3 не з’явились,
розглянувши матеріали апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКТОРІЯ» та ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2011 (суддя Спаських Н.М.)
за позовом ОСОБА_4
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКТОРІЯ»
про визнання недійсним рішення загальних зборів
Постанова прийнята 27.12.2011 у зв’язку тим, що в судовому засіданні 20.12.2011 відповідно до 77 ГПК України оголошувалась перерва.
Встановив:
ОСОБА_4 (далі позивач) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКТОРІЯ» про визнання недійсним рішення загальних зборів.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.11.2011 у справі № 16/5026/2063/2011 позов задоволено повністю. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «ВІКТОРІЯ», оформлене протоколом загальних зборів учасників товариства від 06.09.2011 № 6/9. Стягнуто з ТОВ «ВІКТОРІЯ» на користь ОСОБА_4 витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТОВ «ВІКТОРІЯ» та ОСОБА_3 звернулись з апеляційними скаргами до Київського апеляційного господарського суду, в яких просять рішення суду скасувати та припинити провадження у справі.
Представники відповідача та ОСОБА_3 у судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчить відповідний штамп апеляційного господарського суду на звороті у лівому нижньому куті ухвали від 25.11.2011 про прийняття апеляційної скарги до провадження та від 20.12.2011 з відміткою про відправку документа, здійсненою згідно із вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75, та повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а. с. 93, 94).
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційних скарг, доповнення до апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх представників, встановив наступне.
Як встановлено господарським судом першої інстанції, 06.09.2011 проведено збори учасників ТОВ «ВІКТОРІЯ», про що складено протокол № 6/9 загальних зборів учасників ТОВ «ВІКТОРІЯ» (а. с. 14).
На порядок денний виносились такі питання:
1. Про звільнення ОСОБА_4 з посади директора товариства та призначення на цю посаду ОСОБА_5
2. Про уповноваження ОСОБА_5 на здійснення державної реєстрації зміни директора товариства.
По першому питанню вирішили звільнити у зв’язку з невиконанням доручень загальних зборів з посади директора товариства ОСОБА_4 та призначити ОСОБА_5, а також уповноважити голову товариства на укладення трудового контракту з ОСОБА_5
По другому питанню вирішили уповноважити ОСОБА_5 на здійснення державної реєстрації зміни директора товариства.
Спір у даній справі виник у зв’язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем при проведенні загальних зборів порушено вимоги закону та приписи статуту щодо процедури повідомлення позивача як учасника відповідача про їх проведення, внаслідок чого було порушено право на участь у загальних зборах.
Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні матеріали справи та норми чинного законодавства погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
На момент проведення загальних зборів учасниками відповідача були ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_3, ОСОБА_7, та ОСОБА_8.
Відповідно до ч. 1 ст. 145 ЦК України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.
Згідно із ч. 1 ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.
Господарським судом першої інстанції встановлено, що зборами учасників товариства не було прийнято та затверджено у вигляді єдиного документу правила, що регламентують порядок скликання та проведення чергових та позачергових зборів учасників та порядок прийняття ними рішень.
Згідно із ч. 1 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства» загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.
Відповідно до п. 9.6. Статуту відповідача збори учасників вважаються правомочними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що посідають загалом більше 60 відсотків голосів, а з питань, що потребують одностайності, всі учасники.
Відповідно до ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
Господарським судом першої інстанції вірно зазначено, що Статут відповідача взагалі не містить положень про спосіб повідомлення учасників про проведення загальних зборів, а в п. 9.11. Статуту містяться лише положення про те, що порядок денний зборів розсилається не пізніше ніж за 20 днів до початку зборів. Також п. 9.9. Статуту передбачено, що позачергові збори учасників скликаються головою, якщо цього вимагають інтереси товариства в цілому. При цьому спосіб скликання учасників на позачергові збори Статутом відповідача також не передбачений.
Дослідивши матеріали справи апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що доказів повідомлення всіх учасників відповідача про проведення 06.09.2011 загальних зборів учасників відповідача не надано. Натомість позивач в позовній заяві вказує на те, що він дізнався про проведення загальних зборів учасників відповідача по телефону в день їх проведення від одного з учасників товариства.
У спірному протоколі зазначено, що на загальних зборах були присутні учасники ОСОБА_3, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_4, які у сукупності володіють 100%, а отже, є повноваженими для вирішення порядку денного.
Протокол свідчить, що учасник товариства ОСОБА_7 діяв за довіреностями від 05.09.2011 від імені учасників товариства - ОСОБА_3 та ОСОБА_8.
Відповідно до ст. 1 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05.10.1961 (далі Конвенція) ця Конвенція поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з договірних держав і мають бути представлені на території іншої договірної держави. Для цілей цієї Конвенції офіційними документами вважаються: документи, які виходять від органу або посадової особи, і що діють у сфері судової юрисдикції держави, включаючи документи, які виходять від органів прокуратури, секретаря суду або судового виконавця; адміністративні документи; нотаріальні акти; офіційні свідоцтва, виконані на документах, підписаних особами, у їх приватній якості, такі як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційні і нотаріальні засвідчення підписів.
Згідно із Переліком країн, які приєдналися до Гаазької Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року (апостиль), Україна та Німеччина приєднались до Конвенції.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, яким скріплений документ, є проставлення передбаченого статтею 4 апостилю компетентним органом держави, в якій документ був складений.
Згідно із ч. 1 ст. 4 Конвенції апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріплюється документом; він повинен відповідати зразку, що додається до цієї Конвенції.
Відповідно до ст. 5 Конвенції апостиль проставляється на вимогу особи, яка підписала документ, або будь-якого пред’явника документа. Заповнений належним чином апостиль засвідчує справжність підпису, якість, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичність відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ. Підпис, відбиток печатки або штампа на апостилі не потребують ніякого засвідчення.
Вчинений на наявних у справі довіреностях (а. с. 60, 68) ОСОБА_7 апостиль відповідає тому зразку, який доданий до Конвенції.
Дослідивши наявні в матеріалах справи довіреності (а. с. 57-72) апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що обидві довіреності на учасника відповідача ОСОБА_7 на представництво ним інтересів інших двох учасників товариства, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_8, станом на 06 та 07.09.2011 перебували на території Німеччини для процедури проставлення апостиля, а тому внесені до протоколу загальних зборів від 06.09.2011 записи про те, що вказаний учасник правомірно представляв інтереси двох інших учасників за довіреностями є недійсними.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Зокону України «Про господарські товариства» загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.
Аналогічні положення містяться в п. 9.6. Статуту відповідача.
За таких обставин, виносновок господарського суду першої інстанції про те, що з урахуванням доводів позивача про те, що він на зборах присутнім не був, що не спростовано матеріалами справи, а представництво ОСОБА_7 за двох учасників (ОСОБА_3 та ОСОБА_8) станом на 06.09.2011 було незаконним, то частка решти учасників зборів складає лише 52,5%, що не забезпечує кворуму на зборах є вірним.
За таких обставин, апеляцій господарський суд вважає безпідставним та неправомірним посилання у спірному протоколі на наявність кворуму та присутність на зборах учасників, які володіють 100% статутного капіталу.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» суди мають враховувати, що для визнання недійсними рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
Таким чином, з огляду на викладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що прийняті рішення на загальних зборах відповідача 06.09.2011 порушують корпоративні права позивача.
Крім того, відповідачем не спростовано того, що в передбаченому законодавством порядку не були повідомлені всі учасники TOB «ВІКТОРІЯ» про проведення загальних зборів учасників 06.09.2011, збори згідно із ст. 60 Закону України «Про господарські товариства», були неповноважними за відсутності на них кворуму, у зв’язку з чим господарський суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що рішення загальних зборів учасників TOB «ВІКТОРІЯ» від 06.09.2011, оформлене протоколом № 6/9, суперечить вимогам чинного законодавства України, а тому підлягає визнанню недійсним.
З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи апеляційний господарський суд вважає, що доводи, викладені TOB «ВІКТОРІЯ» та ОСОБА_3 в апеляційних скаргах, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.
За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об’єктивно з’ясовано обставини справи, винесено рішення про відмову в позові у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційні скарги Товариства обмеженою відповідальністю «ВІКТОРІЯ» та ОСОБА_3 не підлягають задоволенню, а рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2011 у справі № 16/5026/2063/2011 не підлягає скасуванню.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційні скарги Товариства обмеженою відповідальністю «ВІКТОРІЯ» та ОСОБА_3 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2011 у справі № 16/5026/2063/2011 - без змін.
2. Матеріали справи № 16/5026/2063/2011 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Головуючий суддя
Судді