ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" грудня 2011 р. Справа № 5015/3449/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіВеличко Н.Л. (доповідач по справі)
суддів:Алєєвої І.В.
Євсікова О.О.
за участю представників:
від позивача:ОСОБА_4, довіреність від 18.07.11 №120/11
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Західно-Український Консорціум"
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду
від02.11.2011 року
та рішеннягосподарського суду Львівської області
від07.09.2011 року
у справі№ 5015/3449/11
господарського судуЛьвівської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ВВІКО"
до Приватного акціонерного товариства "Західно-Український Консорціум"
простягнення 113 718,47грн.
ВСТАНОВИВ:
1.Стислий виклад суті рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням господарського суду Львівської області від 07.09.2011 року (суддя Матвіїв Р.І.) у справі № 5015/3449/11 був задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВІКО" до Приватного акціонерного товариства "Західно-Український Консорціум" про стягнення 113 718,47грн.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 07.09.2011 року ПрАТ "Західно-Український Консорціум" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою про скасування рішення господарського суду Львівської області від 07.09.2011р. у справі № 5015/3449/11 та прийняття нового рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.11.2011р. (головуючий суддя –Кордюк Г.Т., судді Давид Л.Л., Мурська Х.В.) апеляційна скарга ПрАТ "Західно-Український Консорціум" була залишена без задоволення, рішення господарського суду Львівської області від 07.09.2011 р. у справі № 5015/3449/11 –без змін.
2. Підстави, з яких порушене питання про перегляд рішень судів попередніх інстанцій
Вважаючи, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи № 5015/3449/11 були порушені норми матеріального та процесуального права, ПрАТ "Західно-Український Консорціум" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.11.2011р. і рішення господарського суду Львівської області від 07.09.2011 р. у справі № 5015/3449/11.
ПрАТ "Західно-Український Консорціум" касаційну скаргу мотивує тим, що згідно з п. 2.3 договору поставки № 01/03-09 від 01.03.2009р. ст.ст. 673 –681 Цивільного кодексу України не застосовуються до даного договору в зв'язку з домовленостями сторін. Скаржник вважає зазначений пункт таким, що не відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним при вчиненні правочину, а саме ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України. Посилаючись на ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України скаржник зазначає, що вимога щодо якості товару в договорі поставки є істотною умовою договору, обов'язковість якої встановлена законом. За твердженням скаржника, відсутність умов про якість товару спричиняє наслідки недійсності договору поставки відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України. В зв'язку з зазначеним, вважає, що суд першої інстанції при розгляді даної справи помилково не застосував положення п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України. За твердженням скаржника суди першої та апеляційної інстанції не прийняли до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 203, ч. 1ст. 215 Цивільного кодексу України спірний договір є недійсним і не створює для сторін юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а отже у відповідача відсутній обов'язок з оплати товару.
Також скаржник заявив клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника у судове засідання 21.12.2011р.
Колегія суду касаційної інстанції відмовляє в задоволенні зазначеного клопотання, оскільки явка представників сторін визнана судом необов'язковою, та неможливістю відкладення слухання справи з огляду на строки розгляду касаційної скарги, встановлені ст. 111-8 Господарського процесуального кодексу України.
3. Доводи викладені у відзиві на касаційну скаргу.
ТОВ "ВВІКО" надало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.11.2011 р. та рішення господарського суду Львівської області від 07.09.2011 р. у справі № 5015/3449/11 без змін, а касаційну скаргу ПрАТ "Західно-Український Консорціум" –без задоволення. Зазначає, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, з огляду на те, що на даний час ПрАТ "Західно-Український Консорціум" свої зобов'язання за договором поставки № 01/03-09 від 01.03.2009р. не виконав. Посилається на ст.ст. 526, 629, 655 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 193, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України. Зазначив, що відповідно до п. 2.4 договору поставки приймання продукції по кількості і якості у всіх випадках, нерегульованих цим договором, здійснюється відповідно до вимог Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості та за якістю. Під час приймання продукції жодних претензій, актів виявлення недоліків заявлено та складено не було. За результатами розгляду справи № 12/162-11 між тими ж сторонами про визнання договору поставки 01/03-09 від 01.03.2009р. недійсним суд встановив відсутність підстав для визнання договору недійсним.
4. Мотиви, за якими суд касаційної інстанцій виходить при прийнятті постанови
Згідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.03.2009 року між ТОВ "ВВІКО" (постачальником) та ЗАТ "Західно-Український консорціум", правонаступником якого є ПрАТ "Західно-Український Консорціум", (покупцем) було укладено договір поставки № 01/03-09, відповідно до якого постачальник зобов’язався поставити покупцю (відповідачу по справі), передбачену даним договором продукцію, а покупець зобов’язався приймати і оплачувати таку продукцію на умовах та в порядку передбачених цим договором.
Відповідно до п. 1.2. договору поставки кількість і розгорнута номенклатура продукції, що є предметом договору, її ціна, строки та місце поставки визначаються в специфікаціях, які погоджуються сторонами і є невід'ємною частиною договору.
На виконання умов договору поставки на підставі специфікації від 01.03.2009 року та специфікації № 3 від 27.04.2009 року, позивач поставив, а відповідач прийняв продукцію (жесть білу гарячого лудження), що підтверджується видатковою накладною № В-00000201 від 06 березня 2009 року на суму 39 932 грн. 95 коп. та видатковою накладною № В-00000191 від 06 березня 2009 року на суму 73 785грн. 52 коп.
Товар отримано на підставі довіреності № 06/03-03 від 06.03.2009 року на ім'я ОСОБА_5
Пунктом 4.3. договору поставки визначено, що умови та порядок оплати партії продукції визначаються сторонами в специфікації. У п. 3 специфікації № 01/03-09 від 01 березня 2009 року визначено оплату партії товару 100 (сто) % шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника до 08.04.2009 року. Днем здійснення платежу вважається день, в якому сума, що підлягає до оплати, зараховується на поточний рахунок постачальника.
Відповідно до п. 6 специфікації № 3 від 27 квітня 2009 року оплата партії товару 100 (сто) % проводиться шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника до 27 квітня 2009 року. Днем здійснення платежу вважається день, в якому сума, то підлягає до оплати, зараховується на поточний рахунок Постачальника.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в результаті невиконання ПрАТ "Західно-Український Консорціум" своїх зобов'язань з оплати продукції за договором поставки № 01/03-09 від 01.03.2009р. виникла заборгованість перед ТОВ "ВВІКО" у розмірі 113718,47грн.
Відповідно до ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або інших цілях, по пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
У урахуванням вищевикладеного, колегія суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що в зв'язку з встановленням судами факту порушення виконання зобов’язань ПрАТ "Західно-Український Консорціум" з оплати поставленої ТОВ "ВВІКО" продукції за договором № 01/03-09 від 01.03.2009р. у розмірі 113718,47 грн., позовні вимоги ТОВ "ВВІКО" є обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи.
Не приймаються через необґрунтованість доводи скаржника про недійсність договору поставки № 01/03-09 від 01.03.2009р., оскільки зазначений договір не був визнаний судом недійсним відповідно до ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України і зазначені вимоги не є предметом спору у даній справі № 5015/3449/11.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що Львівським апеляційним господарським судом у постанові від 02.11.2011 р. та господарським судом Львівської області у рішенні від 07.09.2011 р. у справі № 5015/3449/11 дана належна юридична оцінка обставинам справи, порушень норм матеріального та процесуального права не вбачається, у зв’язку з чим підстави для скасування зазначеного судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Західно-Український Консорціум" залишити без задоволення.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.11.2011 р. та рішення господарського суду Львівської області від 07.09.2011 р. у справі № 5015/3449/11 залишити без змін.
Головуючий Н.Л. Величко
Судді І.В. Алєєва
О.О. Євсіков