Справа № 2-9167/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

04 жовтня 2011 року                                                                          Жовтневий районний суд                  

                                                                                                                    м.Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Черновського Г.В.

               при секретарі –Біжко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровська цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк`до Іванусь Сергія Лукича про звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі іпотечних договорів, -

                                                       ВСТАНОВИВ:

У серпні 2011 року в.о. ліквідатора ТОВ «Укрпромбанк`звернувся до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська  з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив суд:

-          звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечними договорами від 26 вересня 2008 року №32/Zкіп-08-1 та №32/Zкіп-08-2, а саме на земельну ділянку площею 0,1316 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки №1210100000:03:263:0032), яка належить відповідачу на праві власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП №009822 від 08 серпня 2002 року;

-          звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечними договорами від 26 вересня 2008 року №32/Zкіп-08-1 та №32/Zкіп-08-2, а саме на земельну ділянку площею 0,0641 га, що розташована за адресою АДРЕСА_2 (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:03:263:0066), яка належить відповідачу на праві власності на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯА №173846 від 28 січня 2005 року;    

-          стягнути з відповідача 1700 грн., в рахунок відшкодування оплати судового збору і 120 грн., в рахунок відшкодування оплати ІТЗ.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на задоволенні позову наполягав.   

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на його необґрунтованість.

          Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти:

14 липня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк`та товариством з обмеженою відповідальністю «Магнезіт і К`було укладено кредитний договір №32/К-08 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії, за яким банк відкрив позичальнику відновлювальну мультивалютну кредитну лінію із загальним лімітом кредитування 50000000 гривень на строк з 14.07.2008 року по 13.07.2011 рік.

Відповідно до п.п.6.1.1, 6.1.2 кредитного договору, позичальник зобов`язався використати кредит за цільовим призначенням, своєчасно повернути його відповідно до умов договору, а також своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та комісії в порядку, передбаченому кредитним договором.

Відповідно до п.8.1. кредитного договору, у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за його користування та/або комісій, позичальник зобов`язаний сплатити банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.          

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Господарські договори, згідно ч.7 ст.179 ГК України, укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ст.623 ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

          Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

          Відповідно до ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Статтями 546, 549 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання.          

Відповідно до ст.220 ГК України, боржник, який прострочив виконання господарського зобов`язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Судом встановлено, що умовами вищезазначеного кредитного договору не передбачено право позичальника відмовитись від зобов`язань або в односторонньому порядку змінити їх.

Судом встановлено, що свої зобов`язання за кредитним договором банк виконав у повному обсязі, що підтверджується випискою з особового рахунку позичальника та меморіальними ордерами.

В судовому засіданні представник позивача пояснив суду, що позичальник ігноруючи вказані вище норми господарського та цивільного законодавства, а також умови прийнятого на себе зобов`язання, порушив та продовжує порушувати свої зобов`язання за кредитним договором, шляхом неповернення кредитних коштів, несплати процентів за його користування в розмірі та строки, визначені кредитним договором.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03 червня 2010 року по справі № 32/119-09 позичальника визнано таким, що порушив умови кредитного договору та стягнуто з нього на користь банку заборгованість за кредитом у розмірі 34 820 000 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 3 188 719,78грн., пеню у розмірі 188 938,56 грн. та судові витрати.

Судом встановлено, що станом на 17 червня 2011 року заборгованість TOB «Магнезіт і К`перед TOB «Укрпромбанк`за кредитним договором №32/К-08 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 14 липня 2008 року становить 39 554 248 грн., 46 коп., яка складається з:

-          заборгованість за кредитним договором щодо повернення суми кредити у розмірі  - 34 820 000 грн.;

-          заборгованість по процентах за кредитним договором у розмірі - 2888885,39 грн.;

-          пеня за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі - 1 502 316,05 грн.;  

-          пеня за несвоєчасне погашення процентів у розмірі - 343 047,02 грн.,

Судом встановлено, що 26 вересня 2008 року у забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором між банком та відповідачем -   ОСОБА_1 було укладено ідентичні за предметом регулювання та за змістом основних положень іпотечні договори №32/ZKin-08-l та №32/ZKin-08-2 які були посвідчені нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мошковською Н.М. та зареєстровані в реєстрі за №4351 та №4353.

Відповідно до п.1.1 іпотечних договорів, іпотека забезпечує вимоги іпотекодержателя за кредитним договором № 32/К-08 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 14.07.2008 року.

Іпотекою за іпотечними договорами також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування:

-          штрафних санкцій, передбачених іпотечними договорами;

-          витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за основним зобов`язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки;

-          витрат на утримання і збереження предмета іпотеки;

-          витрат на страхування предмета іпотеки;

-          збитків, завданих порушенням основного зобов`язання чи умов іпотечних договорів.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 іпотечного договору №32/ZKin-08-l, предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: земельна ділянка площею 0,1316 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки № 1210100000:03:263:0032), яка належить відповідачу на праві власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП №009822 від 08 серпня 2002 року. (земельна ділянка оцінена сторонами іпотечного договору у розмірі 5 461 186 грн.).

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 іпотечного договору №32/ZKin-08-2, предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: земельна ділянка площею 0,0641 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 1210100000:03:263:0066), яка належить відповідачу на праві власності на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯА №173846 від 28 січня 2005 року.(земельна ділянка оцінена сторонами іпотечного договору у розмірі 2 660 046 грн.)

Відповідно до п.2.1.4 іпотечних договорів, іпотекодержатель має право у випадку невиконання основного зобов`язання звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п.2.1.6. іпотечних договорів, у випадку порушення іпотекодавцем та або позичальником обов`язків за основним зобов`язанням, в тому числі прострочення сплати чергових платежів по поверненню кредитних коштів та/або процентів та/або комісій, штрафів, вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому Законом України «Про іпотеку`та цим іпотечним договором.(земельна ділянка оцінена сторонами іпотечного договору у розмірі 2 660 046 грн.)

Відповідно до п.3.1.11. іпотечних договорів, встановлено обов`язок іпотекодавця відшкодувати іпотекодержателю збитки, завданих невиконанням та/або неналежним виконанням обов`язків за основним зобов`язанням.

Відповідно до п.4.1. іпотечних договорів, іпотекодержатель набуває право звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки, зокрема у випадках:

-          якщо у момент настання строку виконання основного зобов`язання воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні кредитних коштів (чергового платежу по сплаті кредитних коштів) та/або при несплаті або частковій несплаті процентів та/або при несплаті або частковій несплаті комісій та штрафних санкцій у строки, встановлені основним зобов`язанням;

-          порушення іпотекодавцем та/або позичальником обов`язків за основним зобов`язанням та невиконання вимоги іпотекодержателя про дострокове повне або часткове виконання основного зобов`язання.

Відповідно до ст.33 Закону «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, на підставі рішення суду.

Відповідно до ст.35 Закону «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відміннім від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушень, яку іпотекодатель зобов`язаний задовольнити у тридцяти денний строк. Якщо вказана вимога залишається незадоволеною іпотекодержавтель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки. Подібна умова визначена пунктом 4.2. іпотечних договорів.

В судовому засіданні представник позивача пояснив суду, що 09 лютого 2009 року за №796 відповідачу, було направлень вимогу щодо погашення заборгованості за кредитом та процентами, у випадку невиконання якої, банк здійснить примусове звернення стягнення на заставне майно, в тому числі на те, що є предметом за іпотечними договорами, але жодних дій по виконанню вимог TOB «Укрпромбанк», а ні іпотекодателем, а ні боржником здійснено не було.

          Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.346 ЦК України, право власності припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою.

Відповідно до ч.1 ст.575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст.589 ЦК України, у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ст.590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд не може прийняти до уваги аргументи представника відповідача щодо відсутності порушень прав позивача з боку відповідача, оскільки на адресу останнього не надходили листи-вимоги відносно погашення заборгованості, так як питання звернення стягнення на предмет іпотеки не залежить від обставин не отримання відповідачем претензій позивача, оскільки відповідно до п.2.1.6 договору іпотеки, позивач мав право, а не обов`язок вимагати дострокового виконання зобов`язань, а вразі невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, суд не вбачає перешкод щодо відсутності підстав захисту прав позивача та вважає можливим звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечними договорами від 26 вересня 2008 року №32/Zкіп-08-1 та №32/Zкіп-08-2, а саме на земельну ділянку площею 0,1316 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки №1210100000:03:263:0032, яка належить відповідачу на праві власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП №009822 від 08 серпня 2002 року та на земельну ділянку площею 0,0641 га, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:03:263:0066, яка належить відповідачу на праві власності на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯА №173846 від 28 січня 2005 року.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до ст. 88 ЦПК України та враховуючи результат вирішення справи, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача  1 700 грн. в рахунок відшкодування оплати судового збору та 120 грн., в рахунок відшкодування оплати ІТЗ, а всього 1 820 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.346, 526, 527, 530, 543, 553, 590, 625, 626, 1049, 1054 ЦК України; ст.ст.10, 11, 60, 88, 169, 212, 213, 215, 224-226 ЦПК України; ст.ст.33-35 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.173, 193, 224, 220, 229 ГК України, -

  ВИРІШИВ:

          Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк`до Іванусь Сергія Лукича про звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі іпотечних договорів –задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечними договорами від 26 вересня 2008 року №32/Zкіп-08-1 та №32/Zкіп-08-2, а саме на земельну ділянку площею 0,1316 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки №1210100000:03:263:0032, яка належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП №009822 від 08 серпня 2002 року та на земельну ділянку площею 0,0641 га, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:03:263:0066, яка належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯА №173846 від 28 січня 2005 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк`судові витрати у розмірі 1 820 грн.

              Рішення суду може бути оскаржене у апеляційний суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення  шляхом подання апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська.

                  Суддя                                                                                            Г.В.Черновськой