Справа № 2-10643/11

2/412/2098/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          (заочне, в порядку гл.8 розділу ІІІ ЦПК України)

14 серпня 2012 року                                                     Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Черновського Г.В.,

 при секретарі –Савченко Ю.О.,

за участю: позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи –КП «ДМБТІ», Велика міська біржа нерухомості про визнання права власності на квартиру, -

                                                  ВСТАНОВИВ:

У грудні 2011 року позивач звернувся до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з вищезазначеним позовом, в якому просив суд визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.3-4). В обґрунтування заявлених вимог, позивач зазначив, що 27 грудня 1997 року він уклав з відповідачами договір купівлі-продажу вищезазначеної квартири, який був посвідчений згідно до біржової угоди директором біржі «Велика біржа нерухомості`за реєстровим №2-277 та зареєстрований в КП «ДМБТІ». З 1998 року позивач разом із сім`єю мешкає в зазначеній квартирі та офіційно зареєстрований за вказаною адресою. У зв`язку з втратою оригіналів договору купівлі-продажу, технічного паспорту та витягу про реєстрацію квартири, позивач звернувся до КП «ДМБТІ`з заявою про видачу йому дублікатів зазначених правовстановлюючих документів, на що йому було надано відповідь про необхідність звернення до суду про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_2 .

          В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на задоволенні позову наполягав, з підстав викладених у ньому.   

Відповідачі в судове засідання по справі не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином. За таких обставин, на підставі ч. 4 ст. 169 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про день та час судового засідання і таким, що відсутній без поважних причин, що є підставою для вирішення справи на підставі наявних у ній даних і доказів і постановлення заочного рішення. До суду від ОСОБА_5 надійшла заява, в якій вона не заперечувала проти позовних вимог, просила розглядати цивільну справу за її відсутності.

Представники третіх осіб в судове засідання по справі не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти:

Квартира АДРЕСА_2 належала ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 18 грудня 1997 року, виданого виконкомом Дніпропетровської міської ради на підставі розпорядження за № 1/4583-97 та зареєстрована в КП «ДМЬТІ»18 грудня 1997 року за реєстровим № 397п-78-131.

Зазначена квартира складається з трьох житлових кімнат, житловою площею 48,2кв.м., загальною площею 69,8кв.м. (а.с.7).

Судом встановлено, що 27 грудня 1997 року між позивачем та відповідачами було укладено договір купівлі-продажу вищезазначеної квартири, який був посвідчений згідно до біржової угоди директором біржі «Велика біржа нерухомості`Черняховським Р.Б за реєстровим № 2-277, що діяв на підставі ст. 15 ЗУ «Про товарну біржу`та зареєстрований в КП «ДМБТІ». Дана обставина підтверджується довідкою КП «ДМБТІ» № 2741 (а.с.10).

У судовому засіданні позивач зазначив, що після придбання квартири, він разом із своєю сім`єю постійно мешкає та офіційно зареєстрований за вказаною адресою, що підтверджується довідкою КП «Міські комунальні платежі»№438 від 10 січня 2012 року про склад сім`ї та місце реєстрації.

Позивач у позовній заяві зазначив, що у зв`язку з втратою оригіналів договору купівлі-продажу, технічного паспорту та витягу про реєстрацію квартири, він звернувся до КП «ДМБТІ`з заявою про видачу йому дублікатів зазначених правовстановлюючих документів, на що йому було надано відповідь про необхідність звернення до суду про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_2 .

Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

В силу ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю  волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 328 ЦК України зазначено, що право власності набувається на підставах, не заборонених законом й вважається виниклим правомірно, якщо інше не випливає з закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно до ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про власність», право власності - це врегульовані законом відношення по володінню, користуванню й розпорядженню майном.

На підставі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З метою всебічного розгляду справи, у зв`язку зі смертю відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про смерть серії НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 (а.с.33-34), судом було зроблено запит до Першої Дніпропетровської державної нотаріальної контори про надання копії спадкових справ після смерті останніх. Згідно відповіді, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , до Першої Дніпропетровської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкова справа відсутня (а.с.46).

Також до суду надійшла заява відповідача по справі – ОСОБА_5 , в якій вона підтвердила факт укладання договору купівлі-продажу спірної квартири між нею, спільно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та позивачем, зазначила, що розрахунки були здійснені у повному обсязі, позовні вимоги визнала.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити, визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 316, 317, 321, 328, 392, ст.ст. 10, 11, 57, 60 - 61, 88, 158, 212 – 215, 224-227 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи – КП «ДМБТІ», Велика міська біржа нерухомості про визнання права власності на квартиру –задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя:                                                                                                   Черновськой Г.В.