Справа № 2-6/2011

БАЛАКЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

Іменем України

13.12.2011 р.                                                                                             м. Севастополь  

          Балаклавський  районний суд м. Севастополя у складі: головуючого - судді Сафонова В.В., при секретарі  Сазонові Ю.В., за участі помічника прокурора Дугаренко Р. та Єршова В.П., розглянувши  цивільну справу за позовом прокурора Балаклавського району м. Севастополя в інтересах ОСОБА_1 міської ради, третя особа на стороні позивача ОСОБА_1 міське головне управління земельних ресурсів та Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Севастополі до  ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особо на стороні відповідача ОСОБА_4 про примусове припинення права власності на земельну ділянку,-

встановив:

       Прокурор Балаклавського району м. Севастополя  звернувся в суд з  позовом в інтересах держави в особі ОСОБА_1 міської ради і просить на підставі ст.ст.140, 145 Земельного кодексу України,  ст.ст. 9,50 Закону України «Про  власність», ст.ст. 20, 36-1 Закону України «Про  прокуратуру»припинити право власності  ОСОБА_5 на  1/3 частку  та ОСОБА_3 на 1/3 частку земельної ділянки  площею  0, 1122 га, розташованої у м. Севастополі по вул. Другої  оборони, 120 і стягнути судові  витрати у дохід держави.

        Вимоги  мотивовані тим, що вказані частки земельної ділянки були набуті відповідачами при прийнятті спадщини і, їм було  видано державний акт на  право власності на земельну ділянку  від 30.11.2005 р. Раніше ця земельна ділянка належала  ОСОБА_6 для ведення особистого підсобного господарства. У зв’язку зі зміною земельного законодавства, у редакції ЗК України 2001 року, термін  «особисте підсобне господарство»замінений терміном «особисте селянське господарство»і таким чином   земельна ділянка відповідачів, на наступний час, відноситься до  категорії земель сільськогосподарського призначення. Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є громадянами РФ, тому на підставі ст.81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, які прийняті відповідачами у спадщину, повинні бути  відчужені протягом  одного року.

        У судовому засіданні помічник прокурора Балаклавського  району м. Севастополя   підтримав позовні вимоги  в повному обсязі і наполягав на задоволенні позову.

        Представник позивача ОСОБА_1 міської ради, відповідач ОСОБА_2, а також  представники третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору –ОСОБА_1 міського головного управління земельних ресурсів, управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Севастополі та  ОСОБА_4  в судове засідання не з’явились,  повідомлені належним  чином, але, клопотань про  відкладення судового засідання на  адресу  суду не направляли, тому суд визнав їх неявку неповажною та розглянув справу у їх  відсутності.

      Відповідач ОСОБА_3 позов не  визнав і суду пояснив, що на момент державної реєстрації 30.11.2006 року права власності на 1/3 частку земельної ділянки площею  0, 1122 га, розташованої у м. Севастополі по вул. Другої  оборони, 120, яку він  та відповідач ОСОБА_2 получили у порядку спадкування за законом, вони  знаходились у громадянстві РФ. Однак, він не зміг відчужити частку своєї земельної ділянки у встановлені законом строки, тому як співвласниця земельної ділянки ОСОБА_4 відмовилася надати йому, як співвласнику земельної ділянки,  загальний Державний акт, виданий 30.11.2005 року на ім’я ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, тому він  вимушений був 28.11.2007 року, тобто  до закінчення однорічного терміну відчуження своєї частки земельної ділянки,  звернутися  в суд з  позовом до ОСОБА_4 про  усунення з її боку перешкод у виділі у натурі вказаної частки земельної ділянки та про проведення розділу земельної ділянки, у зв’язку з чим, рішенням Балаклавського районного суду м. Севастополя від 17.11.2009 року  його  позов  був задоволений у повному обсязі.  На підставі вказаного рішення суду всі документи на оформлення частки земельної ділянки знаходяться в управлінні земельних ресурсів м. Севастополя. До того ж він прийняв громадянство України 04.02.2010 року, тому вважає, що наступний час відпали всі  підстави для задоволення позову прокурора. Що стосується відповідачки ОСОБА_2, то,  за договором купівлі-продажу від  30.11.2006 року остання продала свою частку земельної ділянки ОСОБА_4.

      Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи й оцінивши зібрані в справі докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити у повному обсязі, виходячи з наступного.

       Судом встановлені такі факти  і відповідні їм правовідносини.

       Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3, на момент одержання, у порядку спадкування за законом,  Державного акту на право  часткової власності (по 1/3 частці) на земельну ділянку площею 0.1122 га, з цільовим призначення для ведення особистого підсобного господарства, розташованої за адресою м. Севастополь, вул. Другої оборони, 120, та його державної реєстрації 30.11.2006 року і придбання права власності на вказані частки земельної ділянки,  були громадянами ОСОБА_7 Федерації, що підтверджується копіями державного акту та їх особистими паспортами (а.с.8-10).

       Згідно зі ст. 81 ЗК України землі сільськогосподарського призначення , прийняті у спадщину іноземними громадянами, підлягають відчуженню  протягом одного року.

        Згідно зі ст.  145 ч.2 ЗК України земельна ділянка, яка не може належати іноземному громадянину та не  відчужена їм  протягом встановленого законом строку, підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду.

        Однак,  до закінчення  річного строку відчуження своєї частки земельної ділянки, а саме 28.11.2007 року, останній звернувся  в суд з  позовом до ОСОБА_8 про усунення  з її боку перешкод у користуванні та розділі у натурі земельної ділянки між співвласниками, у зв’язку з чим,  рішенням Балаклавського районного суду м. Севастополя від 17.11.2009 року  його  позов  був задоволений у повному обсязі (а.с.63).

        Рішення суду є підставою  для виділення  спірної частки земельної ділянки у натурі на місцевості і одержання державного акту на право власності  відповідачем ОСОБА_3, який у свою  чергу 04.02.2010 року прийняв громадянство України, що підтверджується копією його особистого паспорту серії АР №442547, виданим Балаклавським РВ УМВС України в м. Севастополі.   На наступний час технічна документація з рішенням суду про  розділ спірної земельної ділянки у  натурі знаходиться  в органах земельних ресурсів м. Севастополя для вирішення  питання по суті.

       Що стосується  відповідачки ОСОБА_2, то за договором купівлі-продажу від 30.11.2006 року, посвідченого нотаріусом ОСОБА_1 міського нотаріального округу Кональською по реєстру №6289, ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_4 купила 1//3 частку земельної ділянки, розташованої за  адресою м. Севастополь, вул. Другої оборони, 120, що підтверджується відбиткою круглої печатки  та штампу нотаріуса на Державному акті серії №942741 на ім’я ОСОБА_4

       Таким чином з наведеного слідує, що  на наступний час, відпали  всі  підстави для припинення права власності на спірну земельну ділянку відповідачів –ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

       На підставі  викладеного, керуючись вимогами   ст.ст. 60, 88,  212-215, 217, 218, 222, 294-296 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

      Відмовити в повному обсязі в задоволенні позову прокурора Балаклавського району м. Севастополя в інтересах ОСОБА_1 міської ради, третя особа на стороні позивача ОСОБА_1 міське головне управління земельних ресурсів та Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Севастополі до  

ОСОБА_5 та ОСОБА_3, третя особо на стороні відповідача ОСОБА_4 про припинення права власності  ОСОБА_2 на  1/3 частку земельної ділянки  площею  0, 1122 га, розташованої у м. Севастополі по вул. Другої  оборони, 120, та про припинення права власності ОСОБА_3

ОСОБА_9 на 1/3 частку земельної ділянки  площею  0, 1122 га, розташованої у м. Севастополі по вул. Другої  оборони, 120  та  стягнення з  с ОСОБА_2 і у ОСОБА_3 судових   витрат у дохід держави.

       Рішення суду набуває законної сили  протягом  10 (десяти) днів з дня проголошення рішення.

       Апеляційна скарга  на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

       Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення  судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий  суддя:                                                       В.В. Сафонов