Головуючий в 1 інстанції - Хрімлі О.Г.

                                                                       Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

     Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

       УХВАЛА

   Іменем України

26 березня 2008 року                                                                                  справа № 22-а-1763/08

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

                                                                В С Т А Н О В И Л А:             

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27.11.2007 року у задоволені позову Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дружківський фарфоровий завод” про стягнення штрафних санкцій відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з таким судовим рішенням, Донецьке обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів подало апеляційну скаргу, якою просить оскаржувану постанову скасувати, та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином.

Представник відповідача під час апеляційного розгляду справи просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. 

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Відповідно до підпункту третього пункту четвертого Положення про Фонд соціального захисту інвалідів (затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 26 вересня 2002 року), Фонд соціального захисту інвалідів як урядовий орган державного управління (та його територіальні відділення) відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

За змістом статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-12 (надалі Закон України № 875), саме Фонду соціального страхування захисту інвалідів надано право на стягнення санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Стаття 19 зазначеного Закону встановлює для підприємств (об'єднань), установ і організацій (далі - підприємства) нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до статті 20 Закону України № 875, підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. 

Аналіз зазначених положень Закону України № 875 дає підстави для висновку про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця.

Виходячи з процесуального принципу певності, передбаченого статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлені певні докази (вимоги) створення робочого місця інваліда, які визначені зокрема пунктом 3 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 314 від 3 травня 1995 року, і передбачають атестацію робочого місця спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введенню в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Заявлені до стягнення санкції є адміністративного-господарськими, відтак на них розповсюджуються загальні засади відповідальності учасників господарських відносин, визначені у статтях  216-218, 238,241 Господарського кодексу України, системний аналіз яких посвідчує підставу сплати за наявності складу правопорушення, склад якого у межах спірних правовідносин позивачем не доведений.

Тобто суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

 Керуючись ст.ст. 195-196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 212, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Донецького обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2007 року у адміністративній справі № 2-а-6079/07 за позовом Донецького обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дружківський фарфоровий завод” «про стягнення адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів» - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: