ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
УХВАЛА
27.09.06 Справа№ 1/596-14/156
За позовом: Прокурора міста Львова, м.Львів в інтересах держави в особі: Управління житлово-комунального господарства Львівської міської ради, м.Львів
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Кришталь України”, м.Львів
Третя особа: Львівське обласне державне комунальне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, м.Львів
Про: скасування розпорядження органу приватизації, свідоцтва про право власності, анулювання реєстраційного запису.
Суддя С.Б.Кітаєва
Представники:
від прокуратури: Нагребний І.Я. –помічник прокурор м.Львова.
від позивача: не з»явився.
від відповідача: не з”явився.
від третьої особи: не з”явився.
Суть спору: Позов заявлено Прокурором міста Львова (м.Львів) в інтересах держави в особі: Управління житлово-комунального господарства Львівської міської ради (м.Львів) до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Кришталь України” (м.Львів) третя особа: Львівське обласне державне комунальне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки (м.Львів) про скасування розпорядження орган приватизації, свідоцтва про право власності, анулювання реєстраційного запису.
Хід розгляду справи викладено в ухвалах про відкладення розгляду справи.
Згідно ст.69 ГПК України, строк вирішення спору продовжувався.
25.07.2006р. Прокуратурою подано Уточнення за №275 до позовної заяви, зокрема; стосовно: статусу будинку №187 по вул.Б.Хмельницького у м.Львові: в позовній заяві вказано, що будинок має статус гуртожитку; прокуратурою уточнено, що відповідно до рішення виконкому Червоноармійської районної ради народних депутатів від 10.03.1987р. №176, вказаний будинок є житловим та перебуває на блансі місцевих рад; окрім того, уточнено, що ТзОВ «Кришталь України»не є правонаступником фірми «Райдуга», а є окремою юридичною особою.
В судове засідання 27.09.2006р. представник прокуратури з”явився, просив задоволити позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві.
З невідомих суду причин не забезпечили явку повноважних представників в судове засідання позивач, відповідач та третя особа, хоч така судом була визнана обов”язковою, вимоги ухвал від 06.06.2006р., 19.07.2006р., 28.07.2006р, 23.08.2006р. щодо подання зазначених в ухвалі документів –не виконано, хоча вказані особи були повідомлені належним чином про час і дату розгляду справи, про що в господарського суду Львівської області є належні докази.
Судом встановлено, що позовні вимоги прокурора грунтуються на наступному:
07.03.2001р. ТзОВ “Кришталь України”, як органом приватизації, вказує прокурор, було видано розпорядження №5 про передачу у приватну/сумісну власність Струж Д.М., Струж Л.І., Струж І.Д., Струж О.Д. квартири №6а на вул.Б.Хмельницького, 187 у м.Львові.
На підставі вищенаведеного розпорядження 05.04.2001р. ТзОВ “Кришталь України” видано свідоцтво про право власності на квартиру №6а на вул.Б.Хмельницького,187 у м.Львові, яке зареєстроване Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки у книзі №55 за № 50996.
Прокурор стверджує, що зазначене розпорядження ТзОВ “Кришталь України” від 07.03.2001р. є незконним та підлягає скасуванню з наступних підстав:
Будинок №187 по вул.Б.Хмельницького у м.Львові, на підставі рішення Червоноармійського райвиконкому №176 від 10.03.1987р. зареєстрований за місцевими радами і є житловим будинком (як уточнив прокурор).
Однак, обгрунтовуючи заявлені вимоги прокурор посилається на ч.2 ст.2 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” та стверджує, що кімнати в гуртожитках приватизації не підлягають. Посилається прокурор і на ст.8 вказаного Закону, відповідно до якої, приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією та органами місцевого самоврядуваня, державними підприємствами, організаціями, установами у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.
Позовна заява не містить викладу обставин, переліку доказів, які б обгрунтовували причетність до даного предмету спору (в тому числі до оспорюваного розпорядження №5 від 07.03.2001р. та до реєстраційного запису) квартири за №6 в будинку №187 по вул.Б.Хмельницького у м.Львові (прокурор дані обставини не висвітлює в Уточненні позовних вимог).
Проте, позов грунтується і на тих обставинах, що квартири №6 та №6а згідно договору від 01.01.1989 року були надані в оренду фірмі “Райдуга” для проживання у них працівників фірми і що ТзОВ “Кришталь України” договору оренди вказаних житлових приміщень не укладало, будь-які документи про передачу квартир на будь-яких умовах ТзОВ “Кришталь України”, а також про створення товариством органу приватизації - відсутні.
Уточнивши, що ТзОВ “Кришталь України” не є правонаступником фірми “Райдуга”, прокурор, як вбачається із змісту позовної заяви, в обгрунтування позовних вимог вказує обставини, які стосуються не відповідача по справі, а іншої юридичної особи, яка не бере участі у розгляді даної справи і не є стороною за даним позовом.
Прокурор зазначив, що в порушення ст.ст.2,8 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”, на підставі розпорядження керівника товариства (як органу приватизації) № 5 від 07.03.2001р. квартиру №6а приватизовано та видано свідоцтво про право власності від 05.04.2001р. на гр. Стружа Д.М. та членів його сім”ї.
ТзОВ “Кришталь України” у відзиві пояснило наступне:
ТзОВ “Кришталь України” створено у 2000 році двома фізичними особами, як самостійна юридична особа, що підтверджується статутом товариства, свідоцтвом про державну реєстрацію та довідкою статуправління. Сам факт знаходження підприємства відповідача за одною і тою ж адресою з АТЗТ “Райдуга” –м.Львів, ул.Б.Хмельницького,106, жодним чином не може ототожнювати вказані підприємства. Окрім цього, стосовно АТЗТ “Райдуга” Львівським господарським судом порушено справу № 7/154-21/251 про банкрутство, яка на даний час перебуває на стадії ліквідації. Вказаний факт додатково підтверджує те, що у АТЗТ “Райдуга” правонаступників немає.
Стосовно оспорюваних позивачем документів, то відповідач зазначив наступне:
- на балансі ТзОВ “Кришталь України” ніколи не обліковувався житловий фонд, в тому числі квартира №6а по вул.Б.Хмельницького,187 у м.Львові;
- вказана квартира та квартира №6 дійсно перебувала в оренді АТЗТ “Райдуга” і була закріплена за його колишніми працівниками понад 10 років, як приміщення гуртожитку, у зв”язку з чим та відповідно до Положення про гуртожитки, після припинення договору оренди, працівники АТЗТ “Райдуга” залишились проживати у наданих їм приміщеннях. Оскільки вказана квартира була єдиним житлом для Стружа Д.М. і членів його сім”ї, він мав право звертатись з заявою про приватизацію за умови дотримання вимог діючого законодавства, в тому числі Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”. Відповідач зазначає, що відповідно до ст.2 ч.2 вказаного закону не підлягають приватизації лише кімнати у гуртожитку, однак, у даному випадку громадянину Струж Д.М. і членам його сім”ї було надано не кімнату в гуртожитку, а окрему ізольовану квартиру.
Відповідач зауважив, що навіть якщо і спірне житло має статус гуртожитку, то його приватизація можлива після зміни його статусу. При цьому право на приватизацію мають ті громадяни, які там постійно проживають, в тому числі і громадян Струж Д.М. із членами його сім”ї. Відповідач вважає, що з врахуванням вказаного, твердження прокурора, що у даному випадку має місце порушення інтересів держави є безпідствним.
ТзОВ “Кришталь України” вважає безпідставним пред”явлення покурором позову виключно до товариства, поскільки приватизація спірної квартири проводилась за заявою Стружа Д.М. і членів його сім”ї через приватизаційне товариство “Профіт”, яке при оформленні документів зобов”язане було перевірити і встановити власника квартири, орган приватизації та, відповідно, прийняти рішення про можливість приватизації спірної квартири.
Не виконало своїх зобов”язань щодо перевірки документів при оформленні права власності і Львівське ОДКП БТІ та ЕО, вважає ТзОВ “Кришталь України”, а томк названі особи мали б бути залучені прокурором до участі у справі в якості відповідачів.
На думку ТзОВ “Кришталь України” скасування оспорюваних документів призведе до порушення майнових прав громадянина Стружа Д.М. і членів його сім”ї, тобто до порушення прав фізичних осіб, а тому, з метою надання їм права на захист їх прав, ТзОВ “Кришталь України” просить вирішити питання про залучення Стружа Д.М. і членів його сім”ї як третіх осіб по даній справі.
Оцінивши наявні у справі, в тому числі і оспорювані, документи, суд погоджується з відповідачем, що скасування розпорядження та свдідоцтва про право власності на квартиру №6а в будинку №187 по вул.Б.Хмельницького у м.Львові призведе до порушення майнових прав громадянина Стружа Д.М. і членів його сім”ї.
Однак, питання підвідомчості справ господарським судам врегульовано у ст.12 ГПК України. Ст.21 ГПК України передбачає, що сторонами в судовому процесі можуть виступати лише суб”єкти, зазначені у ст.1 ГПК України (підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установлному порядку набули статусу суб”єкта підприємницької діяльності (далі-підприємства та організації), а у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб”єктами підприємницької діяльності.
Згідно зі ст.27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов”язки щодо однієї з сторін. При цьому, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов”язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.
Оскільки, спірними розпорядженням за №5 від 07.03.2001р. та свідоцтва на право власності від 05.04.2001р. передано у приватну (сумісну) власність квартиту №6а по вул.Б.Хмельницького №187 у м.Львові фізичним особам, а відповідно до ст.1 ГПК України мають право на звернення до господарського суду юридичні особи і для з”ясування дійсних обставин справи та надання Стружу Д.М. і членам його сім”ї права на захист їх прав, виникає необхідність залучення фізичних осіб до розгляду справи, що ГПК не передбачено, а тому спір вирішенню по суті не підлягає.
Враховуючи наведене і керуючись ст.47, п.1 ст.80, ст.86 ГПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Провадження у справі припинити.
Суддя Кітаєва С.Б.