Справа №2-9434/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2011 року                                                                                            Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді –Черновського Г.В.

                        при секретарі  - Вобліковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль`до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

08 грудня 2010 року позивач звернувся до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с.4-6).

19 квітня 2011 року Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська по вищезазначеній справі було винесене заочне рішення, яким позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль`були задоволені у повному обсязі.

16 червня 2011 року до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 19 квітня 2011 року по цивільній справі №2-6412/2011.

12 вересня 2011 року ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська було скасовано заочне рішення від 19 квітня 2011 року по цивільній справі №2-6412/2011 та призначену дану цивільну справу до судового розгляду.

Представник позивача в обґрунтування позовних вимог, посилався на те, що відповідно до кредитного договору від 14 вересня 2006 р. №014/111491/3161/73 відповідачеві був наданий кредит у розмірі 13 590 доларів США, зі сплатою за користування ним 12,50 % річних з кінцевим терміном повернення 13 вересня 2013 року.

Оскільки зобов`язання позичальника не виконувалося належним чином, станом на 01 вересня 2010 р. утворилася заборгованість перед позивачем за кредитним договором від 14 вересня 2006 року №014/111491/3161/73 у розмірі 9 358,12 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України складає 73 804,69 грн., пред`явлена у справі до стягнення з відповідача.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, на їх задоволенні наполягав.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на його необґрунтованість, просив у позові відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали даної цивільної справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору від 14.09.2006 р. №014/111491/3161/73 ОСОБА_1 був наданий кредит у розмірі 13 590 доларів США, зі сплатою за користування ним 12,50 % річних з кінцевим терміном повернення 13.09.2013 р. (а.с.7-8).

Оскільки зобов`язання позичальника не виконувалося належним чином, станом на 01.09.2010 р. утворилася заборгованість перед позивачем за кредитним договором від 14.09.2006 р. №014/111491/3161/73 у розмірі 9 358,12 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України - 73 804,69 грн., яка складається з:

-          заборгованості по кредиту 7 347,85 доларів США;

-          заборгованість по сплаті відсотків 692,15 доларів США;

-          нарахована пеня 1 318,12 доларів США

згідно наданого позивачем розрахунку (а.с.13), правильність якого відповідачем не оспорювалася.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Згідно ст.1054 ЦК України, обов`язком позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.16 ЦК України, одною з форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Виходячи з положень вищезазначених норм закону та встановлених фактичних обставин справи суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.79,88 ЦПК України, судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалене рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.16,526,527,530,1050,1054 ЦК України, ст.ст.8,10,11,57-60,64,79,88,131,197,208,209,212-215,224-226 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

 Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль`до Купріянової Анни Олександрівни про стягнення заборгованості за кредитним договором –задовольнити.

          Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»73 804,69 грн. (сімдесят три тисячі вісімсот чотири гривні шістдесят дев`ять копійок).

В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» витрати по сплаті судового збору у розмірі 738,05 грн., суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а всього –858 грн. 05 коп. ( вісімсот п`ятдесят вісім гривень п`ять копійок).

Рішення суду може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська.

Суддя                                                                                                     Г.В. Черновськой