Головуючий у 1 інстанції - Білак С.В.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 УХВАЛА

Іменем України

19 березня 2008 року                                                                                      справа № 22-а-1712/08

зал судового засідання № 2  у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                                      Міронової Г.М.

суддів:                                                             Ханової Р.Ф., Сухарька М.Г.

                       В С Т А Н О В И  Л А :

            У вересні 2007 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості з недоотриманої суми на оздоровлення за 2004-2007 роки у розмірі 6653,00 грн., виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на день фактичної виплати.

            Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2007 року позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Донецької області про стягнення заборгованості з недоотриманої суми на оздоровлення за 2004-2007 роки у розмірі 6653,00 грн. було задоволено частково. 

            Не погодившись з таким судовим рішенням, Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Донецької області подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме Постанов КМУ № 836 та 562 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто всі виплати, передбачені Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у тому числі виплати щорічної допомоги на оздоровлення, і які базуються на розмірі мінімальної заробітної плати, виплачується у розмірах, встановлених вказаними постановами КМУ.

            Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Донецької області як особа, яка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (надалі  ЧАЕС), та є інвалідом 2 групи, у зв'язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, передбачена щорічна грошова допомога на оздоровлення інвалідам другої групи в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, при цьому розмір мінімальної заробітної плати на момент виплати становив: в 2004 році - 262 грн., в 2005 році - 290,00 грн., в 2006 році - 350 грн.; в 2007 році - 440,00 грн.

            В порушення зазначених норм відповідачем щорічна допомога у визначеному розмірі позивачеві не нарахована і не сплачена. Фактично нараховано та сплачено: в 2004 році - 26,70 грн., в 2005 році - 120 грн., в 2006 році - 120 грн.; в 2007 році - 120,00 грн.

            Крім того, суд першої інстанції послався на те, що дія абзацу другого та третього частини четвертої статті 48 була зупинена в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на 2006 рік згідно із п. 37 ст. 77 Закону України N 3235-IV (3235-15) від 20.12.2005 р. “Про Державний бюджет України на 2006 рік”, який до теперішнього часу не визнаний неконституційним Конституційним Судом України, тому в задоволенні вимог щодо недоотримання коштів на оздоровлення за 2006 рік було відмовлено.

            Таким чином, судом першої інстанції було встановлено, що фактично за період за 2004-2005 та 2007 роки відповідачем було недоплачено позивачеві сума щорічної разової допомоги у розмірі: 4903 грн. 30 коп.

            Представник відповідача у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином.

Позивач в судовому засіданні заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

            Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її такою, що не підлягає  задоволенню.

            Суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та є інвалідом 2 групи, що підтверджується копією посвідчення (серія НОМЕР_1 від 22.07.2005 року), наявною у матеріалах справи (а.с. 2,3).

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ) передбачена щорічна допомога на оздоровлення, інвалідам ІІ групи, 1 категорії у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

При виплаті щорічної допомоги на оздоровлення Управління керувалося постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - постанова № 836), якою розмір такої допомоги встановлений для інвалідів ІІ групи (1 категорія) в 26,70 грн., а з 2005 року - постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - постанова № 562), якою розмір такої допомоги встановлений в 120 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

            Зазначеними постановами №№ 836, 562 усупереч Закону № 796-ХІІ (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі й, зокрема, для інвалідів другої групи (1 категорія) - 26,70 гривень та з 2005 р. 120 грн. відповідно.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону № 796-ХІІ та Закони України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2004, 2005 та 2007 роки, а не постанови №№ 836, 562.

            На підставі пункту 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсації і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати - абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від № 6-рп від 09.07.2007 року.

            Таким чином, дії відповідача в частині виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 26,70 гривень за період 2004, та 120 гривень за період 2005, 2007 рр. суд першої інстанції обґрунтовано визнав неправомірними.

Приймаючи викладене до уваги, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені  обставини справи та ухвалено постанову  з додержанням  норм матеріального права і частковим порушенням норм   процесуального права.  

             Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, ст. 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2007 року у справі № 2-а-4388/07 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Донецької області про стягнення заборгованості з недоотриманої суми на оздоровлення за 2004-2007 роки у розмірі 6653,00 грн. - залишити без задоволення, а постанову суду  -  без змін.

            Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України  протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:  

Судді: