Справа № 4-с-65/11
У Х В А Л А
іменем України
22.11.2011 Ленінський районний суд м. Донецька у складі:
головуючий суддя Пронін С.Г.
при секретарі Коваленко А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку на дії державної виконавця, -
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ленінського РУЮ у м. Донецьку. В обґрунтування скарги зазначив, що 28.09.2010р. він надав до відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку виконавчий лист, виданий Ленінським районним судом м. Донецька від 27.09.2010р. З цього часу ніякої інформації про хід виконання судового рішення він не отримував. Не погодившись з цим 30.08.2011р. він звернувся з заявою до відділу державної виконавчої служби Ленінського району у м. Донецьку, та 04.11.2011року отримав від виконавчої служби документи та постанову від 30.09.2011року про повернення виконавчого документу стягувачеві. З отриманих матеріалів вбачалося, що у зв’язку з тим, що боржник ніколи не проживав за зазначеною адресою, не знайдено майна боржника, на яке можливе звернути стягнення виконавча служба припинила виконання судового рішення. Вважає дії державного виконавця неправомірними, оскільки державним виконавцем не вжито всіх заходи, для своєчасного виконання судового рішення. Просить суд скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 30.09.2011p. та зобов'язати державну виконавчу службу здійснити дії по розшуку боржника та його майна.
Заявник вимоги заяви підтримав, в судове засідання не з’явився, суду надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відділу Державної виконавчої служби управління юстиції Ленінського району у м. Донецьку за дорученням ОСОБА_2 вимоги заяви не визнала, суду пояснила, що з 29.09.2010р. у ВДВС Ленінського РУЮ у м. Донецьку на виконанні перебував виконавчий документ про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 борг у розмірі 632,66грн. 29.09.2010 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано строк до 04.10.2010р. для добровільного виконання рішення суду. В зазначений строк боржник добровільно рішення суду не виконав. Держаним виконавцем були здійснені неодноразові виходи за адресою мешкання боржника, в гуртожиток №43 по вул. Кірова м. Донецька, але з пояснень чергової по гуртожитку стало відомо, що ОСОБА_3 ніколи не мешкала в гуртожитку, про що свідчать акти державного виконавця. В ході виконання було направлені запити до відповідних установ, а саме: КП БТІ та ВРЕВ ДАІ, згідно відповідям рухомого і нерухомого майна не зареєстровано. У зв'язку з тим, що стягувачем не були надані ідентифікуючі данні, а саме: повної дати народження та ідентифікаційний код боржника, тому отримати інформацію, щодо місця отримання доходу, наявності банківських рахунків не є можливим. На підставі вище викладеного та керуючись п.2, 5 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження»було винесено постанову про повернення виконавчого провадження без виконання. Просила суд визнати дії ВДВС Ленінського РУЮ у м. Донецьку такими, що відповідають вимогам закону.
Суд, заслухавши пояснення представника ВДВС Ленінського РУЮ у м. Донецьку, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що вимоги заяви підлягають задоволенню за наступних підстав:
Так, судом встановлено, що державним виконавцем 29.09.2010року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого документа №2-2822 виданого 27.09.2010р. Ленінським районним судом м. Донецька про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 боргу у розмірі 632,66грн.
Державним виконавцем зроблені запити у порядку ст.ст.63,64 Закону України «Про виконавче провадження»до БТІ м. Донецька –25.11.2010року та до МРЕВ, ДАІ- 12.04.2011року.
25.11.2010р., 16.03.2011р., 27.07.2011року державним виконавцем складені акти про те, що при виході за адресою боржника встановлено, що боржник в гуртожитку за адресою: м. Донецьк вул. Кірова 43 не проживає і майно, на яке можливо звернення стягнення відсутнє.
30.09.2011року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі ст.47 Закону України «Про виконавче провадження»згідно з яким виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачеві у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, неможливо з'ясувати місце його знаходження, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна місце проживання або перебування виявилися безрезультатними.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст.2 вказаного закону примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до ст.11 вказаного закону державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ст.32 Закону України «Про виконавче провадження»заходами примусового виконання рішення є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2)звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3)вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.
При таких обставинах суд вважає, що дії Державної виконавчої служби Ленінського району у м. Донецьку не відповідали вимогам ст.ст.11, 32 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки представники державної виконавчої служби Ленінського району у м. Донецьку не здійснили заходів примусового виконання рішень передбачених ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», таку бездіяльність суд визнає неправомірною і вважає за можливо скасувати постанову про повернення виконавчого документа від 30.09.2011року, зобов'язати державного виконавця відновити виконавче провадження і вчинити всі передбачені законом виконавчі дії.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999р. ст.ст.383-389ЦПК України, суд –
УХВАЛИВ:
Скаргу ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку на дії державної виконавця –задовольнити.
Скасувати постанову Державної виконавчої служби Ленінського району у м. Донецьку від 30.09.2011року про повернення виконавчого документа по виконавчому листу №2-2822 виданого 27.09.2010р. Ленінським районним судом м. Донецька про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 боргу у розмірі 632,66грн.
Зобов’язати Державну виконавчу службу Ленінського району у м. Донецьку відновити виконавче провадження, яке було відкрито по виконавчому листу №2-2822, виданому 27.09.2010р. Ленінським районним судом м. Донецька і вчинити всі передбачені Законом України «Про виконавче провадження»виконавчі дії.
Апеляційна скарга на ухвали суду може бути подана до Ленінського районного суду м. Донецька протягом 5 днів з дня її проголошення.
Суддя: С. Г. Пронін