Дата документу  28.11.2011

Справа N 2-4711

2011

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

"28" листопада 2011 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Кучеренко В.В.

при секретарі - Левандовській Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 19143 гривні 18 копійок, судовий збір в розмірі 191 гривня 43 копійок, зазначивши, що між ПАТ КБ „ПриватБанк” та відповідачем 13 травня 2008 року було укладено кредитний договір. Відповідно до умов договору банк надав клієнту у тимчасове користування грошові кошти в розмірі 7000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30 % на рік на суму залишку за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, а відповідач зобов’язувався їх прийняти, належним чином використовувати та повернути позивачу в строк та на умовах, передбачених договором. Проте в порушення укладеного договору відповідач свої зобов’язання в частині повернення кредиту та сплати процентів не виконав, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 19143 гривні 18 копійок, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, від нього надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, наполягає на заявлених позовних вимогах. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з’явилася, про час і дату судового засідання була повідомлена належним чином, заяви про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за її відсутності від відповідача не надходило, тому суд визнає її неявку неповажною та вважає можливим розглянути справу за її відсутності, ухваливши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

При цьому згідно листа Верховного Суду України від 27 вересня 2010 року, направленого на ім’я голів Апеляційного суду АРК, областей міст Києва та Севастополя, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату судового засідання не з’явився до суду та від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або повідомлені ним причини визнані неповажними, незалежно від того це його перша чи повторна неявка, суд має право на ухвалення заочного рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, з урахуванням заяви представника позивача про слухання справи за його відсутності та в зв’язку з неявкою відповідача, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 1046 ЦК України передбачає, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит і виплати проценти.

Відповідно до умов укладеного договору від 13 травня 2008 року ОСОБА_1 13 травня 2008 року отримала кредит у розмірі 7000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30 % на рік на суму залишку за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Згідно умов договору договір складається з заяви позичальника та умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою.

У відповідності з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства»12 червня 2009 року, в установчих документах ЗАТ КБ „ПриватБанк” відбулись зміни, пов’язані із зміною найменування юридичної особи. Найменування банку змінилось на публічне акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк”, що підтверджується витягом зі статуту ПАТ КБ „ПриватБанк”.

Згідно абзацу 3 ст. 5 Закону України „Про акціонерні товариства” - зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.

Враховуючи те, що зміна найменування не тягне за собою припинення юридичної особи ЗАТ КБ „ПриватБанк”, підстав для заміни кредитора за кредитним договором не має.

Таким чином, кредитором за кредитним договором є публічне акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк”.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З вимог ст. 525 ЦК України вбачається, що одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно розрахунку заборгованості, доданого до позову, відповідач станом на 30 вересня 2011 року має заборгованість –19143 гривні 18 копійок, яка складається з наступного:

- 6789 гривень 13 копійок –заборгованість за кредитом;

- 9591 гривня 28 копійок –заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 1375 гривень 00 копійок –заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 500 гривень 00 копійок –штраф (фіксована частина);

- 887 гривень 77 копійок –штраф (процента складова).

Таким чином, суд вважає, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов’язання за кредитним договором.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносини за кредитним договором застосовуються положення про договори позики.

Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишається та сплати процентів, передбачених договором.

Аналізуючи забрані у справі докази, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором від 13 травня 2008 року в сумі 19143 гривні 18 копійок та судового збору в розмірі 191 гривня 43 копійок.

Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 527, 530, 610, 1046-1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.15, 57, 59, 88, 107, 197, 208, 212-215, 224-228 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” (рахунок № 29092829003111 –для погашення заборгованості, рахунок № 64993919400001 –для відшкодування судових витрат, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570), заборгованість за кредитним договором від 13 травня 2008 року в сумі 19143 (дев’ятнадцять тисяч сто сорок три) гривні 18 копійок, а також судовий збір в розмірі 191 (сто дев’яносто одна) гривня 18 копійок, а всього 19334(дев’ятнадцять тисяч триста тридцять чотири) гривні 36 копійок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя:                                 В.В. Кучеренко