Справа № 1-21/2008 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

            03 березня 2008 року                                                             м. Новомиргород

            Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді ЩЕНЮЧЕНКА С.В.,

при секретареві ТАРАН С.М.,

за участю прокурора ЖУКОВА А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню          

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. К., Новомиргородського району Кіровоградської області, громадянина України, українця, нежонатого, військовозобов'язаного, з професійно-технічою освітою, непрацюючого, раніше несудимого, що проживає АДРЕСА_1,

в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В :

суд визнав доведеним, що 10.12.2007 р. близько 04 години ночі підсудний ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння у домоволодінні АДРЕСА_2, з корисливих спонукань, з метою викрадення чужого майна, відкрито заволодів мобільним телефоном “Motorola W-220”, завдавши потерпілій ОСОБА_2 майнової шкоди на загальну суму 368 грн. 

В подальшому викрадене було виявлене працівниками міліції і повернуте потерпілій.

Висновки суду про винуватість підсудного у вчиненні  інкримінованого злочину ґрунтуються на доказах, безпосередньо досліджених судом при розгляді даної справи: показаннях підсудного та інших документах.

Підсудний ОСОБА_1 власну винуватість у скоєнні грабежу визнав повністю і пояснив, що органами досудового слідства правильно зазначені обставини вчинення злочину та його наслідки.

Суд визнає недоцільним дослідження інших доказів стосовно викладених в описовій частині вироку фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, оскільки проти цього не заперечують учасники судового розгляду. Тому суд обмежує перевірку та дослідження доказів у справі допитом підсудного за правилами ч. 3 ст. 299 КПК України.

Сукупність вказаних доказів, їх оцінка переконують суд, що ОСОБА_1 скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж). Тому його дії потрібно кваліфікувати за ч. 1 ст. 186 КК України.

На підставі ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдану майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вирішуючи питання про відшкодування матеріальних збитків, суд виходить з того, що з вини підсудного потерпілій У. вказаним злочином заподіяна шкода на загальну суму 368 грн.

Оскільки спричинені збитки було відшкодовано у добровільному порядку шляхом повернення викраденого майна потерпілій в натурі, суд зараховує його в рахунок відшкодування шкоди.

До того ж потерпіла не побажала пред'являти позов про відшкодування завданої шкоди (а. с. 19, 28).

            При призначенні міри покарання підсудному за вчинене, суд враховує характер злочину середньої тяжкості, а також особу ОСОБА_1, що раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, страждає на тяжке захворювання (а. с. 51-59).

Обставинами, що:

пом'якшують відповідальність підсудного, суд визнає його щире каяття і добровільне відшкодування завданого збитку (пп. 1-2 ч. 1 ст. 66  КК України);

обтяжують відповідальність, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння (п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України).

Враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, суд дійшов висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання.

Тому потрібно прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням відповідно до вимог ст. 75 КК України та покласти на нього обов'язок: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи (пп. 3-4 ч. 1 ст. 76 КК України).

Керуючись ст. ст. 81, 321-324, 349 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

За правилами ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим терміном 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Відповідно до пп. 3-4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд з постійного місця проживання - залишити  без змін.

Речові докази, після набрання вироком законної сили: мобільний телефон “Motorola W-220”, що належить потерпілій ОСОБА_2 та зберігається у власника, - залишити зазначеному володільцеві.

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Кіровоградської області через Новомиргородський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

            Головуючий:

            суддя                                                                                       С.ЩЕНЮЧЕНКО