Справа №  2-1083/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

  03.08.2011                                                                                                  м. Маріуполь                                                                                              

Приморський  районний суд м. Маріуполя Донецької області  у складі :

              головуючого         судді                          Шишиліна О.Г.,   

            при секретарі                                         Рабович М.В.,       

            за участю представника позивача ОСОБА_1,

           відповідача                                              ОСОБА_2,

          представника відповідача                    ОСОБА_3

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди-

ВСТАНОВИВ

У липні 2011р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суму в розмері 3870 грн., які він затратив на поховання ОСОБА_5, а також витрати пов’язані з оплатою комунальних платежів за квартиру яка є спадковим майном і судові витрати. В обґрунтування позовних вимог посилається  на те, що 10.09.2008 р. помер її чоловік ОСОБА_5 спадкоємцями за законом після його смерті є вона і відповідач ОСОБА_2  Після смерті ОСОБА_5 позивач поніс затрати які пов’язані з похованням померлого, а також витрати по утриманню квартири що залишилася у спадок. Відповідач у витратах на поховання участі не приймав. Тому на підставі ст..1232 ЦК України просить стягнути половину витрат з відповідача, що дорівнює 3870 грн., а також судові витрати.

В судовому засіданні позивач уточнив вимоги зменшивши суму витрат з 3870 грн. до 2383грн. посилаючись на додані по справі квитанції.

Позивач до судового засідання не з’явився. Надав заяву про розгляд справи у її відсутності за участю її представника.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав пояснив, що сума витрат яка заявлена позивачем це половина витрат які позивач затратив на поховання померлого та оплату комунальних витрат по оплаті квартири яка залишилася сторонам у спадок. Вітрати складаються з комунальних витрат за період з вересня 2008р. по грудень 2008р. що дорівнює 584 грн., поховання : копка могили 350 грн., поминальний обід 1060 грн., ухід 1550 грн. та 284 грн., священик 75 грн. і його доставка 265 грн., офіціант 750 грн., установка пам’ятника 1342 грн. Загалом 6359 грн. Просить стягнути половину цих витрат.

          Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав в частині витрат на оплату комунальних платежів, згоден із сумою 260 грн. В іншій частині не визнав так як позивач одноособово отримав пенсію померлого, а також отримав від пенсійного фонду суму на поховання померлого. Вважає що отриманої суми достатньо для розумних витрат які належить здійснити при похованні померлого. Тому ці витрати не підлягають з стягненню з неї.

Представник відповідача зазначив що позивачем одноосібно отримано допомогу на поховання з пенсійного фонду в сумі 2448,94 грн., а також пенсію померлого в сумі 1224,47 грн. Всього суму 3673,41 грн. Посилається що витрати зазначені в квитанції №5 від 11.09.2008р. в сумі 650 грн. є розумні частково тобто на 390 грн.; в квитанції №4 від 11.09.2008р. на суму 1550 грн., №3 і №6 від 11.09.2008р. на сумму 350 грн. і 284 грн. відповідно є розумними; квитанцію №40 від 11.09.2008р. на суму 1060 грн. і №14 від 18.10.2008р. на суму 750 грн. не можуть бути доказами по справі. Інші квитанції а також суми зазначені в них є не розумними витратами та такі що не підлягають до відшкодування. Одже загалом сума витрат 2574 грн. на її думку є розумними витратами. Оскільки позивач одноосібно отримав допомогу на поховання з пенсійного фонду в сумі 2448,94 грн., а також пенсію померлого в сумі 1224,47 грн. то цих сум достатнього щоб покрити половину витрат на поховання померлого, що є розумні. Тому вимоги позивача не підлягають задоволенню.

          Суд вислухав сторін, дослідивши матеріали справи вважає що позов підлягає задоволенню частково.

          Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і  заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_5 помер 10.09.2008р. про що зроблено відповідний актовий запис №778 в Приморському ВРАЦС Маріупольського МУЮ Донецької області (ас.7). Рішенням Приморського райсуду м. Маріуполя від 25.05.2010р., яке набрало законної сили 08.06.2010р. визнано право на спадщину на квартиру в рівних долях розташовану в АДРЕСА_1 між ОСОБА_4 і ОСОБА_2 (ас 72). Відповідно до листа №11527\03 від 08.07.2011р. позивач 17.09.2008р. отримав в управлінні Пенсійного фонду України в Приморському районі допомогу на поховання ОСОБА_5 в розмірі 2448,94 грн., а також пенсія за вересень 2008р. перерахована в ПУМБ, дата отримання 09 число (ас 62). В довідці УПФУ зазначено розмір нарахованої пенсії за вересень 2008р. в сумі 1224,47 грн. (ас 65об.). Представник позивача, що дії на підставі довіреності (ас 46) обстави отримання ОСОБА_4 пенсії за вересень 2008р. та допомоги на поховання підтвердив та не оспорював. Ч.1 61 ЦПК України передбачено що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

          Відповідно до ч.1 ст. 1232 ЦК України спадкоємці зобов’язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця.

          Згідно квитанцій за комунальні послуги за період з жовтня 2008р. по грудень 2008р. (ас 11-23) позивачем сплачено витрат на загальну суму 516,60 грн. Одже визнана відповідачем за комунальні послуги сума 260 грн. є достатньою, як половина витрат що сплачено за комунальні послуги за які пред’явлено позивачем вимоги. Та є такою, що підлягає стягненню.

          Згідно квитанцій наданих позивачем витрат на поховання (ас 25-37) вбачається, що квитанції №3, №4, №5 без врахування витрат на 4 вінка в сумі 220 грн., корзини 95 грн., 4 полотенця в сумі 80 грн., №6 від 11.09.2008р. містять витрати, що пов’язані безпосередньо з похованням ОСОБА_5 загальною сумою 2439 грн. тому суд вважає їх розумними витратами що необхідно зробити для поховання померлого. Інші витрати що містяться в доданих квитанціях №40 від 11.09.2008р., №49 від 11.09.2008р., №14 від 18.10.2008р., №7 від 11.09.2008р, бн від 17.10.2008р, №257 від 05.06.2009р., №469 від 01.07.2008р., бн від 18.09.2008р. суд вважає такими, що не підтверджені доказами щодо їх обов’язкового витрачання що пов’язані з безпосереднім похованням померлого.

Оскільки позивач 17.09.2008р. отримав в управлінні Пенсійного фонду України в Приморському районі допомогу на поховання ОСОБА_5 в розмірі 2448,94 грн. то витрати що понесені позивачем є різниця між допомогою на поховання і фактично витрачені кошти на поховання. Отже враховуючи що допомога на поховання отримана позивачем перевищує фактично зроблені витрати що є розумні, то вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.1232 ЦК України, ст.ст.10, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України

                                                             ВИРІШИВ:   

Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 суму 260 грн., судові витрати по оплаті судового збору 5,61 грн., ІТЗ судового процесу 13,20 грн.   

В іншій частині позовних вимог відмовити.

На  рішення  суду  може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області  в м. Маріуполі через Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:                                                                                          Шишилін   О.  Г.