Справа № 2- 1765/2011 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2011 року місто Запоріжжя
Жовтневий районний суд м.Запоріжжя в складі :
головуючого - судді Скользнєвої Н.Г.,
при секретарі - Голубятникової І.А.,
за участю представників :
позивача - ОСОБА_1,
відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі справу за позовом ОСОБА_1, діючого на підставі довіреності від 13.04.2011 року, в інтересах ОСОБА_4 до Територіальної громади в особі Запорізької міської ради, Комунального підприємства «Виробниче ремонтно- експлуатаційне житлове об»єднання № 2», Сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Жовтневого РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області про визнання права користування жилим приміщенням та зобов»язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ :
У травні 2011 року ОСОБА_1, діючи на підставі довіреності № 56 від 13.04.2011 року, в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Територіальної громади в особі Запорізької міської ради, Комунального підприємства « Виробниче ремонтно- експлуатаційне житлове об»єднання № 2»( далі –КП «ВРЕЖО №2»), Сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Жовтневого РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області ( далі –СГІРФО Жовтневого РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області) про визнання за ОСОБА_4 право користування жилим приміщенням –квартирою 61 в будинку № 4-А по вул. Запорізькій в м. Запоріжжі та зобов»язання укласти з ним договір найму зазначеного жилого приміщення та провести реєстрацію по вказаній вище адресі.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 1984 року позивач ОСОБА_4, його мати - ОСОБА_5 та батько - ОСОБА_6 проживали у ІНФОРМАЦІЯ_1.
Вищезазначена квартира не була приватизована. Наймачем квартири був його батько.
У 1994 році позивача ОСОБА_4 було виписано із зазначеної квартири у зв»язку з призовом на строкову службу до Збройних Сил України.
Після проходження строкової служби в Збройних Силах України та звільнення в запас – у 1995 році він повернувся до вказаної квартири, де і продовжував проживати разом з батьками.
В період часу з 1997 по 2009 р. він знаходився в місцях позбавлення волі за вироком суду.
Після звільнення у 2009 році він повернувся до себе додому по вищевказаній адресі, де і мешкав до 2010 року.
Вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя у 2010 році його було засуджено за скоєння злочину та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік 2 місяці.
Батьки ОСОБА_4 померли : мати –у 2000 році, батько –у 2008 році.
Ще при житті батько позивача намагався зареєструвати його по вказаній вище адресі, але у зв»язку з втратою ордеру, зареєструвати ОСОБА_4 за місцем його проживання не зміг.
Через передчасну смерть батька він не встиг отримати копію ордеру.
На підставі викладеного, він не може зареєструватися для постійного проживання у зазначеній квартирі та отримати документи, які закріплюють за ним права наймача квартири, у якій він постійно проживав з дитинства, у зв»язку з чим через свого представника звернувся до суду з даним позовом.
В суді представник позивача підтримав позицію свого довірителя, на позові наполягав і просив суд його задовольнити.
Представники відповідачів – Територіальної громади в особі Запорізької міської ради, КП «ВРЕЖО №2», кожен в окремості, проти позову не заперечують.
Представник відповідача - СГІРФО Жовтневого РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області в судове засідання не з»явився, але надав суду письмову заяву з проханням розглядати справу за його відсутності. Письмових заперечень, відгуку суду не надав.
З урахуванням думок всіх учасників процесу, кожного в окремості, справу розглянуто по суті за відсутності вищезазначеного відповідача.
Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, проаналізувавши сукупність наданих доказів, вважає позов обґрунтованим, законним та таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 були зареєстровані : з 01 серпня 1984 року і по день смерті - 12 лютого 2008 року –батько позивача – ОСОБА_6 ; з 01 серпня 1984 року і по день смерті –20 листопада 2000 року –мати позивача –ОСОБА_5 ; з 01 серпня 1984 року по 11 серпня 1994 року –позивач ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2
Зазначені факти не оспорюються учасниками процесу і підтверджуються довідкою КП « ВРЕЖО №2»№ 1054/3 від 22.12.2009 р.
Основним квартиронаймачем вказаного житлового приміщення був ОСОБА_6
Згідно ч.2 ст. 64 ЖК України до членів сім»ї квартиронаймача відносяться інший член подружжя, діти та батьки.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 64 ЖК України члени сім «ї наймача, що проживають разом із ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами та несуть усі обов»язки, що випливають із договору найму житлового приміщення. Повнолітні члени сім»ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов»язаннями, що випливають з укладеного договору.
Відповідно до положень ст. 61 ЖК України позивач, як син квартиронаймача мав право користуватися вищезазначеною квартирою.
Згідно довідки КП « ВРЕЖО №2»№ 1022 від 22.12.2009 року ОСОБА_4 був знятий з реєстраційного обліку по вищевказаній адресі 11 серпня 1994 року за існуючим порядком на момент призиву на діючу військову службу до лав Збройних Сил України.
Тобто, в період часу з 01.08.1984 р. по 11.08.1994 р. позивач ОСОБА_6 був зареєстрований та постійно мешкав за адресою : м.Запоріжжя, вул. Запорізька, б. № 4-А кв. 61.
Дану обставину додатково підтвердили допитані в суді свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8
Надалі, після проходження строкової служби в Збройних Силах України ОСОБА_6 в 1995 році повернувся додому по вищезазначеній адресі і до 1997 року там проживав постійно.
Дана обставина підтверджена в суді поясненнями свідка –сусідки ОСОБА_7
Згідно довідки Державного департаменту України з питань виконання покарань від 15.10.2009 року ОСОБА_4 в період часу з 03 червня 1997 року по 15 жовтня 2009 року відбував покарання за вироком суду в місцях позбавлення волі.
У жовтні 2009 року він був звідки звільнений та повернувся додому по вищевказаній адресі , де і проживав постійно до 2010 року .
Дану обставину підтвердили в суді свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8
У 2010 році вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_4 було засуджено за ст. 185 КК України і призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рук 2 місяці. На даний час він відбуває покарання в Кам»янській виправній колонії УДДУ ПВП у Запорізькій області № 101.
У зв»язку з тим, що на теперішній час ніхто в квартирі не мешкає, а позивач ОСОБА_4 не має змоги юридично закріпити своє право на користування спірною квартирою, що, в свою чергу суперечить приписам ст. 47 Конституції України та ст. 1 ЖК України, згідно з якими ніхто не може бути позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.
Таким чином, суд вважає звернення ОСОБА_4 до суду за захистом свого житлового права правомірним та обґрунтованим.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 61, 64 ЖК України, ч.2 ст. 817 ЦК України, суд
ВИРІШИВ :
Позов ОСОБА_1, діючого на підставі довіреності від 13 квітня 2011 року, в інтересах ОСОБА_4, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_4, 1975 р. н., право користування жилим приміщенням – квартирою 61 в будинку № 4-А по вулиці Запорізькій в місті Запоріжжі.
Зобов»язати Комунальне підприємство «Виробниче ремонтно- експлуатаційне житлове об»єднання № 2»Жовтневого району м. Запоріжжя укласти з ОСОБА_4 , 1975 р. н. окремий договір найму на жиле приміщення - квартиру АДРЕСА_2.
Зобов»язати Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Жовтневого РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області зареєструвати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 за зазначеним місцем проживання –у квартирі АДРЕСА_2.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя : Н.Г.Скользнєва
16.06.2011