Судове рішення #199082
1/596-14/156

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128


УХВАЛА

          

27.09.06                                                                                           Справа№ 1/596-14/156


За позовом: Прокурора міста Львова, м.Львів в інтересах держави в особі: Управління  житлово-комунального господарства Львівської міської ради, м.Львів  

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Кришталь України”, м.Львів

Третя особа: Львівське обласне державне комунальне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, м.Львів

Про: скасування розпорядження органу приватизації, свідоцтва про право власності, анулювання  реєстраційного запису.

                                                                                                   

                                                                                                                    Суддя С.Б.Кітаєва


Представники:

від прокуратури: Нагребний І.Я. –помічник  прокурор м.Львова.

від позивача: не з»явився.

від відповідача:  не з”явився.

від третьої особи: не з”явився.


Суть спору: Позов заявлено Прокурором міста Львова (м.Львів) в інтересах держави в особі: Управління  житлово-комунального господарства Львівської міської ради (м.Львів) до  відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Кришталь України” (м.Львів) третя особа: Львівське обласне державне комунальне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки (м.Львів) про скасування розпорядження орган приватизації, свідоцтва про право власності, анулювання  реєстраційного запису.

          Хід розгляду справи викладено в ухвалах про відкладення розгляду справи.

          Згідно ст.69 ГПК України,  строк вирішення  спору продовжувався.

       25.07.2006р. Прокуратурою подано Уточнення за №275 до позовної заяви, зокрема; стосовно: статусу будинку №187 по вул.Б.Хмельницького у м.Львові: в позовній заяві вказано, що будинок має статус гуртожитку; прокуратурою уточнено, що відповідно до  рішення виконкому Червоноармійської районної ради народних депутатів від 10.03.1987р. №176, вказаний будинок є житловим та перебуває на блансі місцевих рад; окрім того, уточнено, що ТзОВ «Кришталь України»не є правонаступником фірми «Райдуга», а є окремою юридичною особою.

          В судове засідання 27.09.2006р. представник прокуратури з”явився, просив задоволити позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві.

          З невідомих суду причин не забезпечили явку повноважних представників в судове засідання  позивач, відповідач та третя особа, хоч така судом була визнана обов”язковою, вимоги ухвал від 06.06.2006р., 19.07.2006р., 28.07.2006р, 23.08.2006р. щодо подання зазначених в ухвалі документів –не виконано, хоча  вказані особи були повідомлені  належним чином  про час і дату розгляду справи, про що  в господарського суду Львівської області є належні докази.

          Судом встановлено, що позовні вимоги прокурора грунтуються на наступному:

    07.03.2001р. ТзОВ “Кришталь України”, як органом приватизації, вказує прокурор, було видано розпорядження №5 про передачу у приватну/сумісну  власність Струж Д.М., Струж Л.І., Струж І.Д., Струж О.Д. квартири  №6а на вул.Б.Хмельницького, 187 у м.Львові.

         На підставі вищенаведеного  розпорядження 05.04.2001р. ТзОВ “Кришталь України” видано свідоцтво про право власності на квартиру №6а на вул.Б.Хмельницького,187 у м.Львові, яке зареєстроване Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки у книзі №55 за № 50996.

         Прокурор стверджує, що зазначене  розпорядження ТзОВ “Кришталь України” від 07.03.2001р. є незконним та підлягає скасуванню з наступних підстав:

         Будинок №187 по вул.Б.Хмельницького у м.Львові, на підставі рішення Червоноармійського райвиконкому №176 від 10.03.1987р. зареєстрований за місцевими радами і є житловим будинком (як уточнив прокурор).

         Однак, обгрунтовуючи заявлені вимоги прокурор посилається на ч.2 ст.2 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” та стверджує, що кімнати в гуртожитках приватизації не підлягають. Посилається прокурор і на ст.8 вказаного Закону, відповідно до якої, приватизація  державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією та органами місцевого самоврядуваня, державними підприємствами, організаціями, установами у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

          Позовна  заява не містить викладу обставин, переліку доказів, які б обгрунтовували причетність до даного предмету спору (в тому числі до оспорюваного розпорядження №5 від 07.03.2001р. та до реєстраційного запису) квартири за №6 в будинку №187 по вул.Б.Хмельницького у м.Львові (прокурор дані обставини не висвітлює в Уточненні позовних вимог).

         Проте, позов грунтується і на тих обставинах, що квартири №6 та №6а згідно договору від 01.01.1989 року були надані в оренду фірмі “Райдуга”  для проживання у них працівників фірми і що  ТзОВ “Кришталь України” договору оренди вказаних житлових приміщень не укладало, будь-які документи про передачу квартир на будь-яких умовах ТзОВ “Кришталь України”, а також про створення товариством органу приватизації - відсутні.

        Уточнивши, що ТзОВ “Кришталь України” не є правонаступником фірми “Райдуга”, прокурор, як вбачається із змісту позовної заяви, в обгрунтування  позовних вимог вказує обставини, які стосуються не відповідача по справі, а іншої юридичної особи, яка не бере участі у розгляді даної справи і не є стороною за даним позовом.

         Прокурор зазначив, що в порушення ст.ст.2,8  Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”, на підставі розпорядження керівника товариства (як органу приватизації) № 5 від 07.03.2001р. квартиру №6а приватизовано  та видано свідоцтво про право власності від 05.04.2001р. на гр. Стружа Д.М. та членів його сім”ї.

          ТзОВ “Кришталь України” у відзиві пояснило наступне:

         ТзОВ “Кришталь України” створено у 2000 році двома фізичними особами, як самостійна юридична особа, що  підтверджується статутом товариства, свідоцтвом про державну реєстрацію та довідкою статуправління. Сам факт знаходження підприємства відповідача за одною і тою ж адресою з АТЗТ “Райдуга” –м.Львів, ул.Б.Хмельницького,106, жодним чином не може ототожнювати вказані підприємства. Окрім цього, стосовно АТЗТ “Райдуга” Львівським господарським судом порушено справу № 7/154-21/251 про  банкрутство, яка на даний час перебуває на стадії ліквідації. Вказаний факт додатково підтверджує те, що у АТЗТ “Райдуга” правонаступників  немає.

         Стосовно оспорюваних позивачем документів, то відповідач зазначив наступне:

-          на балансі ТзОВ “Кришталь України” ніколи не обліковувався житловий фонд, в тому числі квартира №6а по вул.Б.Хмельницького,187 у м.Львові;

-          вказана квартира та квартира №6 дійсно перебувала в оренді АТЗТ “Райдуга” і була закріплена за його колишніми працівниками понад 10 років, як приміщення гуртожитку, у зв”язку з чим та відповідно до Положення про гуртожитки, після припинення договору оренди, працівники АТЗТ “Райдуга” залишились проживати у наданих їм приміщеннях. Оскільки вказана квартира була єдиним житлом для Стружа Д.М. і членів  його сім”ї, він мав право звертатись з заявою про приватизацію за умови дотримання вимог діючого законодавства, в тому числі Закону України  “Про приватизацію державного житлового фонду”. Відповідач зазначає, що відповідно до ст.2 ч.2 вказаного закону не підлягають приватизації лише кімнати у гуртожитку, однак, у даному випадку громадянину Струж Д.М. і членам його сім”ї було надано не кімнату в гуртожитку, а окрему ізольовану квартиру.

       Відповідач зауважив, що навіть якщо і  спірне житло має статус гуртожитку, то його приватизація можлива після зміни його статусу. При цьому право на приватизацію мають ті громадяни, які там постійно проживають, в тому числі і громадян Струж Д.М. із членами його сім”ї. Відповідач вважає, що з врахуванням вказаного, твердження  прокурора, що у даному випадку має місце порушення інтересів держави є безпідствним.

       ТзОВ “Кришталь України” вважає безпідставним пред”явлення покурором позову виключно до товариства, поскільки приватизація спірної квартири проводилась за заявою Стружа Д.М. і  членів його сім”ї через приватизаційне товариство “Профіт”, яке при оформленні документів зобов”язане було перевірити і встановити власника квартири, орган приватизації та, відповідно, прийняти рішення  про можливість приватизації спірної квартири.

      Не виконало своїх  зобов”язань щодо перевірки документів при оформленні права власності і Львівське ОДКП БТІ та ЕО, вважає ТзОВ “Кришталь України”, а томк названі особи мали б бути залучені прокурором до участі у справі в якості відповідачів.

        На думку ТзОВ “Кришталь України” скасування оспорюваних документів призведе до порушення майнових прав громадянина  Стружа Д.М. і членів його сім”ї, тобто до порушення прав фізичних осіб, а тому, з метою надання їм права  на захист їх прав, ТзОВ “Кришталь України” просить вирішити питання про залучення Стружа Д.М. і членів його сім”ї як третіх осіб по даній справі.

        Оцінивши наявні у справі, в тому числі і оспорювані, документи, суд погоджується з відповідачем, що скасування розпорядження та свдідоцтва про право власності на квартиру №6а в будинку №187 по вул.Б.Хмельницького у м.Львові призведе до порушення майнових прав громадянина Стружа Д.М. і членів його сім”ї.

        Однак, питання підвідомчості справ господарським судам врегульовано у ст.12 ГПК України. Ст.21 ГПК України передбачає, що сторонами в судовому процесі можуть виступати лише суб”єкти, зазначені у ст.1 ГПК України (підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які   здійснюють підприємницьку  діяльність без створення юридичної особи і в установлному порядку набули статусу суб”єкта підприємницької діяльності (далі-підприємства та організації), а у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є  суб”єктами підприємницької  діяльності.

        Згідно  зі ст.27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні  позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов”язки щодо однієї з сторін. При цьому, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами  і несуть процесуальні обов”язки  сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

        Оскільки, спірними  розпорядженням за №5 від 07.03.2001р. та свідоцтва на право власності від 05.04.2001р. передано у приватну (сумісну) власність квартиту №6а по вул.Б.Хмельницького №187 у м.Львові фізичним особам, а відповідно до ст.1 ГПК України  мають право на звернення до господарського суду юридичні особи і для з”ясування дійсних обставин справи та надання Стружу Д.М. і членам його сім”ї права на захист їх прав, виникає необхідність залучення  фізичних осіб до розгляду справи, що ГПК не передбачено, а тому спір вирішенню по суті не підлягає.

          Враховуючи  наведене  і  керуючись  ст.47, п.1 ст.80, ст.86    ГПК України, суд, -                                                            

                                                 

                                                        УХВАЛИВ:

          Провадження у справі  припинити.

    


Суддя                                                                                                        Кітаєва С.Б.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація