Суддя-доповідач - Міронова Г.М.
Головуючий в 1 інстанції - Вискребенцев Л.Б.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
21 березня 2008 року справа № 22-а-1571/08
зал судового засідання № 2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді |
Міронової Г.М. |
|
суддів: при секретарі за участю позивача та представника відповідача розглянувши у відкритому |
Сіваченка І.В., Сухарька М.Г. Агейченковій К.О. ОСОБА_1 - особисто; не з'явився; |
|
судовому засіданні апеляційну скаргу |
ОСОБА_1; |
|
на постанову |
Алчевського міського суду Луганської області |
|
Від |
08 листопада 2007 року |
|
по справі |
№ 2-а-148/2007 |
|
за позовом |
ОСОБА_1; |
|
До |
Алчевського міського відділу УМВС України в Луганській області |
|
про |
стягнення заборгованості по грошовому забезпеченню |
|
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2007 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Постановою Алчевського міського суду Луганської області від 08 листопада 2007 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Алчевського міського відділу УМВС України в Луганській області про стягнення заборгованості по грошовому забезпеченню (матеріальної допомоги на оздоровлення) відмовлено у повному обсязі.
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати прийняте та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального та матеріального права, а саме: судом не прийнято до уваги, що відповідно до «Інструкції статистики заробітної плати», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.1994 року за № 5, вказана у позові матеріальна допомога є фондом заробітної плати, а виходячи з ч. 2 ст. 233 КзПП України, у разі порушення законодавства про оплату праці, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення заробітної плати без обмеження яким - небудь терміном, тобто суд першої інстанції безпідставно послався на приписи ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач в судовому засіданні підтримав доводи своєї апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що постанова Алчевського міського суду Луганської області від 08 листопада 2007 року винесена законно та обґрунтовано з додержанням вимог процесуального та матеріального закону, з огляду на що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а постанова суду має бути залишена без змін.
До такого висновку колегія суддів дійшла у зв'язку з наступним.
Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При розгляді справи в суді першої інстанції представник відповідача - Алчевського МВ УМВС України в Луганській області заперечував проти розгляду справи по суті у зв'язку з пропуском позивачем строку на звернення до суду з позовом, оскільки спірні події стосуються терміна звільнення позивача зі служби в органах внутрішніх справ, а саме: 13.05.1998 року.
З огляду на вимоги ст. 161 КАС України, суд під час прийняття постанови вирішує: чи є інші фактичні дані (пропущення строку звернення до суду тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Право звернення до суду зазначено в ст. 99 КАС України і визначено певним терміном - один рік, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма носить імперативний характер і у випадку, якщо на її застосуванні наполягає відповідач, вона є обов'язковою для виконання.
Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 195-196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Алчевського міського суду Луганської області від 08 листопада 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Алчевського міського відділу УМВС України в Луганській області про стягнення заборгованості по грошовому забезпеченню - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.
Головуючий: Г.М.Міронова
Судді: М.Г. Сухарьок
І.В. Сіваченко