УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа  № 10/0690/442/11

Стаття 236-2 КПК

                                                      У Х В А Л А

                   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13 грудня 2011 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого – судді           Романова О.В.

суддів:  Гузовського О.Г., Ляшука В.В.                    

з участю прокурора Козлова Ю.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Олевського районного суду від 18 листопада 2011 року,

встановила:

Постановою Олевського районного суду від 18 листопада 2011 року було  відмовлено у прийнятті скарги ОСОБА_1 на постанову ст оу СКР Олевського РВ УМВС Бурмаки С.В.  від 05.10.2011 року про відмову у порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб ВАТ «Полісся» за ст.358 КК України.

В апеляції ОСОБА_1 посилається на те, що зазначена постанова, на його думку, є незаконною. Стверджує, що суд при вирішенні питання про прийняття його скарги до розгляду поставився упереджено, допустив зайву формальність, яка перешкоджає розгляду справи. З урахуванням наведеного просить скасувати постанову суду першої інстанції, та призначити розгляд скарги по суті. Крім того, порушує питання про направлення матеріалів перевірки для проведення додаткової перевірки і прийняття рішення згідно вимог КПК.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який вважав рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, приймаючи рішення про відмову в прийнятті скарги ОСОБА_3 до розгляду, суд виходив з того, що скарга не відповідає вимогам ст.236-1 КПК України. При цьому послався на те, що  скаржником не зазначено які ж саме інтереси особи порушено, яке відношення скаржник має до ВАТ «Полісся», не зазначено його статус в ВАТ «Полісся», не зазначено повне ім’я та по батькові скаржника. Крім того, зазначив, що сама постанова о/у СКР Олевського РВ УМВС України в Житомирській області Бурмаки С.В. від 05.10.2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи не погоджена з прокурором Олевського району Житомирської області, у зв'язку з чим відсутні дані щодо врегулювання даного питання в позасудовому порядку та законності зазначеної постанови.

Проте, на думку колегії суддів, зазначені висновки суду про наявність підстав для залишення скарги ОСОБА_3 без розгляду, є передчасними та необґрунтованими.

За змістом ст. 236-1 КПК України скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до районного (міського) суду за місцем розташуванням органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, протягом семи днів з дня отримання копії постанови, чи повідомлення прокурора про відмову в скасуванні постанови.

При цьому будь-яких вимог до форми та змісту скарги зазначений закон не передбачає.

Крім того, з долучених ОСОБА_1 до скарги документів, зокрема, тексту судового рішення - постанови Вищого господарського суду України від 25.10.2011 року, вбачається, що скаржник - ОСОБА_1 є акціонером ВАТ «Полісся» та володіє простими іменними акціями у кількості 167922 шт. на суму 41755 грн.

За таких обставин, на думку колегії суддів, відмова суду є розгляді скарги ОСОБА_1 з тих підстав, що скаржником не зазначено які ж саме інтереси особи порушено, яке відношення скаржник має до ВАТ «Полісся», не зазначено його статус в ВАТ «Полісся», не зазначено повне ім’я та по батькові скаржника, є безпідставною.

Не може бути визнано обґрунтованим й посилання суду на те, що постанова о/у СКР Олевського РВ УМВС України в Житомирській області Бурмаки С.В. від 05.10.2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи не погоджена з прокурором Олевського району Житомирської області, у зв'язку з чим відсутні дані щодо врегулювання даного питання в позасудовому порядку та законності зазначеної постанови, оскільки ст.236-1 КПК України, не передбачає обов’язку особи, яка має намір оскаржити постанову про відмову в порушенні кримінальної справи до суду, дотриматись будь-якої обов’язкової процедури досудового оскарження зазначеного рішення.

Крім того, відмовивши у розгляді скарги ОСОБА_1,  суд не дотримався вимог кримінально-процесуального закону, що регулює порядок розгляду скарг зазначеної категорії та прийняв рішення, яке не передбачено ч.3 ст.236-2 КПК України.

За таких обставин постанова суду першої інстанції не може залишатись в силі та підлягає скасуванню.

Разом з тим, оскільки питання перевірки дотримання вимог закону при розгляді скарг на постанову про відмову в порушення кримінальної справи належить відповідно до ст.236-2 КПК України до компетенції місцевих судів, апеляційний суд не знаходить за можливе задовольнити апеляційні вимоги ОСОБА_1 в частині прийняття апеляційним судом рішення по суті скарги. Тому скарга разом із матеріалами справи підлягає направленню на новий судовий розгляд, під час якого слід врахувати вищенаведене, прийняти рішення, яке б в повній мірі відповідало вимогам закону.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.236-2, 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляцію ОСОБА_1 частково задовольнити.

Постанову Олевського районного суду від 18 листопада 2011 року, якою було відмовлено у прийнятті скарги ОСОБА_1 на постанову ст. оу СКР Олевського РВ УМВС Бурмаки С.В. від 05.10.2011 року про відмову у порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб ВАТ «Полісся» за ст.358 КК України, - скасувати, а скаргу направити на новий судовий розгляд в той же суд іншим суддею.

Судді