Справа № 2-1636/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"06" грудня 2011 р.Дарницький районний суд м.Києва в складі судді Вовка Є.І., при секретарі Пінчук А.С., в приміщенні Дарницького районного суду м.Києва, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „ПЗУ Україна” до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до відповідача, в якому просив: стягнути на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „ПЗУ Україна” з ОСОБА_1 у відшкодування шкоди 41502 грн. 02 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 24.02.2007 року в м. Києві, з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої автомобіль з номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням відповідача зіткнувся з іншими автомобілями, при цьому, внаслідок вказаної ДТП, зокрема застрахований позивачем автомобіль з номерним знаком НОМЕР_1 був пошкоджений, чим страхувальнику ОСОБА_2 було заподіяно матеріальну шкоду, яка в обсязі 41502 грн. 02 коп. була відшкодована позивачем на виконання умов договору страхування, укладеного 31 липня 2006р. між ОСОБА_2 та позивачем.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та обґрунтування наведені у позовній заяві, просив позов задовольнити.

У судовому засіданні відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до положень ст.60 ЦПК України: кожна  сторона  зобов'язана  довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх  вимог  і  заперечень,  крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу; докази  подаються сторонами та іншими особами,  які беруть
участь у справі; доказуванню підлягають обставини,  які мають значення  для
ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які
беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ст.61 ЦПК України: обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню; обставини,  визнані судом загальновідомими,  не потребують доказування; обставини,  встановлені  судовим  рішенням  у   цивільній,
господарській  або  адміністративній  справі,  що набрало законної
сили,  не доказуються при розгляді  інших  справ,  у  яких  беруть
участь   ті  самі  особи  або  особа,  щодо  якої  встановлено  ці
обставини.

Дослідивши та проаналізувавши наведені дані, а також всі інші матеріали справи, в тому числі, копії постанови Дарницького районного суду м. Києва від 19.03.2007 року та платіжного доручення на вказану суму (а.с.26, 61), суд встановив наступні факти:

- 24.02.2007 року в м. Києві, з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої автомобіль з номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням відповідача зіткнувся з іншими автомобілями, при цьому, внаслідок вказаної ДТП, зокрема застрахований позивачем автомобіль з номерним знаком НОМЕР_1 був пошкоджений, чим страхувальнику ОСОБА_2 було заподіяно матеріальну шкоду, яка в обсязі 41502 грн. 02 коп. була відшкодована позивачем на виконання умов договору страхування, укладеного 31 липня 2006р. між ОСОБА_2 та позивачем.

Згідно з положеннями п.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до положень ст.1187 ЦК України: джерелом підвищеної небезпеки є  діяльність, зокрема,  пов'язана  з використанням,  зберіганням  або  утриманням транспортних засобів,  що  створює  підвищену  небезпеку для особи,  яка цю діяльність здійснює, та інших осіб; шкода,    завдана    джерелом    підвищеної     небезпеки, відшкодовується  особою,  яка  на  відповідній  правовій  підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє   транспортним   засобом,   механізмом,   іншим  об'єктом, використання,  зберігання або утримання  якого  створює  підвищену небезпеку.

Відповідно до ст.993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування  за договором майнового відшкодування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України, особа,  яка відшкодувала шкоду,  завдану іншою особою, має право  зворотної  вимоги  (регресу)  до  винної  особи у розмірі виплаченого  відшкодування,  якщо  інший  розмір  не  встановлений законом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, судові витрати по справі належить стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 208, 209, 214, 215 ЦПК

України, суд –

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити.

          Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „ПЗУ Україна” з ОСОБА_1 у відшкодування шкоди 41502 грн. 02 коп.

Судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 415 грн. 02 коп. та витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. стягнути на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „ПЗУ Україна” з ОСОБА_1.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: